Перші автомобілісти Володимирського повіту

На початку ХХ століття світ охопила справжня транспортна лихоманка. Кожен хотів мати власний автомобіль, та для більшості це була нездійсненна мрія. Ми не знаємо, яка була реакція володимирчан, коли вони вперше побачили на вулицях міста це диво, але мабуть, здивуванню не було меж.
Отож, перші власники транспортних засобів на Волині були абсолютними щасливчиками. У цій статті ми розповімо власне, хто у Володимирі та Володимирському повіті мав автомобіль.
В середньому волинянин у 1930-х роках заробляв 100 злотих, службовці до 350 злотих. Найбільше отримували військові – до 350-380 злотих. Найдешевший автомобіль «Fiat 500» коштував 3800 злотих, а от Opel майже 7000 тисяч злотих. Були й значно дорожчі автомобілі.
«Dziennik wojewodski» за 9 березня 1932 року містить інформацію про власників автомобілів у Володимирі. Хто ж ці люди, котрі були першопроходьцями-автомобілістами 90 років тому?
12 листопада 1927 року на підставі зобов’язання забезпечити армію транспортними засобами в мирний час у Речі Посполитій, подається список осіб зобов’язаних у 1932 році доставити до армії автомобілі, автобуси і мотоцикли.
Звідси й маємо інформацію, що автобуси мали поставити:
- Ципкін Лев (2 автобуси), адреса проживання м. Володимир, вул. Криволуцька, 16;
- Лакрус Герш, адреса проживання м. Володимир, вул. Підзамче, 28;
- Цукер Абрам, адреса проживання м. Устилуг;
- Кулаковський Вінсент, адреса проживання м. Володимир, вул. Пілсудського;
- Даневський Костянтин, адреса проживання м. Володимир, вул. Пілсудського.
Власні автомобілі:
- Шуровський Вінсент (2 автомобілі), адреса проживання м. Володимир, вул. Пілсудського,3
- Шиманський Йозеф, адреса проживання м. Володимир, вул. Поплавського;
- Файвел Едиш, адреса проживання м. Володимир, вул. Залужжя
- Гусаковський Генрик, адреса проживання м. Володимир, вул. 17 Марта, 52;
- Ледуховська Єва, адреса проживання с. Фалемичі, гміна Микуличі;
- Бадзян Станіслав, адреса проживання м. Володимир, SPRA;
- Савіцький Францішек, адреса проживання м. Володимир, вул. Пілсудського;
- Роніклер Густав, адреса проживання с. Мокрець, гміна Верба;
- Рушкевич Володимир, адреса проживання с. Микуличі.
Мотоцикли і ровери:
- Папп Кондрат, адреса проживання кол. Домінополь, гміна Верба;
- Петримон Стефан, адреса проживання кол. Соколовка, гміна Олеськ.



Транспортні засоби мають бути доставлені в хорошому стані, придатні для перевезення людей. Доставка транспортних засобів відбувається на підставі замовлення муніципального управління. Видавати розпорядження уповноважений солтис. Невиконання зобов’язань щодо поставки транспортних засобів призведе до наслідків, що караються адміністративним штрафом до 400 злотих або арешт на 4 тижні.

Вдалося знайти інформацію про декількох власників транспортних засобів. Шуровській Вінсент був власником пекарні та кондитерського магазину по вул. Пілсудського, 21 (будинок зберігся до нашого часу, нині – це Ковельська, 25). Вінсента заарештували більшовики у 1939 році. Загинув у концтаборі.



Савіцький Францішек – останній власник млина по вулиці Пілсудській. Тобі біля млинів була вулиця Млинорська (нині Княгині Ольги). Млин зберігся до нашого часу. Францішека заарештували більшовики у 1939 році. Загинув у концтаборі.



Ледуховська Єва – остання власниця маєтку у селі Фалемичі (зберігся до нашого часу). Також володіла млином у Володимир по вулиці Криволуцькій (нині Гайдамацька). Млин зберігся до нашого часу. Дружина графа Адама Галки-Ледуховського. Адам був заарештований у 1939 році більшовиками, загинув у 1940 році в володимирський в’язниці. Як стверджують очевидці, помер від катувань.

Шиманський Йозеф – поляк за національністю. Народився в 1900 році. У 1924 році одружився на Мотроні Грабовській. Проживав у колонії Болеславівка поблизу с. Горичів.



Бадзян Станіслав – власник майстерні та чавунного заводу по вулиці Луцькій. Дружина – Софія. Обоє поховані на Ладомирському кладовищі у родинній каплиці. Станіслав разом з братом Броніславом володіли млином у м. Замость (Польща).


Матеріал підготувала Орися Вознюк