Наполеон Орда – знаменитий художник, композитор і піаніст, та в історію він ввійшов як майстер архітектурного пейзажу. Народжений у Білорусії, художник змальовував шедеври зодчества яких уже давно немає. Батько назвав свого сина на честь Наполеона Бонапарта, бо переможне ім’я французького імператора було на вустах всієї Європи. Батько – Михайло Орда був Кобринським маршалком, провідником дворянства Кобринського повіту, мати – Юзефа Бутримович, дочка пінського старости Матея Бутримовича. Батька не стало коли Наполеону виповнилося два роки і мати виховувала його одна. Навчався у Віленському університеті на фізико-математичному факультеті. Входив до складу таємного студентського товариства «Зоряни», за що був у 1826 році виключений з університету. Разом з Адамом Міцкевичем, Яном Часот, Ігнатієм Дамайко Наполеон Орда був заарештований і більше року провів у Віленській в’язниці. Чим далі тим більше життя робило свої корективи. Брав участь у повстаннях, за що був зарахований до числа «заколотників другого розряду». Після конфіскації родового маєтку у Воронцевичах (Білорусь) Наполеон Орда покинув Батьківщину і помандрував по світу.

Середньовічний Володимир був великим містом зі складною системою оборони. Про довершеність і масштабність міської забудови в 1231 році висловився і угорський король Андрій під час вдалого походу на руські землі, про що збереглися літописні свідчення. „І коли він прийшов до Володимира, він, здивувавшись, сказав «Гóрода такого я не знаходив навіть у німецьких землях» - такий він був з оружниками, що стояли на нім: блищали щити і оружники, подібно до сонця”. Місто складалося з дитинця і окольного граду. Причому, розглядати дитинець, як аристократичний центр, а окольний град – як осередок ремісників і торгівців, дещо спрощено. Імовірно картина заселення міста була набагато складнішою. Цікаво вже те, що в багатьох випадках будинки, виявлені на дитинці, були біднішими ніж в окольному місті. До наших днів збереглися лише мізерні залишки валів і ровів, що оточували колись наше древнє місто.Спробу реконструкції плану давніх укріплень окольного міста Володимира в 30-х рр. XX ст. зробив О. М. Цинкаловський. Окольне місто з трьох боків було захищене валом і ровом, а з четвертого – р. Лугою.Вали починалися від сходу, з урочища Михайлівщина, що неподалік від Василівської церкви, і тягнулися до вул. Луцької, де була Київська брама. Звідти вал ішов у північному напрямку до болота-озера, що, хай і в набагато меншому вигляді,а ніж в ті далекі часи, але збереглися і донині. Від півночі місто захищало болото, яке ще наприкінці XIX ст. було абсолютно непрохідним, район залізничного вокзалу. В урочищі Шкаратани, розміщеному на півострові, що вклинюється в ці болота, в частині найбільш наближеній до міста, також проходить вал. Далі лінія валу повертала на захід і доходила до Ковельського тракту, до передмістя Зап’ятниче, де була П’ятницька брама, недалеко від нинішньої Миколаївської церкви.