Вересень — рум'янець року.
Вересень - “вересовий місяць”, тобто час збирання вересового меду та винограду. Назва першого місяця осені пов'язана з вересом — рослиною,досить поширеною у нашій місцевості.1 Цей вічнозелений кущ, що цвіте з серпня і до кінця жовтня. Вересовий мед має гіркуватий присмак. Але у французів він вважається справжнім делікатесом.Отже, на думку філологів, назва початкового місяця осені безпосередньо пов'язана з буйним цвітінням вересу. Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася на початку минулого століття. До цього в кожному регіоні були свої, назви. У давньоруській мові цей місяць називався руєн, а по-народному — ревун. Поряд з цим вживалася і назва зарев. За твердженням мовознавців,ці назви походять від жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та руєнія (ревіння) оленів і лосів, які влаштовували цієї пори шлюбні герці.

Археологічні дослідження городища у Володимирі-Волинському

Експедиція ДП "Волинські старо- житності" (директор – Златогорський Олексій Євгенович) розпочала черговий сезон дослідження на території давньоруського городища у місті Володимирі-Волинському. Як і в попередні роки до волинських археологів приєдналися дві організації - Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва Польщі (представник - доктор Домініка Сємінська) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована установа "Військові меморіали" (директор - Захаров Олег Володимирович).
Роботи на городищі ведуться на двох основних об'єктах: стіні і фундаментах замку Казимира Великого XIV ст. і масовому похованні громадян, розстріляних 1941 р.
Супровідний матеріал складається з монет, речей особистої гігієни, гудзиків, гільз від патронів.
Є багато залишків взуття та одягу.

Топоніми Володимира та його околиць

Інколи ми задумуємось чому та чи інша місцевість так називається. Що стало причиною такої назви? Зазвичай, не має випадкових чи позбавлених значень назв. Кожна назва природного або історичного об’єкту є важливою або мало суттєвою.
Наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання та вимову, а також природні та соціальні умови минулого, за яких дані назви виникли називається топоніміко (від дв. грец. topos – місце і omona – ім’я, назва). [9] Як і люди географічні об’єкти повинні отримувати власну назву раз на все життя. Перейменування історичного топоніма – це втрата народної пам’яті, частки культурного надбання, зневага до спадщини. [7]