Гранатів – село колишнього Локачинського, а нині Володимирського району у сорокових роках минулого століття об’єднало долі мешканців двох районів.
Польська колонія
Дослідити появу цього населеного пункту доволі важко, оскільки в ряді історичних джерел, де вказуються населені пункти Волині на початку ХХ століття воно відсутнє.
В праці професора Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» згадані навколишні села Шельвів та Вілька Садовська. Саме остання знаходиться найближче до сучасного Гранатова. В кінці ХІХ століття у Вільці Садовській було 40 будинків та 239 жителів. До речі, в цьому селі у 1932 році була заснована польська громада Церкви адвентистів сьомого дня. До її членів входили родини Тунських, Коженьовських, Пінковських, Романовських та Лозовських.
На карті польського інституту географічного за 1926 рік село Гранатів – відсутня. Можна припустити, що в ці роки, тобто, в середині двадцятих років двадцятого століття воно починає формуватися як виключно польська колонія. Свідченням цього є той факт, що Гранатів належав до парафії Святого Архангела Михаїла в Шельвові.

У Центральному державному історичному архіві України в м. Києві зберігається архівна справа Володимирського чоловічого монастиря. Це важливі документи колишнього василіанського монастиря, які проливають світло на фінансування та утримання монастиря. Всі вони скріплені печатками та підписані відповідними урядовими та судовими представниками тогочасного міста. Приміщення василіан збереглося до нашого часу - це монастир поблизу собору Різдва Христового. Отже, про що йдеться в документі, якому майже 200 років. Викладаємо зміст адаптований на сучасну українську мову.
26 березня 1833 року у Володимирі, на засіданні повітового суду, розглядалася справа, яка проливає світло на фінансові відносини між духовенством і поміщицькими родами Волині в першій половині ХІХ століття.