Підземелля Володимира. Частина ІІ
29-05-2024, 14:49. Разместил: orusia voznuk
Цікаво, що всі розповіді про підземний хід від Володимира до Зимно і від Зимно до Володимира звучать приблизно однаково. Проходили кілька метрів, чи кілька кроків і чули шум річки, тому далі не йшли боялись обвалу. Так само як і краєзнавці Микола Ваврисевич та В’ячеслав Ковальський, які у 60-х роках детально досліджували комплекс Зимненського монастиря, стверджували, що під монастирем є кілька підземних ходів. Одним із таких ходів краєзнавці пройшли 100 метрів у напрямку до Володимира, але коли в тиші почули, що над ними шумить вода, злякалися і повернулися назад. Про це розповідав нині покійний Петро Заклекта. [12]
Версію про те, що зимнівське підземелля простягається до самого Володимира я почула і від монахині яка провадила екскурсійну групу печерами монастиря. Впевнено казала, що саме так все і було, що й до Луцька, і до Почаєва теж можна було дістатись тими підземними ходами. Та додавала, що ті ходи були такі широкі, що і кіньми можна домчати і повіз пройде. Чудова історія. Та відразу постає питання, а для чого? Для чого витрачати величезні кошти та неймовірні людські ресурси для такого нерентабельного проекту. Так, тоді в ті далекі часи, так само, як і сьогодні, багаті та можновладні люди могли дозволити собі і не таку забаганку. Та, думаю, здоровий глузд частіше брав гору.
Замки, монастирі, фортеці середньовіччя завжди будувалися з чітко продуманою системою ходів, тунелів, криниць, погребів, схованок. Неможливо уявити жодної оборонної споруди того часу без таємничих ходів, що ведуть за їх межі. Готуючись до осади, ворог в першу чергу намагався зібрати свідчення про об’єкти оборонців: водні ресурси, резервуари, колодязі, підземелля і т.п. Такий колодязь і досі існує в одному з внутрішніх дворів Зимненського монастиря. Цілком вірогідно, що цей колодязь з’єднаний з основними підземними ходами монастиря. Загалом я чула і те, що підземелля монастиря мали кілька поверхів. Мені розповідали, що спеціалісти з вуглерозвідки проводили дослідження і пускались на нижні поверхи. Жодного документального підтвердження цього факту я не знайшла. Ще розповідали, що під час війни в цих підземеллях ховались солдати, а один навіть заблудився і не зміг вибратись на поверхню.
Якось мені довелося почути ще одну, дуже цікаву версію, про те, з чого починався Зимненський монастир. Про те, що сюди, на Святу гору, ще за часів Великоморавської держави, прийшли монахи. Вони викопали печери та заснували монастир. Підтвердження даної версії я ніде не зустрічала. Але можливо вони і дійсно викопали досить розгалужену багатоповерхову систему підземних камер, хто ж знає.
Вперше Зимненський Святоуспенський ставропігійний монастир згадується у «Житії Феодосія Печерського» під 1073 (1062) роком. Там йдеться про те, що преподобний Варлаам повертаючись з Константинополя, дійшов до Володимира та прийшов у монастир, що знаходився неподалік на «Святій горі». Тут, у монастирі він і помер. А за переказами Зимненський монастир збудував князь Володимир у 1001 році. Поставив деревяні стіни та вежі, звів церкву Успіння Пресвятої Богоматері, та поставив церкву Святої Трійці. Камяні укріплення були зведені за правління Федора Чарторийського в 1495р. на місці дерев'яної церкви, побудовано великий кам'яний Успенський храм. Відродилася Свято-Троїцька церква, над брамою повстала дзвіниця, кріпосні стіни укріпилися могутніми вежами.
Певне значення в оборонній структурі Святогірського монастиря мали підземні ходи – печери. Існує цікавий план зимненького монастиря з позначеними підземними переходами та церкваю Преподобного Варлаама. Я подаю анотацію до цього плану: «Це склеписті галереї, викопані на невеликій глибині в материковому грунті, що перетинають двома гілками („А” і „Б”) територію монастирського подвір’я з півночі на південь. Згідно з матеріалами археологічних досліджень і історичними даними вдалося з’ясувати, що печери, крім суто монастирських функцій, при потребі забезпечували таємні виходи за межі монастиря. Гілка „Б” в південному напрямку закінчувалась маленькою підземною капличкою, а в північному – прямувала, повторюючи рельєф, круто вниз -до джерела води біля річки Луга, що мало важливе значення під час облоги фортеці. Гілка „А”, вірогідно, з’єднувала Троїцьку церкву з монастирським крипторієм і спочатку, скоріше за все, не мала сполучення з гілкою „Б”.
Окремі ділянки підземних галерей наприкінці XIX ст. були розширені і обкладені зсередини цеглою, інші – засипані або обвалені, тому повномасштабне їх дослідження виявилося вкрай ускладненим.
Суттєве значення для оборони монастиря вірогідно мала також система підземних ходів – печер, що пронизують все його подвір’я, а одна з гілок забезпечувала потаємний вихід до річки.[13]
Підземний хід починається біля церкви СВ. Трійці. До 1991 року, коли тут оселились монахині, підземелля мало один коридор який закінчувався підземною церквою. Зараз комплекс печер складається з трьох коридорів і підземного храму, загальна протяжність печер сягає понад 70 метрів. Храм, розташований у кінці, знаходиться на глибині близько шести метрів, у зведенні церкви є вентиляційний отвір накритий куполом, який знаходиться у внутрішньому монастирському дворі. Ще один хід, у який не пускають відвідувачів, починається в алтарній частині церкви Преподобного Варлаама.
Підземний світ Володимира та його околиць вабить до себе своїми таємницями вже не одне покоління Володимирчан, та потребує більш детального дослідження. На превеликий жаль на заваді таким дослідженням стає аж надто багато різних факторів. Та я вірю, що з плином часу ми зможемо в повній мірі відкрити для себе та для гостей нашого міста таємничий підземний вимір Володимира.
Література
1. Літопис Руський за Іпатським списком, переклав Леонід Махновець Київ видавництво «Дніпро» 1989 р., ст.370
2. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали ХІVВолинської наукової історико-краєзнавчої конференції присвяченої 13-й річниці Незалежності України та 680-й річниці надання Володимиру-Волинському Магдебурського права. Луцьк, 2004. ст. 208
3. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали ХІVВолинської наукової історико-краєзнавчої конференції присвяченої 13-й річниці Незалежності України та 680-й річниці надання Володимиру-Волинському Магдебурського права. Луцьк, 2004. Ст. 242-243
4. https://mistovechirne.in.ua/tayemni-hody-volodymyra-volynskogo-pravda-chy-vymysel
5. https://mistovechirne.in.ua/tayemni-hody-volodymyra-volynskogo-pravda-chy-vymysel
6. Кучинко М. Охріменко Г. Петрович В. Історія міста Володимира-Волинського. Луцьк, 2004р. ст. 132 - 133
7. Кучинко М. Охріменко Г. Петрович В. Історія міста Володимира-Волинського. Луцьк, 2004р. ст. 134
8. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали ХІVВолинської наукової історико-краєзнавчої конференції присвяченої 13-й річниці Незалежності України та 680-й річниці надання Володимиру-Волинському Магдебурського права. Луцьк, 2004. Ст. 195
9. https://www.volynnews.com/news/society/pid-mizhnarodnoiu-trasoiu-u-volodymyri-volynskomu-vyiavyly-davniy-pidval/
10. https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3196222-u-volodimirivolinskomu-vipadkovo-znajsli-pidzemella-xviii-storicca.html
11. https://bug.org.ua/news/volodymyr/pidzemni-sekrety-volodymyra-rozpovily-i ak-ikh-vidkryvaly-ta-khoronyly-pid-chas-budivel-nykh-robit-527764/
12. https://mistovechirne.in.ua/tayemni-hody-volodymyra-volynskogo-pravda-chy-vymysel
13. Л.Крощенко, Є.Осадчий «1996 р. Святогірський Успенський монастир у с.Зимно (спроба наукової реконструкції комплексу)»
https://www.pslava.info/ZymneS_MonSvjatogirskyj_1996SvjatogirskyjUspenskyjMonUSZ,159887.html
Матеріал підготувала Світлана Федосєєва
Версію про те, що зимнівське підземелля простягається до самого Володимира я почула і від монахині яка провадила екскурсійну групу печерами монастиря. Впевнено казала, що саме так все і було, що й до Луцька, і до Почаєва теж можна було дістатись тими підземними ходами. Та додавала, що ті ходи були такі широкі, що і кіньми можна домчати і повіз пройде. Чудова історія. Та відразу постає питання, а для чого? Для чого витрачати величезні кошти та неймовірні людські ресурси для такого нерентабельного проекту. Так, тоді в ті далекі часи, так само, як і сьогодні, багаті та можновладні люди могли дозволити собі і не таку забаганку. Та, думаю, здоровий глузд частіше брав гору.
Замки, монастирі, фортеці середньовіччя завжди будувалися з чітко продуманою системою ходів, тунелів, криниць, погребів, схованок. Неможливо уявити жодної оборонної споруди того часу без таємничих ходів, що ведуть за їх межі. Готуючись до осади, ворог в першу чергу намагався зібрати свідчення про об’єкти оборонців: водні ресурси, резервуари, колодязі, підземелля і т.п. Такий колодязь і досі існує в одному з внутрішніх дворів Зимненського монастиря. Цілком вірогідно, що цей колодязь з’єднаний з основними підземними ходами монастиря. Загалом я чула і те, що підземелля монастиря мали кілька поверхів. Мені розповідали, що спеціалісти з вуглерозвідки проводили дослідження і пускались на нижні поверхи. Жодного документального підтвердження цього факту я не знайшла. Ще розповідали, що під час війни в цих підземеллях ховались солдати, а один навіть заблудився і не зміг вибратись на поверхню.
Якось мені довелося почути ще одну, дуже цікаву версію, про те, з чого починався Зимненський монастир. Про те, що сюди, на Святу гору, ще за часів Великоморавської держави, прийшли монахи. Вони викопали печери та заснували монастир. Підтвердження даної версії я ніде не зустрічала. Але можливо вони і дійсно викопали досить розгалужену багатоповерхову систему підземних камер, хто ж знає.
Вперше Зимненський Святоуспенський ставропігійний монастир згадується у «Житії Феодосія Печерського» під 1073 (1062) роком. Там йдеться про те, що преподобний Варлаам повертаючись з Константинополя, дійшов до Володимира та прийшов у монастир, що знаходився неподалік на «Святій горі». Тут, у монастирі він і помер. А за переказами Зимненський монастир збудував князь Володимир у 1001 році. Поставив деревяні стіни та вежі, звів церкву Успіння Пресвятої Богоматері, та поставив церкву Святої Трійці. Камяні укріплення були зведені за правління Федора Чарторийського в 1495р. на місці дерев'яної церкви, побудовано великий кам'яний Успенський храм. Відродилася Свято-Троїцька церква, над брамою повстала дзвіниця, кріпосні стіни укріпилися могутніми вежами.
Певне значення в оборонній структурі Святогірського монастиря мали підземні ходи – печери. Існує цікавий план зимненького монастиря з позначеними підземними переходами та церкваю Преподобного Варлаама. Я подаю анотацію до цього плану: «Це склеписті галереї, викопані на невеликій глибині в материковому грунті, що перетинають двома гілками („А” і „Б”) територію монастирського подвір’я з півночі на південь. Згідно з матеріалами археологічних досліджень і історичними даними вдалося з’ясувати, що печери, крім суто монастирських функцій, при потребі забезпечували таємні виходи за межі монастиря. Гілка „Б” в південному напрямку закінчувалась маленькою підземною капличкою, а в північному – прямувала, повторюючи рельєф, круто вниз -до джерела води біля річки Луга, що мало важливе значення під час облоги фортеці. Гілка „А”, вірогідно, з’єднувала Троїцьку церкву з монастирським крипторієм і спочатку, скоріше за все, не мала сполучення з гілкою „Б”.
Окремі ділянки підземних галерей наприкінці XIX ст. були розширені і обкладені зсередини цеглою, інші – засипані або обвалені, тому повномасштабне їх дослідження виявилося вкрай ускладненим.
Суттєве значення для оборони монастиря вірогідно мала також система підземних ходів – печер, що пронизують все його подвір’я, а одна з гілок забезпечувала потаємний вихід до річки.[13]
Підземний хід починається біля церкви СВ. Трійці. До 1991 року, коли тут оселились монахині, підземелля мало один коридор який закінчувався підземною церквою. Зараз комплекс печер складається з трьох коридорів і підземного храму, загальна протяжність печер сягає понад 70 метрів. Храм, розташований у кінці, знаходиться на глибині близько шести метрів, у зведенні церкви є вентиляційний отвір накритий куполом, який знаходиться у внутрішньому монастирському дворі. Ще один хід, у який не пускають відвідувачів, починається в алтарній частині церкви Преподобного Варлаама.
Підземний світ Володимира та його околиць вабить до себе своїми таємницями вже не одне покоління Володимирчан, та потребує більш детального дослідження. На превеликий жаль на заваді таким дослідженням стає аж надто багато різних факторів. Та я вірю, що з плином часу ми зможемо в повній мірі відкрити для себе та для гостей нашого міста таємничий підземний вимір Володимира.
Література
1. Літопис Руський за Іпатським списком, переклав Леонід Махновець Київ видавництво «Дніпро» 1989 р., ст.370
2. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали ХІVВолинської наукової історико-краєзнавчої конференції присвяченої 13-й річниці Незалежності України та 680-й річниці надання Володимиру-Волинському Магдебурського права. Луцьк, 2004. ст. 208
3. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали ХІVВолинської наукової історико-краєзнавчої конференції присвяченої 13-й річниці Незалежності України та 680-й річниці надання Володимиру-Волинському Магдебурського права. Луцьк, 2004. Ст. 242-243
4. https://mistovechirne.in.ua/tayemni-hody-volodymyra-volynskogo-pravda-chy-vymysel
5. https://mistovechirne.in.ua/tayemni-hody-volodymyra-volynskogo-pravda-chy-vymysel
6. Кучинко М. Охріменко Г. Петрович В. Історія міста Володимира-Волинського. Луцьк, 2004р. ст. 132 - 133
7. Кучинко М. Охріменко Г. Петрович В. Історія міста Володимира-Волинського. Луцьк, 2004р. ст. 134
8. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали ХІVВолинської наукової історико-краєзнавчої конференції присвяченої 13-й річниці Незалежності України та 680-й річниці надання Володимиру-Волинському Магдебурського права. Луцьк, 2004. Ст. 195
9. https://www.volynnews.com/news/society/pid-mizhnarodnoiu-trasoiu-u-volodymyri-volynskomu-vyiavyly-davniy-pidval/
10. https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3196222-u-volodimirivolinskomu-vipadkovo-znajsli-pidzemella-xviii-storicca.html
11. https://bug.org.ua/news/volodymyr/pidzemni-sekrety-volodymyra-rozpovily-i ak-ikh-vidkryvaly-ta-khoronyly-pid-chas-budivel-nykh-robit-527764/
12. https://mistovechirne.in.ua/tayemni-hody-volodymyra-volynskogo-pravda-chy-vymysel
13. Л.Крощенко, Є.Осадчий «1996 р. Святогірський Успенський монастир у с.Зимно (спроба наукової реконструкції комплексу)»
https://www.pslava.info/ZymneS_MonSvjatogirskyj_1996SvjatogirskyjUspenskyjMonUSZ,159887.html
Матеріал підготувала Світлана Федосєєва
Повернутися назад