Доповідачі розкрили історію побудови величного храму, розповіли про фундаторів, про можливих архітекторів, місію єзуїтів, що слугувала початком закладання наріжного каменю, колегіум василіан – як один з найпрестижніших тогочасних навчальних закладів і т.д.
Коротка історична довідка:
У 1718 році волинська каштелянка Ядвіга Загоровська спроваджує до міста місію єзуїтів. У 1755 році слонімський староста Гнат Садовський закладає єзуїтський костел, будівництво якого тривало 15 років. У 1762 році місія отримала статус монастиря. У 1770 році костел було освячено під титулом "Серце Ісуса". Після скасування ордену єзуїтів у 1773 році, після судових тяганин костел і монастир були віддані уніатам-василіанам. 1795 року відбувається третій поділ Польщі. Володимир перейшов під царську Росію. І тоді Російська Православна Церква почала претендувати на цей храм, намагаючись виселити звідти греко-католиків. Інтер'єр храму перебудовується під потреби православної церкви. З 1891 року храм був резиденцією володимирських православних єпископів. У 1921 році після приєднання Волині до Польщі костел знову передають римо-католицький церкві. Костел стає парафіяльним. Під час Другої світової війни вибухом бомби було пошкоджено північну ризницю та презбітерій. Після війни парафію було ліквідовано, а костел взято під охорону як пам'ятку архітектури. З 1983 року розпочато ремонтно-реставраційні роботи. У 1991 році храм передано православній громаді. Нині тут діє Кафедральний Собор Різдва Христового Української православної церкви Київського патріархату. У 1995 році було утворено жіночий Христорождественький монастир.
Орися Вознюк,
науковий співробітник ДІКЗ "Стародавній Володимир"




