Приємна новина - спогади будуть. І це наші 10-ті ювілейні спогади "Володимир, яким ми його пам'ятаємо. Людські долі".
Цього року до збірника ввійшли унікальні розповіді про людей, доля яких завела в Володимир. Розкуркулені, виселені, тавровані, як вороги народу... Історії місцями важкі, болючі...
Але наші оповідачі здолали цей гіркий шлях і сьогодні діляться родинними розповідями.
Друга частина книги - це раніше неопублікована праця Святослава Панасевича "Дезертир", в якій розповідається про евакуацію його родини під час Першої світової війни.
Запрошуємо Вас на презентацію збірника спогадів 28 липня о 14.00 в приміщення ТІЦу (колишній районний будинок культури) по вулиці Данила Галицького, 7.

Спогади про свята
Ми жили в Несвічі з татом і мачухою Марією. Було мені тоді зо три роки. Мачуха була доброю жінкою, любила мене. Я називала її мамуся. На свята любила ходити до тіток. Як тільки батько десь піде з подвір’я, я бігла з
гірки під гірку до тітки бавитися з сестрами. Якось вона фарбувала платтячка для своїх дочок. Тоді була мода купувати фарбу в порошку і фарбувати одяг в різні кольори. Саме я прибігла. Вона і каже: «Скидай, Мірочко, сукенку я і тобі пофарбую в рожевий колір». Поки ми з дівчатами Яною і Іреною гралися, одяг висохнув і додому я йшла в обновці. А мамуся дивувалася, де ж то я була, що прийшла в новій сукенці.