Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв. Вона поживна, смачна та ароматна. Українська кухня створювалась протягом багатьох століть, тому одержала поширення далеко за межами України і тому вона найпопулярніша серед усіх слов’янських кухонь. Українську кухню не сплутаєш із жодною в світі – в неї свої особливі секрети і свої особливі страви. За свідченнями археологічних розкопок, населення, котре проживало в далекі часи на території України, мало можливість, завдяки сприятливим географічним умовам, харчувалося рослинною так і тваринною їжею. Згідно з літописами – їжа була досить багатою і різноманітною. Крім зернових продуктів і овочевих, до складу їжі входило м'ясо свійських тварин (свиней, овець, корів, кіз та телят) і птиці (гусей, курей, качок, рябчиків, голубів, тетерів). З диких тварин вживали вепрів та зайців. Значне місце відігравала риба (короп, лящ, сом, вугор, щука та лин).

В жовтні – листопаді місто заполонили єврейські біженці, одні повернулися з колишнього радянського кордону, що так і не відкрився для них, інші нелегально проникли з окупованої німцями території. Новий радянсько-німецький кордон проходив вздовж Бугу, за дванадцять кілометрів від Володимира-Волинського. В першу неділю грудня в місті було встановлено комендантський час. На залізниці з’явилися так звані «телячі поїзди». З кожним днем їх ставало все більше і більше. Врешті ними були заставлені всі під’їзні шляхи. Розпочалася депортація «ворогів народу». В першу чергу це було пов’язано з ліквідацією польської системи управління. Без врахування політичних поглядів підлягали виселенню службовці колишнього державного апарату, судової влади, прокуратури, поліції, армії. Репресивні заходи вживалися і щодо членів їхніх сімей. Що стосується «осадників», то радянською владою вони були оголошені «злісними ворогами трудового народу». По місту ходили чутки про брутальне ставлення до населення під час нічних обшуків та арештів.
5 грудня 1939 року були проведені масові арешти та депортація.