У 1914 році, коли Перша світова війна перекроювала кордони Європи, міста наповнювалися чужими голосами. Руйнувалися будинки, вулиці, а найгірше - гинули люди. Так встановлюються нові режими, і, здається, що в цьому всьому не має місця для краси та мистецтва. Один із таких моментів зафіксував на своїх полотнах художник, солдат Австро-Угорської армії. Опинившись у захопленому Володимирі, він не лише виконував військовий обов’язок, а й дивився на навколишню реальність очима митця. Його роботи стали своєрідним свідченням часу — не лише про окупацію, а й про життя міста під чужим прапором. Як виглядало місто в роки війни? Що саме зацікавило окупанта-художника? І яку історію розповідають його картини?


Фріц (Фрідріх) Циммер народився 9 листопада 1874 р. у Штольбергу (район Аахен). Навчання 5 років у Страсбурзькій школі образотворчого мистецтва (Ельзас) з 1897 р.: 4 роки в Лейпцизькій академії та 1 рік у Парижі. Одружився з Гедвігою Циммер-Кьокке (народилася 26 грудня 1883 р. – померла 2 травня 1972 р.)

Фріца Циммера пізно призвали до армії, йому довелося брати участь у Першій світовій війні у віці понад 40 років. Численні роботи (головним чином малюнки та ескізи) були створені в польових умовах на бельгійському Західному фронті, а згодом і на Східному фронті (нинішня Україна).


У роки після Першої світової війни професор Циммер присвятив себе передачі свого набутого мистецького досвіду та отримав посаду в Кельнській художній школі. Тут його призначили професором. У вільний час проводив малярські екскурсії околицями Кельна. Обожнював німецькі Альпи, створив цілю серію гірських пейзажів.

Згодом поселився у Бад-Вільдунгені. Там він і досяг популярності та слави. Безліч газетних вирізок цього періоду свідчать про його активну діяльність. Його олійні картини були створені за мотивами місцевості.

Фріц Циммер помер у 1950 році у віці 75 років і був похований у Бад-Вільдунгені.

Матеріал підготувала Орися Вознюк