У ці святкові дні Пасхи у соціальній мережі фейсбук було викладено світлину 1917 року, яка підписана, як Великдень селі Шистів. На ній зображено священника, який освячує паски. Це дуже унікальне фото, адже насправді у Шистові ніколи не було церкви, а шистовці були прихожанами або Зимнівського монастиря, або Успенського собору у м. Володимирі.
Саме село досить мальовниче, тут є глибоке синє озеро, яке носить назву Безодня, і колись дійсно повністю відповідало цій назві. Максимальна глибина Безодні – 7,5 м. Саме з Безоднею пов’язана сільська легенда про церкву. Старожили розповідали, що на місті озера була церква, яка пішла під землю, а на її місці утворилася глибока водойма.
Та власне у дослідника волинської старовини, історика, професора, археолога Олександра Цинкаловського не має жодної інформації про шистівську церкву. Натомість історія села доволі цікава і вказує на те, що Шистів дуже старе село. Сама топонімічна назва села Шистів – теж невідома. Шист – це гірський сланець, але у нашій місцевості не має ніяких гір. Тоді чому Шистів так назвали?