dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Публікації » ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА СУЧАСНА АРХЕОЛОГІЯ
Інформація по новині
  • Переглядів: 1900
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 16-04-2013, 17:11
16-04-2013, 17:11

ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА СУЧАСНА АРХЕОЛОГІЯ

Категорія: Публікації

ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА СУЧАСНА АРХЕОЛОГІЯ
ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА СУЧАСНА АРХЕОЛОГІЯУ статті 1 Європей¬ської конвенції про охорону археологічної спадщини, підписаної і ратифікованої Україною, сказано: «Археологічна спадщина є головним еле¬ментом пізнання історії людства, вона є джерелом європейської ко¬лективної пам'яті та засобом історичних наукових досліджень». Тобто, якщо історія роз'єднує європейські народи, то археологія не знає кордонів і відкриває європейцям їх¬нє спільне коріння. Археологічні пам'ятки є окремою, досить специ¬фічною частиною культурної спадщини. Це – городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, військових таборів, поля давніх битв,могильники, культові місця та споруди, рештки життєдіяльності людини, ділянки історичного культурного шару. Україна є однією з найбагатших на археологічні пам’ятки країн Європи. Тож дослідження та збереження археологічних пам’яток має особливе значення. Воно закріплене в українському законодавстві, зокрема, у Законі України „Про охорону культурної спадщини”, Законі України „Про охорону археологічної спадщини, що визначають правові основи діяльності в галузі археології та пам’яткоохоронної сфери. Серед основних завдань законодавства України про охорону археологічної спадщини є: регулювання суспільних відносин у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини; забезпечення прав громадян на пізнання археологічної спадщини України; визначення повноважень органів управління у цій сфері; забезпечення археологам – громадянам України права на проведення археологічних досліджень; сприяння державній політиці у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини,створення необхідних умов для забезпечення охорони об’єктів археологічної спадщини; створення нормативно-правової бази; правове регулювання фінансування охорони і дослідження археологічної спадщини. Законодавство України про охорону археологічної спадщини передбачає, що усі пам’ятки археології є державною власністю. Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Дозволи на проведення археологічних розвідок та розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук України. У зазначених законах виписано права та обов’язки як виконавця робіт, так і господаря землі, на якій проводяться археологічні дослідження. Зокрема, виконавець археологічних розвідок та розкопок, зобов’язаний забезпечити збереження виявлених об’єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів визначеній у дозволі установі, ведення наукової документації, передачу її органам, які видали дозвіл і необхідний кваліфікаційний документ (відкритий лист), належну консервацію об’єктів культурної спадщини, упорядкування території після завершення робіт, а в разі потреби – взяти участь у приведенні зазначених об’єктів до експозиційного стану та підготовці матеріалів для їхньої державної реєстрації як пам’ятки. Власник або користувач земельної ділянки (у тому числі орендар) в межах території пам’ятки, охоронюваної археологічної території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць згідно з розпорядженням органу охорони культурної спадщини зобов’язаний не перешкоджати виконавцеві робіт, який має дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок на цій ділянці. А якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов’язаний зупинити їхнє подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та орган місцевого самоврядування, на території якого проводяться земляні роботи. Знахідки, одержані в результаті археологічних є державною власністю. З моменту виявлення і до передачі на зберігання згідно із законодавством України знахідки охороняються державою нарівні з об’єктами музейного фонду України. Знахідки підлягають передачі на зберігання до фондів Інституту археології Національної академії наук України, до фондів музеїв або навчальних закладів, наукових установ, закладів культури державної або комунальної форми власності, де забезпечені належні умови їх зберігання, вивчення, експонування тощо. У Законі України «Про охорону археологічної спадщини» передбачено, що фінансування охорони археологічної спадщини здійснюється за рахунок загального і спеціального фондів Державного бюджету України. Також джерелом фінансування заходів у сфері охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини можуть бути кошти осіб, які набули права користування чи управління пам’ятками, кошти замовників робіт та пожертвування. Слід зазначити, що український закон «Про охорону культурної спадщини» на папері є чи не найкращим у Європі. Але до повної ре¬алізації його положень, па практиці дуже далеко. Останнім часом археологічній спадщині, яка є свідком нашої стародавньої історії, серйозно загрожують руйнування від зростаючої кількості проектів освоєння територій, природ¬них чинників, нелегальних або непрофесійних розкопок і недостатньої поінформованості громадськості. До того ж немає єдиного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, а його функції виконують департамент з питань національної культурної спадщини та регіональні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Фахівці — археологи у цих органах практично не представлені. В Україні за останні роки ар¬хеологічна спадщина перестала бути засобом наукових досліджень. На археологічні дослідження держава практично не виділяє коштів. Археологія перетворилася на дже¬рело поповнення приватних колекцій. Активізація „чорної археології” створює цілу проблему для охорони пам’яток історії і культури в Україні. Втрачаються найцінніші пам’ятки історико-культурної спадщини, чимало з яких мають значення для вивчення не лише історії України, а й усієї світової історії. Серед усіх різновидів культурної спадщини – історичної, архітектурної, монументального мистецтва та інших – археологічна має одну суттєву особливість: археологічних пам’яток, навіть беручи до уваги, що вони відомі далеко не всі, вже ніколи не побільшає. І якщо людство ще створить неповторні витвори архітектурного, монументального чи садово-паркового мистецтва, навряд чи нашу добу вивчатиме колись саме археологія. Сучасні інформаційні технології стануть основним джерелом вивчення епохи світової глобалізації для істориків майбутнього. Основний метод дослідження археологічних пам’яток – розкопки, результат яких передбачити неможливо. Це й приваблює до археологічних пам’яток вчених-науковців. Але цінність знахідок часто буває не тільки науковою. Відкриваються нові чудові витвори стародавнього мистецтва: розписний посуд, ювелірні прикраси, зброя. А це вже приваблює до них іншу категорію пошуковців – вже згаданих „чорних” археологів. Грабіжницькі розкопки археологічних пам’яток набрали небаченого досі розмаху. У надії швидко розбагатіти люди різних професій намагаються дістати з надр землі реліквії, які пролежали там тисячоліття і за які колекціонери можуть віддати десятки тисяч доларів. Як наслідок таких дій - залишаються руїни від пограбованих давньоруських городищ,чорні провалля, місиво культурних шарів, недбало розкидані кістки та уламки кераміки, які допомогли б науковцям вписати ще не одну сторінку в історію України. Археологічні предмети стали товаром, бо вони є відносно доступні, і їхня вартість, навіть якщо вони виготовлені не з дорогоцінних металів, велика. Це усвідомили деякі представники бізнесу. Збирання старовинних предметів забезпечує надійне й вигідне вкладення капіталів, а також забезпечує певний імідж в очах суспільства. Тепер вони називаються безкорисливими меценатами, які дбають про відродження та збереження історичної пам’яті. Колекціонери організовують публічні виставки, а свою діяльність видають за благодійність. Хоча, згідно нашого законодавства вони мають пояснити, з яких джерел і яким чином отримали зі знахідки. Колекціонери чудово усвідомлюють, що порушують законодавство і тому стверджують , що їхні експонати – не археологічні предмети, а звичайний антикваріат. Існування приватних колекцій невідомого походження, не є єдиною причиною проблем з охорони пам’яток археології. Археологи, тобто ті, хто офіційно проводить наукові пошуки, перш ніж розпочати розкопки мають отримати відповідний дозвіл. А процес цей може тривати 1-2 роки. Тому доки вони оформлюють документи, про місце майбутньої експедиції дізнаються всі. Поки на місце розкопок вирушать фахівці знайдуться «інші» археологи, які видобудуть із землі все, що можливо. А знаходять дуже багато, на інтернет-форумах висить безліч пропозицій щодо продажу. В результаті раритети осідають у приватних колекціях. Також на давнину швидкими темпами наступає цивілізація: під прикриттям господарської діяльності не припиняється розорювання курганів, висадка лісів на історичних, недосліджених територіях, видобування піску. Безконтрольна господарська діяльність загрожує знищити як існуючі археологічні пам’ятки, так і не дати змоги вивчати нові. До того ж, керівникам нині не до історії. Держава не фінансує розкопок, а меценатів наукова археологія не цікавить. Археологічні дослідження на території нашого міста тривають понад століття. Вперше розкопки на території Володимира-Волинського у кінці XIX в урочищі «Стара катедра» провів А.В.Прахов. У міжвоєнний період топографічно-археологічні дослідження здійснював О.Цинкаловський. У другій проловині XX століття поблизу Василівської церкви розкопки проводив М.К Каргер. Муровані стіни замку вивчав М.М.Кучінко . П.О. Раппопорт здійснив повторні розкопки «Старої катедри». Різноманітні об’єкти вивчались М.В.Малевською та Є.В. Шолоховою , Г.О.Пєсковою , С.В. Терським. За часів незалежної України рятівні археологічні дослідження проводились Волинською філією ДП АДЦ «Охоронна археологічна служба України НАН України» під керівництвом Шкоропада В.В. та ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ „Охоронна археологічна служба України” під керівництвом Златогорського О.Є. та Панишка С.Д. За час існування заповідника лише один раз кошти субвенції з державного бюджету були спрямовані на археологічні дослідження: Волинською філією державного підприємства АДЦ «Охоронна археологічна служба України НАН України» проведено шурфування земельної ділянки з метою виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування заповідника. Відповідно до вимог генерального плану розвитку ДІКЗ «Стародавній Володимир» створена була постійно діюча археологічна експедиція. ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ „Охоронна археологічна служба України” під керівництвом Златогорського О.Є. та Панишка С.Д. працюють на городищі з 2009 року. Оскільки кошти виділялися зовсім мізерні, то і роботи ведуться дуже повільно. Перед початком розкопок проведені були дослідження території дитинця георадаром, який показав стіну, а біля неї – невідомі захоронення». Археологи розпочали дослідження дуже важливої для європейської історії стіни замку польського короля Казимира ІІІ Великого (XIV століття). Під час розкопок натрапили на велику кількість людських кістяків. І хоча офіційної версії щодо того, хто ці люди й чому були розстріляні, ще немає, науковці схиляються до думки, що замордовані – жертви НКВС 1941 року. Залишки замку короля КазимираПольські піддані, військові й цивільні, заможний клас. Цього ж року на кошти забудовника - ТзОВ «Еней» археологічною експедицією під керівництвом Златогорського О.Є. та Панишка С.Д. були проведені рятівні археологічні дослідження на земельній ділянці по вул.Драгоманова,19а, відведеної в оренду для будівництва та обслуговування групи п’яти дев’ятиповерхових житлових будинків у м.Володимирі-Волинському. Матеріали, отримані у ході проведених досліджень цієї ділянки несуть важливу інформацію про характер її використання впродовж півтисячолітнього періоду.Жертви репресій. Наприкінці серпня 2012 року у місті Володимирі-Волинському на території гімназії №4 розпочалися земляні роботи з метою прокладання нових комунікацій. Роботи проводились на території посаду літописного Володимира в урочищі Апостольщина. ДП «Волинські старожитності» спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації уже у перший день земляних робіт призупинили їх,і відразу ж розпочали археологічне дослідження у межах наявних траншей. Експедиція виявила і дослідила скарб срібних прикрас давньоруського періоду.ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА СУЧАСНА АРХЕОЛОГІЯ Всі ці приклади свідчать про пожвавлення сучасної археології. Та сучасні реалії потребують пошуку нових перспективних шляхів. Сьогодні науковці не можуть просто чекати грошей від держави чи сподіватися на спонсорську допомогу. Один з таких шляхів – співробітництво з міжнародними організаціями. Багаті західні країни, їхні науковці та університети зацікавлені в Україні, де дуже багато різноманітних археологічних цінностей. Тому за роки незалежності створені численні спільні програми, експедиції. Розкопки біля гімназіїСуть їхня така: археологія наша – гроші ваші. Наші науковці отримують право на розкопки, що є неможливим для іноземців. На цих засадах утворюється спільна експедиція. Викопане у процесі спільних робіт лишається в Україні, результати спільних досліджень видаються на західні гроші. Така співпраця в умовах відсутності державного фінансування археології в Україні надзвичайно вигідна для національної науки. Спільні українсько-польські дослідження території дитинця у Володимирі-Волинському були започатковані у 2010 році . До волинських археологів долучились польські спеціалісти у складі професора Торунського університету ім. Н. Коперніка Анджея Коли, археологів – Домініки Симінської та Міхала Симінського, історика, керівника ради охорони Пам’яті боротьби і мучеництва Адама Качинського. Активну участь у розкопках брали студенти історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки. Завдяки співпраці з Державною міжвідомчою комісію у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України до волинських та польських археологів приєдналась Всеукраїнська громадська організація «Союз Народна Пам'ять» на чолі з Ярославом Жилкіним. Під час минулорічних ексгумацій них робіт, що проводились на кошти польської сторони, товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована установа Військові меморіали» та коштів підприємства «Волинські старожитності» розкрито було дві поховальні ями, що містили 380 останків жертв НКВС. ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА СУЧАСНА АРХЕОЛОГІЯЗагалом за два роки 747 останків загиблих перепоховано на комунальному кладовищі Володимира-Волинського. По завершенні минулорічних ексгумаційних робіт закладено було 4 шурфи на городищі. У них археологи також знайшли людські кості. Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Ярослав Олександрович Жилкін запевнив, що цьогорічне фінансування ексгумаційних робіт у Володимирі-Волинському буде розглянуто на засіданні Комісії і, ймовірно, забезпечене українською владою. Усі знахідки археологів за останні кілька років роботи у нашому місті представлені на виставці «Прихована історія: археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського 2010-2012 років» у Волинському краєзнавчому музеї. Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що, лише завдяки об’єднанню зусиль законодавців, службовців, правоохоронців, науковців, меценатів і всіх, кому небайдужа доля України, її історія, рівень цивілізованості, можна розв’язати надзвичайно важливі проблеми, пов’язані з дослідженням та охороною культурно-археологічної спадщини нашої держави.

РОМАННА КУЧЕРЯВА,
завідуюча відділом
охорони, використання
та реставрації пам'яток.
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

^