dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 749
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 17-09-2015, 10:51
17-09-2015, 10:51

Дмитрук Леонтій Іванович

Категорія: Публікації

Дмитрук Леонтій ІвановичУлюбленим місцем відпочинку у володимирчан були Білі Береги. По ліву і по праву сторони
річки були пляжі. Був міст під яким регулювалося підняття води. Це була маленька гребля
яка слугувала ГЕС (гідроелектростанції). Навіть до тепер видно дерев’яні колоди у воді. Своє функціонування місцева ГЕС призупинила десь у 1962-1963 рр. Ця маленька ГЕС забезпечувала
енергією всі довколишні села. Ширина водойми була набагато більшою. Річка підступала
майже до будинків. Вода була прозора і чиста. Відпочивати сюди приходили майже всі мешканці
міста.

Пам’ятаю десь у 1958 році перший раз наш цукровий завод злив свої стічни води у річку.
Риби було від берега до берега. Вона була напівпритомна, мертва. Починаючи від самого цукрового
заводу аж до П’ятидень люди виловлювали цю рибу. Ловили сачками. Хто мав човен,
то і на човнах ловили. Пізніше почалися запахи. Кожного року цукровий завод спускав свої
води в річку і з кожним роком риби ставало все менше і менше. Білі Береги зараз запустили, не
має вже тих пляжів які колись манили на відпочинок.
Інформація до новини
  • Просмотров: 727
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 10-09-2015, 11:22
10-09-2015, 11:22

Гудзенко Марія Панасівна

Категорія: Публікації

Гудзенко Марія ПанасівнаМоє життя тісно пов’язане з педагогічним коледжем, який в минулому році відзначив свою
сімдесят п’яту річницю. Так сталося, що ми з ним ровесники, бо я теж народилася в 1939 році.
За ці роки заклад випустив в світ 13000 педагогів. Серед них не тільки викладачі, а й керівники
шкіл та дитячих садків, журналісти, редактори газет, кандидати і доктори наук.

Тут я здобула свою першу спеціальність: викладача фізичної культури середньої школи. З
1949 по 1961 рік училище було фізкультурним, готувало спеціалістів для шкіл. Тут пройшла
моя юність, тут пропрацювала я до виходу на пенсію, і завжди з великим хвилюванням переступаю
поріг рідного училища.

Я не випадково вступила на фізкультурний. Мій батько був вчителем, а в школі фізкультуру
вів льотчик Петро Сторожук, він дуже цікаво проводив свої уроки, у нас була спортивна
форма, заняття з волейболу, різноманітні спортивні снаряди, мені це все дуже подобалось.
Шестеро дівчаток з мого села поступили у Вінницьке фізкультурне училище.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1718
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 2-09-2015, 11:30
2-09-2015, 11:30

Волчак Ольга Ігорівна. Володимир, яким ми його пам'ятаємо (Людські долі)

Категорія: Публікації

Волчак Ольга Ігорівна. Володимир, яким ми його пам'ятаємо (Людські долі)Мій тато родом зі Стрия, а мама - з Володимира.

Родина моєї мами налічує п’ять поколінь священиків.

Родина мого дідуся походила з Шацька. Їх було двоє братів. Дідусь Євген закінчив гімназію
і поступив в Луцьку духовну семінарію, далі - у Варшавський університет, де п’ять років
вивчав теологію і дістав звання магістра теології. Після того був висвячений в священики і
одружився з бабусею.

Перший його приход був в Білорусії в Барановичах. Це було недовго, лише рік чи два, а далі
більше тридцяти років він служив у Василівській церкві настоятелем. Це були тяжкі роки:
війна, окупація. Але окупанти священиків не зачіпали. Приїхав він сюди десь в 1933 чи 1934
році.

Жити було тяжко, дідусь з бабусею завжди жили дуже скромно і не вирізнялися поміж
своєї пастви. Я пам’ятаю, як моя бабуся вечорами штопала дідусеві ризи, підрясники. Але тоді
всі люди бідно жили. Бабуся розповідала, що дідуся викликали в КДБ і намагалися залучити
до співпраці, але він відмовився. Мабуть, через те він ніколи на мав високих звань, які тоді
неможливо було отримати без дозволу партії. Я добре пам’ятаю, як часто до нього приходили
люди за порадою. Дідусь завжди допомагав людям. Поговоривши з людьми, він зачинявся в
кімнаті. Йому треба було помислити над тими питаннями, і я бачила як його поради допомагали
людям.
Інформація до новини
  • Просмотров: 589
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-06-2015, 12:24
18-06-2015, 12:24

Щасти тобі, Анно...

Категорія: Публікації

Щасти тобі, Анно...Я поспішаю на роботу і мрію.
Зовсім поруч проносяться машини, викидаючи у атмосферу токсичні відходи своєї життєдіяльності, повз мене проходять численні перехожі зі своїми турботами та сподіваннями на новий день.
Поступово їх обриси зникають наче вранішній туман під гарячим літнім сонцем і мене огортає тиша віковічного лісу. Мої ноги тонуть у товстому килимі темно зеленого моху. Навколо м'які сутінки, бо пишні крони величних дубів ледве пропускають сонячне проміння. Десь там у верховітті тривожно заспівала пташка. Зовсім поруч тріснула гілка. Мені трохи лячно та я пробираюсь поміж дерев.
Інформація до новини
  • Просмотров: 833
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 11-06-2015, 14:44
11-06-2015, 14:44

Володимир яскравий. Фото

Категорія: Публікації

[center]Володимир яскравий. Фото
Інформація до новини
  • Просмотров: 1272
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 2-04-2015, 14:25
2-04-2015, 14:25

Дорогий серцю Володимир. Спогади Людмили Сільвестрівни Патлашинської

Категорія: Публікації

Володимир-Волинський дорогий мені, бо це моя друга батьківщина. Тут із 15-и років навчалася, майже півстоліття трудилася, тут створилася моя сім’я, народилися діти, внуки, тут дочекалася правнуків. Мені не байдуже до того, що відбувається у місті, усе бачу, усім цікавлюся, бо знаю, яким воно було після війни. А пам’ятаю його із 1946 року. Тоді вкотре за свою історію воно стояло у руїнах, особливо центр. Тут незруйнованими залишилися лише критий ринок і триповерховий будинок, де за радянських часів була школа, а сьогодні - Пенсійний фонд. Городяни, а також студенти технікуму, педшколи розчищали територію, а на місці, де зараз будинок культури, міськрада, частково площа Героїв, садили дерева, ставили лавочки, і руїни перетворювалися на скверики. Таких скверів у центрі було декілька. З роками їх витіснили забудови.
Інформація до новини
  • Просмотров: 854
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 11-03-2015, 14:36
11-03-2015, 14:36

Перша «жіноча» вулиця у Володимирі - на честь актриси-полячки

Категорія: Публікації

Габрієла ЗапольськаЧи багато має зробити жінка, аби на її честь назвали вулицю? Виявляється, чимало. Та й критерії оцінювання в різні епохи теж різні.

Тож на честь яких жінок у древньому Володимирі-Волинському називали вулиці, напередодні жіночого свята з’ясовував кореспондент Інформаційного агентства Волинські новини.

Феміністка, свята, вчена

Точної дати, коли у Володимирі з’явилася перша «жіноча» вулиця, немає. За часів Речі Посполитої у місті була лишень одна вулиця з жіночим ім’ям – Запольської. Полячка, але уродженка Ківерець, Габріела Запольська – відома на початку ХХ століття в Україні та Польщі письменниця та актриса. Окрім того, Габріела була активним поборником жіночих прав. Найвідомішим твором Запольської є п’єса «моральність пані Дульської», яка з величезним успіхом йшла в театрах Києва, Львова, Парижа, Варшави.
Інформація до новини
  • Просмотров: 809
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 5-03-2015, 10:51
5-03-2015, 10:51

Василь Миколайович Стахурський. Розповідь про місто

Категорія: Публікації

Василь Миколайович Стахурський. Розповідь про містоЯ народився і все життя прожив у Володимирі. Навчався в сорок другій залізничній школі. Вона була восьмилітня і розміщувалася по вулиці Чапаєва (зараз Гайдамацька). Там був дуже гарний садок. Учні, що вчилися, їздили на практику на львівську дитячу залізницю. Потім з сорок другої школи зробили третю. Третя школа мала кілька корпусів. Один з них був там де зараз пенсійний фонд, інший – це нинішній будинок центру занятості, в якому розміщувались фізкабінет та хімкабінет. Ще один корпус – приміщення, де зараз ДАІ. А там де «Метелик» були майстерні і спортивний майданчик. Це була російська школа. У Володимирі було кілька російських шкіл. Це пов’язано з тим, що у місті було багато військових, зі всього Радянського союзу. Стояла повноцінна дивізія. Було багато переміщень військових, як в самій країні, так і за кордоном. Багато з них приїжджали з Німеччини. Діти там навчалися на російській мові і тут для них відкривали російські школи.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1055
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 12-02-2015, 10:13
12-02-2015, 10:13

ПІДЗЕМНИЙ СВІТ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОГО

Категорія: Публікації

Важко знайти у створеному людиною матеріальному середовищі об’єкти, які б не були оповиті такою кількістю численних легенд та таємниць, як підземні ходи та споруди минулого. Письмових свідчень про такі споруди ви не знайдете ні в архівах, ні в історичних джерелах. Тільки інформація випадкових очевидців натякає на існування цих загадкових підземних об’єктів. Її іноді важко відділити від легенд і байок. Та ще численні випадки просідання землі, фундаментів, які інколи виникають там, де, як кажуть, «ніби нічого ніколи не було», вказують на загадкові підземні об’єкти.

За більш ніж тисячолітню історію Володимира-Волинського, про його підземні ходи складали легенди, так і наводили правдиві факти, підтвердженням яких є просідання грунту, яке час від часу трапляється в центрі міста і оголює перед перехожими глибокі ями. Це породжує різноманітні чутки про існування під містом розгалуженої мережі підземних ходів. У місті побутує кілька легед про підземні ходи, що прямують від Зимненського монастиря до Володимира ,а також від монастиря домініканів до костелу Іоакима та Анни. Як згадує краєзнавець Петро Заклекта, під час прокладання кабелів зв’язку у 70-х роках на вулиці Устилузькій, якраз навпроти домініканського монастиря, зв’язківці на глибині до одного метра наштовхнулися на цеглу. Тоді відкопали цегляне бочкоподібне склепіння, яке простежувалося у напрямку до костелу Святих Іоакима та Анни. Петро Заклекта навіть особисто пройшов декілька метрів, поки вистачило повітря. На жаль, через ряд обставин, дослідження здійснювати не дозволили.
Інформація до новини
  • Просмотров: 737
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 6-02-2015, 10:44
6-02-2015, 10:44

Розповідь про Володимир філателіста Євгенія Грудненка

Категорія: Публікації

Члени клубу філателістів у ВолодимиріПам’ятаю, що після війни костел, котрий зараз на площі не був зруйнованим, а навколо нього був залізний паркан. У ньому навіть ще правилось. Трохи пізніше ксьондза звинуватили у чомусь і вигнали. Біля костелу Іоакима та Анни стояв двохповерховий будиночок в якому були маленькі магазинчики. В одному продавали воду, а в іншому - продукти. По вулиці Івана Франка був гарний будинок, там був РАГС. Навпроти колишнього пологового будинку був великий будинок з колонами. Коли пологовий перевели в лікарню, то тут зробили фінвідділ. А поруч була ветеринарна клініка. В 50-х роках її забрали за місто, а там зробили дитячу кухню.