dle 9.7 8DLE
 
Інформація по новині
  • Переглядів: 196
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 12-07-2018, 14:30
12-07-2018, 14:30

Малиновська Євгенія Григорівна

Категорія: Публікації

Народилася я у 1937 році за Бугом у Польщі. Ми з батьками прожили там сім років. Потім виїхали у Запоріжжя, бо казали, що там так добре жити, що навіть хати дають безкоштовно. Приїхали, а там самі стіни розбиті. Викопали землянки, та й так жили. Добре, що корова була. Коли настав голод, тікали хто куди міг, так ми приїхали на Волинь, а згодом і на Володимирщину. Батьки працювали в колгоспі. Мусили здати туди двох коней. Скрутно було. В сім’ї підростало восьмеро дітей. І я змалечку ходила в колгосп. Вирощували льон, коксагиз. До школи ходила мало. Три місяці в перший клас, по два місяці в другий і третій класи, а далі запустила навчання. А як виросла, то вже соромилась іти до школи, бо діти сміялися, що така велика прийшла до школи. А не було часу вчитися. Треба було працювати, щоб вижити. Поставили мене у колгоспі ланковою. Я і ще дванадцять дівчат і гній вибирали та розвозили на поля, і попіл збирали на добриво. Всяку роботу треба було робити.
У 1957 році я пішла на будівництво житлових будинків у Нововолинську. Заробітки були невеликі, то ж ми з чоловіком завербувалися в Крим на роботу: я на виноградники, а чоловік шоферував. Та й там недовго побули. Повернувшись до Володимира, пішла працювати на швейну фабрику. Пришивала манжети до рукавів.
А вже у 1971 році влаштувалась на птахофабрику і вже там працювала маляром-штукатуром на будівельних роботах на курятниках 20 років. Пташники чистили, мили, білили і фарбували перед заселенням кожної партії курей. В одному пташнику могло бути від 25 до 100 тисяч курей. А самих пташників могло бути від 8 до 12. Наша бригада їздила на роботу на пташники у Новосілки, Суходоли, П’ятидні. Кругом була робота. Для курей було цілодобове освітлення. Харчування для молодняка і для дорослої птиці відрізнялося. Для курчаток привозили сир, рибу, додавали у комбікорм дріжджі, кісткове та трав’яне борошно. У Суходолах вирощували качок.
Для їдальні на птахофабриці вирощували свиней. Овочі мали свої, бо мали землі і вирощували на них всяку городину. То наша бригада працювала ще й у полі. Але обід у їдальні був безкоштовним.
Нерідко нам давали рознарядку на проведення ремонтів у школах, дитячих садочках, житлових будинках, лікарнях нашого району. Пропрацювавши чотири роки, я від фабрики отримала двокімнатну квартиру. Я була дуже задоволена, бо моє попереднє місце проживання - то була землянка у Новосілках. Коли падав дощ, її заливало і, бувало, за ніч я виносила по 60 – 70 відер води.

Спогади записала Гринчук П.Г.
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Липень 2018 (4)
Червень 2018 (5)
Травень 2018 (4)
Квітень 2018 (5)
Березень 2018 (3)
Лютий 2018 (7)
^