Я народився 1933 року. В 1935 році мої батьки знімали квартиру у заможного віруючого чоловіка, який навіть не брав з них квартплати. Він мав будинок одразу за переїздом по Луцькій. Там, де зараз розміщуються будівлі колишнього маслозаводу, було його поле. Мама варила для нього їсти, жала жито, допомагала по господарству. Вулиця Луцька взагалі дуже змінилася з тих пір. Там, де консервний завод, вона була набагато нижчою. Зараз її рівень можна прослідкувати за старими будинками, що навпроти консервного заводу. Вони ніби знаходяться в ямі. Тротуари були дерев’яні, їх не мили і не прибирали. Діти бігали босі і часто заганяли в ноги тріски.

• 1005 років від часу смерті київського князя Володимира Великого – засновника м. Володимир-Волинський;
• 55 років з часу побудови кінотеатру ім. Т.Г. Шевченка (1960р.);
• 85 років з часу побудови пам’ятки місцевого значення житлового будинку по вулиці Соборна, 16 (1930р.);
• 105 років з часу побудови гімназії (червона школа) по Драгоманова, 11 (1910р.);
• 165 років з часу припинення місії оо. Домініканців і закриття монастиря домініканців (1850 р.);
• 260 років з часу побудови Собору Різдва Христового (1718-1755 рр.);

Розмова зі Святославом Володимировичем була записана в 2010 році.
Після смерті Пілсудського в 1937 році змінилася політика Польщі щодо українців. Українець не мав права купувати землю (продати міг). Відбувалося насильне окатоличення місцевого населення. Колишні польські «легіонери», що в 20-х відбудовували Польщу, отримали на Волині земельні наділи, кредити – так появилися «осадники». Мій батько був писарем при штабі Брусилова. 1939 рік, вересень… Осінь. Було гарно, сонячно, в церкві дзвонять дзвони, а вже тиждень йде війна. У Володимирі було багато біженців. Уряд Польщі зупинився в Олиці, проїжджав через Володимир. На Володимир було скинуто бомби, пролетіло три німецьких літаки. Понищені вулиці Островецька, 20 Липня, Луцька. По вулиці Зимненській їхали польські урядовці. Вони втікали в Румунію. Часто зупинялися по вул. 20 Липня, там бували нальоти.

У грудні минулого року відзначали 75-річчя створення Волинської області. В радянській історіографії прихід совітів на Волинь називають пафосно – «золотим вереснем». Але тепер, коли час розставив крапки над «і», зрозуміло, що наслідками того приходу стали націоналізація промисловості, банків, транспорту, землі, примусова експропріація майна, репресії та депортації населення.

За свою понад тисячолітню історію земля Володимирщини накопичила чимало цікавинок для нащадків княжої столиці – це і залишки древніх дохристиянських поселень, і забуті стародавні поховання, і навіть загублені скарби.

З кінця 19 століття культурні нашарування древнього Ладомира викликають науковий інтерес у численних істориків, археологів та краєзнавців. Та інколи несподівані археологічні знахідки заганяють дослідників у глухий кут…