У ці святкові дні Пасхи у соціальній мережі фейсбук було викладено світлину 1917 року, яка підписана, як Великдень селі Шистів. На ній зображено священника, який освячує паски. Це дуже унікальне фото, адже насправді у Шистові ніколи не було церкви, а шистовці були прихожанами або Зимнівського монастиря, або Успенського собору у м. Володимирі.



Саме село досить мальовниче, тут є глибоке синє озеро, яке носить назву Безодня, і колись дійсно повністю відповідало цій назві. Максимальна глибина Безодні – 7,5 м. Саме з Безоднею пов’язана сільська легенда про церкву. Старожили розповідали, що на місті озера була церква, яка пішла під землю, а на її місці утворилася глибока водойма.
Та власне у дослідника волинської старовини, історика, професора, археолога Олександра Цинкаловського не має жодної інформації про шистівську церкву. Натомість історія села доволі цікава і вказує на те, що Шистів дуже старе село. Сама топонімічна назва села Шистів – теж невідома. Шист – це гірський сланець, але у нашій місцевості не має ніяких гір. Тоді чому Шистів так назвали?
Олександр Цинкаловський у своїй книзі «Стара Волинь і Волинське Полісся» пише, що село Шистів розташоване за 5 км від Володимира, при дорозі через ліс Довгу Лозу до Калусова, Грибовиці і Литовежа. Село над великим і глибоким озером.
Село ділилося на «Село» і «Карпів Сад». В шистівських полях були урочища: Товарна гора, Лишани, Під дубиною, Тарасові гори, Довга Лоза, Вошива могила, Стінка, Винниця. Урочища над Лугою: Мартинів Кут, Рокитиниця, Свій кут, Плави, За Онуфрійщиною, Під Безоднею, Зарічанське озеро.
В кінці ХІХ ст. було там 80 домів і 235 жителів. Колись був в Шистові маєток володимирських владик. За поборовим реєстром Володимирського повіту в 1577 році село село Шистів належало до Озеран. В тому ж році владика платив з села Шистова від сім городників, а в 1583 році з 5 дим і 1 город., 4 комірників.
В урочищі Вошива могила до 1939 року був великий курган. В урочищі Тарасові гори археолог Олександр Цинкаловський знайшов скарб, який складався з кількох десятків кремінних, довгих до 22-23 см скалок, зложених одна при другій. В урочищі Зарічанська сіножать натраплено на густо вбиті в землю дубові стовпи. На північ від села при дорозі до Володимира натраплено на фундамент якоїсь будівлі, зложеної з архаїчної цегли 15-16 ст.
В околиці села Шистів на високому березі річки Луги часто викопують і виорюють камінні і крем’яні знаряддя, неолітичну кераміку, кераміку з римського і ранньосередньовічного періодів. Все це вказує, що Шистів – це давнє поселення з багатою, цікавою і малодослідженою історією.

Матеріал підготувала Орися Вознюк