Різдво – це одне з найбагатший, найколоритніших свят в Україні. З покоління в покоління передавалися обряди та унікальні звичаї святкування народження Божого сина. Різдво – це свято де звучить колядка, а окремі традиції святкування несуть в собі багато символів та віри з добро. Деякі з них призабулися, тож ми хочемо про них нагадати:
1. У старі часи наші предки святковий стіл встеляли соломою, а долівку – сіном. На стіл насипали й трохи зерна і накривали скатертиною, під яку клали зубчики часнику, який символізував здоров’я і на кутики столу – монети, що символізували достаток;
2. Ворожінням на Різдво займалися тільки дівчата. До прикладу, після вечері, дівчина мила посуд і йшла з ним надвір, постукуючи мисками. Звідки загавкає собака – туди й заміж піде;
3. В деяких областях на заході України перед Різдвом обов’язково потрібно було помитися у мисці (балії) з копійками. Це робили для того, щоб грошей було, як води;
4. Другий день Різдва колись називали Пологом Богородиці. У лемків – Вимітним днем, бо цього дня хлопці ходили по хатах і замітали за дівчину, яка жила в тій хаті, за що діставали від господарів «почесне»;
5. У деяких місцевостях були хлопчачі і дівочі ватаги (групи колядників). Вважалося, чим більше колядників відвідає оселю, тим щедріший буде рік для родини;
6. Одним з цікавих обрядів було лякання дерев, які погано плодоносять. Вірили, якщо сокирою трохи вдарити по стовбуру – воно злякається і буде родини наступного року;
7. Ніколи не можна позичати будь-що на Святвечір та Різдво. В такі особливі дні ходили позичати лише лихі люди або відьми;
8. Власне чому ж у кутю додавали мак? Мак символізував у наших предків мучеництво та невинно пролиту кров. Тож додавання маку до куті є символом Божої ласки за мученицьку смерть. Обов’язково в кутю додавали мак, який був освячений на Маковія (Перший Спас);
9. Свічка була і є важливим атрибутом на святковому столі. Вона символізує народження Сина Божого;
10. Звідки ж пішло слово коляда? Коляда – за давньоукраїнською міфологією є матір’ю Сонця та богинею Неба. Згідно легенди щороку, в найдовшу зимову ніч, Коляда народжує нове Сонце. Тож давнє свято наших предків є основою християнського Різдва.
Матеріал підготувала наукова співробітниця ДІКЗ "Стародавній Володимир" Орися Вознюк
1. У старі часи наші предки святковий стіл встеляли соломою, а долівку – сіном. На стіл насипали й трохи зерна і накривали скатертиною, під яку клали зубчики часнику, який символізував здоров’я і на кутики столу – монети, що символізували достаток;
2. Ворожінням на Різдво займалися тільки дівчата. До прикладу, після вечері, дівчина мила посуд і йшла з ним надвір, постукуючи мисками. Звідки загавкає собака – туди й заміж піде;
3. В деяких областях на заході України перед Різдвом обов’язково потрібно було помитися у мисці (балії) з копійками. Це робили для того, щоб грошей було, як води;
4. Другий день Різдва колись називали Пологом Богородиці. У лемків – Вимітним днем, бо цього дня хлопці ходили по хатах і замітали за дівчину, яка жила в тій хаті, за що діставали від господарів «почесне»;
5. У деяких місцевостях були хлопчачі і дівочі ватаги (групи колядників). Вважалося, чим більше колядників відвідає оселю, тим щедріший буде рік для родини;
6. Одним з цікавих обрядів було лякання дерев, які погано плодоносять. Вірили, якщо сокирою трохи вдарити по стовбуру – воно злякається і буде родини наступного року;
7. Ніколи не можна позичати будь-що на Святвечір та Різдво. В такі особливі дні ходили позичати лише лихі люди або відьми;
8. Власне чому ж у кутю додавали мак? Мак символізував у наших предків мучеництво та невинно пролиту кров. Тож додавання маку до куті є символом Божої ласки за мученицьку смерть. Обов’язково в кутю додавали мак, який був освячений на Маковія (Перший Спас);
9. Свічка була і є важливим атрибутом на святковому столі. Вона символізує народження Сина Божого;
10. Звідки ж пішло слово коляда? Коляда – за давньоукраїнською міфологією є матір’ю Сонця та богинею Неба. Згідно легенди щороку, в найдовшу зимову ніч, Коляда народжує нове Сонце. Тож давнє свято наших предків є основою християнського Різдва.
Матеріал підготувала наукова співробітниця ДІКЗ "Стародавній Володимир" Орися Вознюк




