dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Публікації » Українсько-польський шляхетний рід Чорторийських
Інформація по новині
  • Переглядів: 2717
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 28-03-2013, 09:51
28-03-2013, 09:51

Українсько-польський шляхетний рід Чорторийських

Категорія: Публікації

Українсько-польський шляхетний рід Чорторийських

Адам Єжи ЧорторийськийШляхта – провідний суспільний привілейований соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та Русі XIV – XVIII ст. Трудність полягала в тому, що тут, існували дві категорії провідної верстви: литовська, яка скоро стала католицькою і українсько-білоруська, яка була православною. Перелік відомих постатей історії і культури, пов’язаних з Волинню, вражаючий. Власне тут, на Волині, були родинні гнізда багатьох відомих у Східній і Центральній Європі родин. Саме на Волині до Першої світової війни осіло чи не найбільше аристократії і шляхти. Волинська шляхта змінила спосіб життя. Більшість з них жили в своїх маєтках, а не в столиці, чи великих містах, як це було раніше. Ще один шляхетний рід який безпосередньо пов'язаний з нашою землею - це князі Чорторийські, родове гніздо яких було у місті Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького району). Після Люблінської унії 1569 р., яку рід Чорторийських підтримав, вони одержали впливові позиції в польському уряді й поширили свої володіння на Волині і в Галичині. У XVI ст. Волинська земля була у складі Великого князівства Литовського. Після дарчої грамоти, яку князь Михайло Чорторийський отримав на містечко Клєвань (Коливань), він розпочав будівництво величавого замку, а закінчив його син Федір. Замок був оточений глибокими ровами, заповненими водою річки Стубли. Кам’яні стіни з вежами робили його неприступним для ворогів. Поруч із замком було побудовано мурований Божий храм в ім’я Пречистої Богородиці. Який храм мав вигляд, історичні джерела цього не подають, але можна тільки здогадуватись, що красою і величністю він відповідав високому стану князя Чорторийського. Клєванський замок – один з найстаріших замків історичної Волині, який не зважаючи на перебудови зберігся до наших днів. Князі Чорторийські після смерті дворянина Немирі стали володіти селом Зимном. Першим із роду князів Чорторийських, хто володів Зимном був князь Федір Михайлович. Очевидно, що у Зимнівському монастирі у XVI –XVII ст. була книгописна майстерня. Князь Федір Олександрович Чорторийський та його дружина Марія Деспотівна сприяли виготовленню книг. Після смерті князя його сини Іван та Олександир розділили між собою батьківські володіння. Олександр отримав Чорторийськ, Литовеж, Зимно, а Івану дістались Клєвань, Жуків, Бєлгород. Після смерті князя Олександра с. Зимно з приналежними йому маєтностями було розділено між двома лініями князів Чорторийських – Клєванською і Литовижською. Згодом князі Клєванські викупили у Литовижських другу частину. В 1724р. князь Казимир Чорторийський продав свої зимнівські володіння каштеляну волинському і старості володимирському Михайлу Чацькому. Важливу роль відігравали Чорторийські і в Речі Посполитій, особливо за часів короля Августа ІІІ й Станіслава Понятовського, мати якого була княгиня Констанція Чарторийська. Її брат князь Олександир Август Чарторийський – руський воєвода, одружився з Марією Сенявською, дістав величезні маєтки згаслого роду Сєнявських. Внук її, князь Адам Юрій Чарторийський був одним з найвідоміших членів роду. Князь Адам Чорторийський побудував на місці православної церкви Пречистої Богородиці у Клєвані новий мурований храм Різдва Христового для єзуїтів. У 1830 р. під час польського повстання проти росіян він підтримував повстанців, а після жорсткої розправи над поляками емігрував до Франції де й помер. Замок Чорторийських після вигнання з нього єзуїтів, залишався порожнім, і лише пізніше Чацький організував тут дворянське світське училище. Микола-Юрій Чорторийський – князь чорторийський і клєванський (1624-1661), каштелян волинський, воєвода волинський і подільський. Від нього походять нині живучі Чорторийські, які з XVIII ст. пишуться Чарторийські. Завдяки князю Миколі, Клевань стала одним із найзаможніших волинських градів. Князь зробив її постійною резиденцією і локальним осередком релігійного життя. Спровадив до Клевані, зокрема, реліквії св. Боніфатія, привезені з Риму його сином Казимиром-Флоріаном – священиком, котрий після навчання в Римі швидко отримував чергові ступені священства, доходячи до найвищих церковних звань. В числі князів Чарторийських - знамениті польські політики і дипломати – Олександир Август Чарторийський, Адам Єжи Чарторийський, Владислав Чарторийський. Вже в кінці XVI ст. родина Чарторийських почала спольщуватись, а пізніше стала однією з найзначніших польських магнатських родин. Про легенду, яка вирує вже не одне століття навколо замку в містечку Чернелиці, що в Івано-Франківській області, знає кожен мешканець. Розповідають, що у славнозвісному замку, нібито, замуроване тіло красуні Єфросинії. Колись власником Чернелиці був князь Михайло Єжи Чарторийський, що був одружений з Єфросинією. Кажуть, вона була дуже гарною і не один молодик мріяв про неї. У 1683р. разом з королем Яном ІІІ Собеським князь Михайло вирушив до Відня, а кохану дружину залишив одну. Нудьгуючи, красуня щодня їздила до Дністра, де й познайомилась з простим сільським хлопцем та й закохалася в нього. Коли ж окрилену почуттям жінку, сповістили, що князь повертається,, вона почорніла лицем і кинулася з найвищої фортечної стіни. Гірко переносив смерть дружини Михайло Чорторийський. А тоді, як розповідає легенда, наказав замурувати тіло княгині в замкову стіну, а над в’їзною брамою, викарбувати її ім’я. Пряма спадкоємиця князя Михайла Чорторийського Барбара мешкає у Варшаві. Народилась вона у містечку Журавно Жидачівського району Львівської області. Перед початком війни у 1939 р. її сім’я втекла до Польщі. Там пані Барбара закінчила хімічний факультет Варшавського національного університету, 57 років пропрацювала біохіміком, науковим співробітником у медичному інституті. Ось так і продовжує існувати шляхетна родина Чарторийських, яка нині пишеться як Чарторийські. Приємно те, що нащадки колишньої знаті люблять і поважають ті місця, що колись належали їм поправу, і час від часу відвідують землю своїх предків.
Українсько-польський шляхетний рід Чорторийських


Орися ВОЗНЮК,
науковий співробітник,
ДІКЗ «Стародавній Володимир»
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Жовтень 2018 (2)
Вересень 2018 (4)
Липень 2018 (7)
Червень 2018 (5)
Травень 2018 (4)
Квітень 2018 (5)
^