Храм святого Йосафата є єдиним греко-католицьким храмом у місті Володимирі, та володимирчани й далі називають його кірхою. І хоч у місті давно вже нема німецької громади, але по собі вони залишили потужний слід, що й досі є прикрасою нині прикордонного з Польщею міста, а колись столиці великої Волині і Галичини.
Історія побудови храму пов’язана з німецькими колоністами. Періодом масової німецької колонізації Волині стало ХІХ ст. Запрошені для освоєння малозаселених земель півдня Російської імперії, німецькі колоністи часто осідали на Волині. Найбільш інтенсивний потік німецьких колоністів на Волинь спостерігався у 1860–1890-х рр., що було спричинено скасуванням кріпосного права в Росії та Січневим повстанням 1863 р. Німці, що прибували на наші землі, були в основному протестантами (лютеранами).
Церква для лютеран була осередком підтримки єдності громади, виконувала просвітницьку та освітню функцію. [2, 66]
До Володимирської парафії евангельсько-лютеранської церкви належали колонії Антонівка, Єлизаветпіль, Сурежівка, Вондоволя, Голендри. Важко зараз сказати де вони колись знаходились, адже, наприклад, Антонівок було шість. О. Цинкаловський описував Голендри і згадував, що вони знаходились над р. Бугом в Гущанській волості за 76 км від Володимира. Єлизаветпіль – був у Вербській волості, за 16 км від Володимира.[5]
Загалом за період із 1797 по 1885 рр. при німецьких кірхах і колоніях Волинської губернії було відкрито 305 шкіл, у Володимир-Волинському повіті – 29 шкіл.[5]
Історія побудови храму пов’язана з німецькими колоністами. Періодом масової німецької колонізації Волині стало ХІХ ст. Запрошені для освоєння малозаселених земель півдня Російської імперії, німецькі колоністи часто осідали на Волині. Найбільш інтенсивний потік німецьких колоністів на Волинь спостерігався у 1860–1890-х рр., що було спричинено скасуванням кріпосного права в Росії та Січневим повстанням 1863 р. Німці, що прибували на наші землі, були в основному протестантами (лютеранами).
Церква для лютеран була осередком підтримки єдності громади, виконувала просвітницьку та освітню функцію. [2, 66]
До Володимирської парафії евангельсько-лютеранської церкви належали колонії Антонівка, Єлизаветпіль, Сурежівка, Вондоволя, Голендри. Важко зараз сказати де вони колись знаходились, адже, наприклад, Антонівок було шість. О. Цинкаловський описував Голендри і згадував, що вони знаходились над р. Бугом в Гущанській волості за 76 км від Володимира. Єлизаветпіль – був у Вербській волості, за 16 км від Володимира.[5]
Загалом за період із 1797 по 1885 рр. при німецьких кірхах і колоніях Волинської губернії було відкрито 305 шкіл, у Володимир-Волинському повіті – 29 шкіл.[5]