• 1005 років від часу смерті київського князя Володимира Великого – засновника м. Володимир-Волинський;
• 55 років з часу побудови кінотеатру ім. Т.Г. Шевченка (1960р.);
• 85 років з часу побудови пам’ятки місцевого значення житлового будинку по вулиці Соборна, 16 (1930р.);
• 105 років з часу побудови гімназії (червона школа) по Драгоманова, 11 (1910р.);
• 165 років з часу припинення місії оо. Домініканців і закриття монастиря домініканців (1850 р.);
• 260 років з часу побудови Собору Різдва Христового (1718-1755 рр.);

Розмова зі Святославом Володимировичем була записана в 2010 році.
Після смерті Пілсудського в 1937 році змінилася політика Польщі щодо українців. Українець не мав права купувати землю (продати міг). Відбувалося насильне окатоличення місцевого населення. Колишні польські «легіонери», що в 20-х відбудовували Польщу, отримали на Волині земельні наділи, кредити – так появилися «осадники». Мій батько був писарем при штабі Брусилова. 1939 рік, вересень… Осінь. Було гарно, сонячно, в церкві дзвонять дзвони, а вже тиждень йде війна. У Володимирі було багато біженців. Уряд Польщі зупинився в Олиці, проїжджав через Володимир. На Володимир було скинуто бомби, пролетіло три німецьких літаки. Понищені вулиці Островецька, 20 Липня, Луцька. По вулиці Зимненській їхали польські урядовці. Вони втікали в Румунію. Часто зупинялися по вул. 20 Липня, там бували нальоти.