dle 9.7 8DLE
 
Інформація по новині
  • Переглядів: 1600
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-02-2016, 16:16
18-02-2016, 16:16

Шишкін Сергій Євгенович

Категорія: Публікації

Після закінченя Луцького музичного училища (випуск 1977 року) я отримав направлення
в Локачі, але через травму ноги, батькові вдалося домовитись взяти мене в нашу музичну школу.
Директором музичної школи був Флоненко Павло Іванович. Я сидів вдома з загіпсованою
ногою і писав пісні. Ми з моїм однокурсником Андрієм Шоцьким вирішили створили групу.
Почали грати на танцях. Музика була жива. Андрій Шоцький грав на «басу». І з нами ще
кілька хлопців. Тоді була мала конкуренція. Танці були лише в будинку культури і в будинку
офіцерів. На танцях ми грали різну музику, включаючи і мої пісні. Та багато хто хотів, щоб ми
грали пісні «совєтських композиторів», а нам хотілося грати своє і «фірму».

Коли Андрія Шоцького призвали в армію я зробив першу дискотеку. Одразу відчув, що це
не моє, хоча і по грошах виходило краще. Я хотів робити музику і коли Андрій прийшов з армії
ми знову з групою почали виступати в парку Гагаріна. Це був наш найпотужніший склад.
Тоді приїхав після філармонії Володимир Хібеник. Це дуже талановита людина, такий собі
«любімєц женщин». Ми разом встигли зробити чудовий проект. У Володимира Хібеника була
крута японська гітара, а на другій гітарі грав Володимир Гуз.

Статуси перевіряються на конкурсах серед собі подібних. Тільки там тобі можуть поставити
оцінку і вона може навіть тобі не сподобатись. Ти робиш висновки і вчишся на цьому. Я
пройшов всі ці конкурси. Місцем, куди вперше 1989-го року я поїхав був концертний майданчик
Всеукраїнського фестивалю «Оберіг». Саме там молоді артисти виборювали свої звання.
Там ми шукали своє місце під сонцем. І нам це вдалося. Я пам’ятаю цей конкурс як зараз і
знаю, що він мені дав. І багатьох людей знаю з тих часів і спілкуюсь з ними досі. Вже на другому
фестивалі «Оберіг» у 1990-му я отримав Гран прі, а на третій «Червоній Руті» (1993) – титул
лауреата. Трохи згодом розпочалася суддівська місія – і я вже сам став членом журі фестивалю
«Тарас Бульба» та «Срібна підкова».

В 80-ті роки я мав запрошення до гурту Світязь. Група мені подобалась але я хотів грати
своє. Вони вже кілька років виконували мою пісню «Осінню пісню». Мені завжди хотілося
робити щось ексклюзивне, незвичне, адже і саме місто Володимир в нас по суті ексклюзивне. І
тепер мені ще хочеться більшого ексклюзиву. Мені захотілося зробити своєрідну акцію «Живий
погляд». Це – мистецька імпреза. Унікальність цього проекту в тому, що музиканти самі
за власні кошти роблять таку акцію аби підтримати музику маленьких міст. Відбулося десять
акцій. В них взяли участь гурти з Володимира-Волинського, Нововолинська, Червонограда,
Сокаля і інших малих міст.

У 1988 році було тисячоліття Володимира. Це було досить масштабне дійство. І час в принципі
вже був підходящий. Була перебудова. І вона навіть докотилася до Володимира. Святкування
було біля валів. Спеціально був зроблений конкурс на найкращу пісню Володимира.
Звичайно ж рушійною силою був міськом партії. Секретарем була Соколова.

Перед тисячоліттям я вже встиг побувати на Першому Всесоюзному фестивалі самодіяльної
пісні у місті Саратові. Тому певний зріз я вже тоді собі намітив.

Керівником капели був Діма Клюд. Я порадився з ним, прикинув, що треба писати і в якому
форматі. Я не міг обминути це дійство. У моєму місті конкурс, така подія, 1000 років. Написав
я «Слався древнє місто наше». Це пісня для хору, потім зробили транскрипцію для духового
оркестру. І я фактично виграв цей конкурс. Перше місце у конкурсі не дали нікому. Дали друге
і премію.

Уже після тисячоліття міста в костелі Іоакима та Анни зробили невеликий концертний зал
і там був мій перший сольний концерт. І водночас це була моя перша доброчинна акція. Мій
батько у 1988 році пішов на пенсію. Все життя він пропрацював в Педучилищі. Після закінчення
навчання у Львові, по направленню він приїхав у Володимир в фізкультурний технікум
(так його тоді називали). З 1949 до 1961 року училище готувало вчителів фізичного вихованнядля семирічних шкіл Волинської та інших областей України. За кілька років батько став директором цього фізкультурного технікуму. З 1961 року уже почався набір в учище вчителів
початкових класів та вихователів дитсатків. Поставили нового директора, а батько став завкафедрою.
А мама поступила в аналогічний технікум у Вінниці (мама родом з Вінницької області).
Потім той технікум розформували, а частину студентів направили у місто Володимир.
Так мама попала сюди. У тата завжди була мрія, щоб у Володимирі був басейн. Його і ніби
почали будувати але закінчились гроші, а держава більше не виділяла. Директором стадіону
був Лизогуб. От і ми зробили таку акцію. Поставили скриньку. І перших 10 рублів я кинув
сам. Допоміг нам Ігор Лиско. Рояль ми поставили по середині залу. Прийшли люди. Перший
концерт видався вдалим. Пам’ятаю, що знизу у костелі була кнайпа – «Кафе Ліра». Ще колись
так і говорили «пішли в Ліру».

28 липня у місті Володимирі був звичайний банальний день. І переконати на той 1993 рік,
коли я вийшов з пропозицією, що треба робити фестиваль не так вже і легко було, як здається
на перший погляд. Як би там не було, але фестиваль приурочений до дня міста виживе. Люди
все одно приходитимуть. На той час я потоваришував з Василем Вороном і вже мої пісні проскакували
по радіо «Промінь». Три роки я пропрацював у виконкомі міської ради. Коли назрівала
ідея фестивалю мером був Гнатюк. А перший фестиваль був при Мамєдові і відбувся він
у валах. Але на фестивалях треба заробляти, тому далі його почали робити на стадіоні. Після
мого скорочення з виконкому фестивалем почав займатися Юра Філоненко. Вони придумали
вже дитячий конкурс.

Я тоді вважав і досі вважаю, що наш Володимир вартий ексклюзиву. Місто з такою історією
заслуговує на високу культуру і свою музику. Тут можна робити свою музику і навіть варто. І
дехто таки робить. І не тільки музику.

[center]Шишкін Сергій Євгенович[/center]
[center]Шишкін Сергій Євгенович[/center]

Спогади записали:
Вознюк О.А та Послєднік В.В.
[left][/left]
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Листопад 2019 (2)
Жовтень 2019 (5)
Вересень 2019 (3)
Серпень 2019 (1)
Липень 2019 (3)
Червень 2019 (2)
^