Головна > Публікації > Старченко Марія Андріївна

Старченко Марія Андріївна


11-01-2018, 14:21. Разместил: orusia voznuk
Місто Володимир стародавнє і мальовниче. Школа № 1, що була до Другої світової війни єврейською, а з 1939 року стала першою українською школою на Волині. В ній працювали вчителями молодших класів: подружжя Гнатюків Ольга Миколаївна і Дмитро Миколайович, Гітман Віра Григорівна - єврейка, Перський Микола Михайлович, ГнатюкПетро Олексійович, вчитель співів Сотнічук Й.М. та інші (вже не пам’ятаю), вкладали серце і душу у навчання та виховання молодого підростаючого покоління. На зміну їм прийшли нові, бо всі названі пішли на пенсію, та й зараз їх давно немає в живих. Йшли роки, на зміну їм прийшли з вузів, з середніх і вищих закладів, вчителі які вперто трудилися, добивалися хороших успіхів у роботі, давали хороші знання учням, привчали до фізичної праці. Такими були: Успенська Т.Й., Товкач Л.Г., Подзізей О.Т., Хільчук Т.К., Теребус С.М., Гітман В.Г., Сокіл Л.О., Голод Н.Я., Добринюк Т., Голіброда Є.С., Салій Л.В. Вчителі старших класів предметники: Детюк М.М., Магера О.М., Дідун В., Шевченко Н.З., Онищенко Г.П., Сенчишак М.І., Туркевич Б.О., Шевченко Н.З., Нагрода Є.П., Клименченко В.П., Махончук С.О., Кондратюк П.С., Католик Н.Ф., Матвеєв В.І., Офман М.Л., Купира П.П., Мучник Р.А., Падалко І.Є., Калапуша О.Д., Щічко Л.О., Семенець М.І.. Юрченко Н.М., Чабан Л.І., Фурман А.М., Суходубова Т.М., Тищенко О. Л., завучі Пальцун А.Я., Стеценко Я.К., Потурай В.М., Детюк А.Л., Мусійчук В., Омельчук І.Д., Юзефович О.В. Директори: Гриценко І.М., Гуменний В.Д., Мусійчук Д.Т., Тарасюк І.Й.
Керівництво школи разом з учителями та учнями при допомозі міської ради на заболочених місцях (завозили землю) посадили яблуневий сад, зробили хороші ділянки землі, де вирощували різні овочі та облаштували хороші квітники. Велику роль зіграв директор Мусійчук Д.Т. Він домігся того, що побудував маленьке приміщення для школи, де навчалися молодші класи, була там столова для учнів, буфет, навіть біологічний, хімічний кабінети. Школа працювала в дві зміни, класи були переповнені, по 39-41 учнів (А, Б, В, а то й Г класи). Директор добився, щоб зробили надбудову (другий поверх). Побудували свій тир, шкільний стадіон, де могли вчителі фізкультури проводити різні спортивні змагання і інше. Завучі школи давали кваліфіковану методичну пораду всім, а особливо новим молодим вчителям, особливо завуч Пальцун Н.Я. Я сама від неї багато дечому навчилась. Коли вже працювала завучем, наслідувала її прикладу і її роботі. Хороших результатів у навчанні і вихованні учнів добивались учителі: Гітман В.Г., Успенська Г.П., Товкач Л.Г., Подзізей О.Т., Сокіл Л.О., Салій Є.І., Голод Н.Я., Хільчук Т.К., Теребус С.А., Поліщук Н.З., Добринюк Г.П., Дячук Н.Й. Виготовляли наочні матеріали для школи, брали участь у виготовленні унаочнення для методичних кабінетів при райвно. Відповідально ставились до роботи, до навчання та виховання своїх підлеглих дітей, привчали до суспільно-корисної роботи, збирали макулатуру, металолом, слідкували за порядком у приміщенні школи. Ділилися між собою досвідом у роботі. Вкладали своє здоров’я. Так, вчителька Товкач Л.Г. захворіла ревматизмом, застудилась і, хоча не легко їй було ходити, продовжувала працювати до виходу на пенсію у 55 років. Добре й мені було працювати з таким колективом вчителів. Я була класним керівником всі роки своєї роботи. Були різні колективи, але жодних неприємностей не було. Любила дітей, а діти мене поважали. Багато різних вражень залишилося в моїй пам’яті, а особливо випускний 1959-1960рр. Я була класним керівником 10 Б класу, у 10 А – класний керівник Шимко Г.С., а в 10 В –Нагрода Є.П. Цим класам, мало того, що протягом усіх років треба було навчатися , так як всім учням школи прийшлося допомагати колгоспам сіл Заріччя, Новосілки, Федорівки, обробляти землю, а саме: сапати картоплю, буряки, збирати врожай картоплі, буряків, цибулі, помідорів, огірків. Крім того, за школою було закріплено 5 га кормового буряка, його було оброблено і викопано та закагатовано для годівлі худоби. Один рік школою було вирощено понад тисячу голів птиці (курей), кілька свиней, були коні, корова, кролі. Для харчування їх треба було заготовляти сіно. Учням довелось жати в селі Залужжі серпами траву і сушити на сіно. Випускникам 1959-1960-х років довелось і випускні екзамени здавати і господарювати. Випускний вечір, особливо дівчата, святкували з порізаними пальцями. Допомогли у підготовці до вечора батьки.
Вчителі по трудовому навчанню разом з учнями виготовляли тротуарні плити і клали їх навколо школи, на дорозі до неї, для того, щоб не було бруду. Робили для школи благоустрій. Кожний рік учнями було зібрано багато макулатури, металолому. Включались в художні, літературні та предметні вечори, проводили казкові новорічні маскаради. Згадується тільки приємне в роботі, негараздів не було. Відповідальність була, в основному, в навчанні, в позакласній роботі. Бували труднощі, без цього не буває, вміли їх переборювати, дякуючи своїй наполегливості. Пропрацювала з хорошим колективом вчителів. Йшов час, і мої учні вже працювали вчителями. Багато старших уже на вічному спочинку.
Із виходом на пенсію, ще кілька років продовжувала працювати в школі, а потім позаштатним працівником при міській раді, соцзабезі. Допомагала няньчити дітей, з учням готували домашні завдання, коли звертались по допомогу. Взагалі не скучала, любила працювати, яка б то робота не була, чи повчальна, чи фізична.
Прожила я вже 95 років, а здається, ніби й не жила. У Володимирі проживала з 1945 по 2012 роки. Доброзичливо відносилась до дітей і людей, взагалі. Вони відповідали взаємністю. Жила в хорошому історичному місті Володимирі-Волинському серед працьовитих людей. Не зоглянулась, коли прийшла старість. Самостійно жити не можу, живу в дочки в м. Луцьку. Хотілося б повернутись в минуле, та ніколи цього не буде, бо старість молодість не вертає. Живу стільки наділено Богом. Спасибі йому.

Повернутися назад