На шпальтах газети «Wołyń: tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy» зафіксовано багато подій, які відбувалися у Володимирі, майже сто років тому. Цього разу польська влада судила молодих юнаків за приналежність до ОУН, в той час Червоний Хрест звітував про свою діяльність і місто урочисто зустрічало архієпископа Волинського і Кременецького Олексія.
Життя пливло своєю звичною течією, сіра буденність, клопоти з дітьми, які зазнали злиднів і таборувалися під річкою, аби хоч якось малята відчули радісне дитинство і промови архієпископа про велич Польської держави, звісно, не без політичного забарвлення. А місто Володимир і досі живе, тільки по ньому ходять вже зовсім інші люди.
Звітував Червоний Хрест
Звіт Польського Червоного Хреста відбувся у Володимирі 27 квітня 1934 року під головуванням ксьондза Вавжиновича. Загальний звіт представив голова отець Вавжинович, а фінансовий звіт – скарбник пані Анусевич. За пропозицією ревізійної комісії було висловлено довіру правлінню Кола, а також обрано нове правління: головою залишився отець Вавжинович, інші посади обійняли перевірені та досвідчені члени. Було також обговорено план діяльності організації на наступний термін. Окрім благодійних заходів, вирішили організувати курси з гігієни та надання першої допомоги для членів організації W.F. i P.W. та «Стрілець». Планували також серію лекцій із цих тем для ширшої аудиторії.
Суди над членами ОУН
У Володимирі перед Луцьким окружним судом на виїзній сесії відбувся процес проти трьох членів ОУН, обвинувачених у веденні підривної діяльності. Двоє обвинувачених — Тиміш Процюк і його брат Володимир, обидва клірики греко-католицької семінарії у Львові — були засуджені до 4 років ув’язнення з позбавленням громадянських прав на 8 років. Третій обвинувачений - Василь Кисіль із села Орищі Горохівського повіту, отримав вирок у вигляді 3 років ув’язнення з позбавленням громадянських прав на 8 років.
Літні табори для найбідніших дітей міста
Зусиллями Відділу опіки над матір’ю та дитиною на чолі з пані Жебровською та пані Воробростовою в другій половині червня 1934 року були організовані літні напівтабори для найбідніших дітей міста.
Було записано 83 дитини. Напівтабори розташовувалися в одній із загальноосвітніх шкіл поблизу річки Луги із прилеглим спортивним майданчиком, що створювало максимально сприятливі умови.
Діти отримували харчування чотири рази на день, значно покращили свій фізичний стан і набрали вагу.
На завершення, 31 липня, за участі представників місцевої громади, діти поставили комедію під назвою «Літо», а також виконали вірші, пісні та танці з декламаціями.
Після вистави відбулося чаювання, під час якого дітям роздали солодощі, випічку та фрукти. Напівтабори тривали 42 дні.
Візитація архієпископа Олексія.
У днях 20–24 вересня 1934 року архієпископ Волинський і Кременецький Олексій здійснив пастирську візитацію православних парафій у Володимирському повіті.
На залізничному вокзалі у Володимирі архієпископа зустріли представники влади на чолі з повітовим старостою та комендантом гарнізону.
Потім архієпископ вирушив до Низкиничів у Грибовицькій гміні. Відвідав церкву і поклав квіти на могилу київського воєводи Адама Кисіля. З Низкинич архієпископ вирушив до монастиря у Зимному, де зупинився на ніч.
У монастирі в Зимному відбувся обід, під час якого архієпископ Олексій виголосив промову польською мовою, піднісши тост за процвітання Республіки Польща, її Президента та Маршала Пілсудського.
Після цього виступили повітовий староста Стемковський та представники місцевого населення.
Повернувшись до Володимира,і після короткого богослужіння в соборі, архієпископ Олексій провів огляд церков та приймав делегації з церковних питань.
З Володимира архієпископ Олексій вирушив для подальшої візитації інших парафій.
Матеріал підготувала Орися Вознюк
Життя пливло своєю звичною течією, сіра буденність, клопоти з дітьми, які зазнали злиднів і таборувалися під річкою, аби хоч якось малята відчули радісне дитинство і промови архієпископа про велич Польської держави, звісно, не без політичного забарвлення. А місто Володимир і досі живе, тільки по ньому ходять вже зовсім інші люди.
Звітував Червоний Хрест
Звіт Польського Червоного Хреста відбувся у Володимирі 27 квітня 1934 року під головуванням ксьондза Вавжиновича. Загальний звіт представив голова отець Вавжинович, а фінансовий звіт – скарбник пані Анусевич. За пропозицією ревізійної комісії було висловлено довіру правлінню Кола, а також обрано нове правління: головою залишився отець Вавжинович, інші посади обійняли перевірені та досвідчені члени. Було також обговорено план діяльності організації на наступний термін. Окрім благодійних заходів, вирішили організувати курси з гігієни та надання першої допомоги для членів організації W.F. i P.W. та «Стрілець». Планували також серію лекцій із цих тем для ширшої аудиторії.
Суди над членами ОУН
У Володимирі перед Луцьким окружним судом на виїзній сесії відбувся процес проти трьох членів ОУН, обвинувачених у веденні підривної діяльності. Двоє обвинувачених — Тиміш Процюк і його брат Володимир, обидва клірики греко-католицької семінарії у Львові — були засуджені до 4 років ув’язнення з позбавленням громадянських прав на 8 років. Третій обвинувачений - Василь Кисіль із села Орищі Горохівського повіту, отримав вирок у вигляді 3 років ув’язнення з позбавленням громадянських прав на 8 років.
Літні табори для найбідніших дітей міста
Зусиллями Відділу опіки над матір’ю та дитиною на чолі з пані Жебровською та пані Воробростовою в другій половині червня 1934 року були організовані літні напівтабори для найбідніших дітей міста.
Було записано 83 дитини. Напівтабори розташовувалися в одній із загальноосвітніх шкіл поблизу річки Луги із прилеглим спортивним майданчиком, що створювало максимально сприятливі умови.
Діти отримували харчування чотири рази на день, значно покращили свій фізичний стан і набрали вагу.
На завершення, 31 липня, за участі представників місцевої громади, діти поставили комедію під назвою «Літо», а також виконали вірші, пісні та танці з декламаціями.
Після вистави відбулося чаювання, під час якого дітям роздали солодощі, випічку та фрукти. Напівтабори тривали 42 дні.
Візитація архієпископа Олексія.
У днях 20–24 вересня 1934 року архієпископ Волинський і Кременецький Олексій здійснив пастирську візитацію православних парафій у Володимирському повіті.
На залізничному вокзалі у Володимирі архієпископа зустріли представники влади на чолі з повітовим старостою та комендантом гарнізону.
Потім архієпископ вирушив до Низкиничів у Грибовицькій гміні. Відвідав церкву і поклав квіти на могилу київського воєводи Адама Кисіля. З Низкинич архієпископ вирушив до монастиря у Зимному, де зупинився на ніч.
У монастирі в Зимному відбувся обід, під час якого архієпископ Олексій виголосив промову польською мовою, піднісши тост за процвітання Республіки Польща, її Президента та Маршала Пілсудського.
Після цього виступили повітовий староста Стемковський та представники місцевого населення.
Повернувшись до Володимира,і після короткого богослужіння в соборі, архієпископ Олексій провів огляд церков та приймав делегації з церковних питань.
З Володимира архієпископ Олексій вирушив для подальшої візитації інших парафій.
Матеріал підготувала Орися Вознюк
