У добу, коли ще не було Tinder, Facebook чи навіть телефонних дзвінків, одним із найпопулярніших способів знайомства були газети. Від другої половини ХІХ століття до середини ХХ ст. у газетних шпальтах активно публікувалися шлюбні оголошення, пропозиції знайомств, пошуки вигідних партій і навіть надання інтимних послуг - усе це було в межах звичного публічного простору. А, що поробиш? Не всі мали змогу отримати запрошення на бал, а вигідну партію – хотілося кожному.

Шлюбні оголошення: серйозні наміри на шпальтах

З чого ж все почалося? Редактор популярного в Лондоні рекламного видання «Як поліпшити господарство та торгівлю» Джон Гаутон наприкінці 1695 року опублікував перше в історії платне шлюбне оголошення. Його авторка побоялася підписатися власним іменем. Зазначила лише, що вже немолода, ніколи не була одружена і мріє бодай у старості відчути справжнє кохання. Факт викликав загальне обурення. Дійшло до того, що влада Лондона наказала відшукати авторку оголошення і запроторити її до психіатричної лікарні. Під підозру потрапило чимало старих дів. Та вину жодної з них довести не вдалося. Гаутон не видав жінку, а навпаки – став на її захист, адже кожен має отримати шанс в цьому житті бути коханим. Звісно, після такого гучного скандалу знайшлися й інші сміливці, і редакцію газети масово закидали шлюбними оголошеннями. Справи пішли так добре, що невдовзі Гаутон відкрив шлюбну агенцію. А згодом майже всі англійські газети почали друкувати такі оголошення.