«Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку»
14-10-2013, 15:48. Разместил: orusia voznuk
14 жовтня – свято Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці.
На Покрову у давнину розпочинався весільний сезон. Цього дня до церкви поспішали вдови, самотні жінки і дівчата, яким хотілося вийти заміж. Вони молилися про те, щоб стати під покров Богородиці. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівки, яким набридло дівувати, в свято Покрови потайки просять: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу - най ся дівкою не мучу!» Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: «Прийшла Пречиста — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка, як корова».
Покрова народила й чимало й інших прислів’їв:
По Покрові — то і по теплові.
Прийшла Покрова — всохла діброва.
Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома.
Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову хусткою. Вже після посватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова - найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів - період весіль.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі - холодною, із Заходу - сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови.
Козаки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці, тому щиро й урочисто відзначали це свято, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва та День створення Української повстанської армії.
Науковий співробітник
ДІКЗ «Стародавній Володимир»
Орися Вознюк
На Покрову у давнину розпочинався весільний сезон. Цього дня до церкви поспішали вдови, самотні жінки і дівчата, яким хотілося вийти заміж. Вони молилися про те, щоб стати під покров Богородиці. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівки, яким набридло дівувати, в свято Покрови потайки просять: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу - най ся дівкою не мучу!» Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: «Прийшла Пречиста — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка, як корова».Покрова народила й чимало й інших прислів’їв:
По Покрові — то і по теплові.
Прийшла Покрова — всохла діброва.
Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома.
Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову хусткою. Вже після посватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова - найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів - період весіль.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі - холодною, із Заходу - сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови.
Козаки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці, тому щиро й урочисто відзначали це свято, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва та День створення Української повстанської армії.
Науковий співробітник
ДІКЗ «Стародавній Володимир»
Орися Вознюк
Повернутися назад