dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Публікації » А до Дмитра дівка хитра... Свято великомученика Дмитрія
Інформація по новині
  • Переглядів: 2346
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 7-11-2014, 14:34
7-11-2014, 14:34

А до Дмитра дівка хитра... Свято великомученика Дмитрія

Категорія: Публікації

А до Дмитра дівка хитра... Свято великомученика ДмитріяНа 8 листопада припадає день святого великомученика Дмитра Солунського, мужнього Христового воїна й сповідника, що за християнську віру загинув мученицькою смертю. У 306 році його закололи списами, а через 100 років, коли знайшли його тіло, воно виявилося нетлінним і поширювало пахощі.

Вшанування великомученика Дмитрія повелося з часів Київської Русі і пов’язується з подвижництвом та патріотизмом. На образах найчастіше бачимо Святого Дмитра зі списом в руках.
За часів святого рівноапостольного Констянтина Великого (306—337) над могилою святого Димитрія було збудовано Базиліку Святого Димитрія у місті Салоніки, яка нині перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Свято-Дмитріївська церква була і в нашому місті
Про церкву Св. Дмитрія, що колись існувала в Володимирі-Волинському є єдиний доказ – Галицько-Волинський літопис в сказанні про княжіння доблесного князя Волинського Володимира Васильовича (1271-1289рр.). Будучи присмерті, князь щедро жертвував на користь церков усе своє багатство. Літописець говорить: «У Володимирі він же разписав весь храм Святого Дмитрія Солунського і начиння служебне срібне викував, і ікону Пресвятої Богородиці окував сріблом, з камінням дорогим і завіси придбав, золотом шиті, а другі – оксамитні, з дрібним жемчугом і всяким узолоччям оздобив він його».
На якому саме місці знаходилась Св.-Дмитріївська церква, точно не відомо. Можна тільки припустити, що вона була побудована на місці древньої кафедральної соборної дерев’яної Успенської церкви - в урочищі Стара Катедра. Якщо таке твердження вважати дійсним, то ця церква могла бути кам’яною, адже розвалини кам’яної будівлі були відкриті професором А.В. Праховим в 1886р в цьому урочищі. Ймовірно, ця церква була побудована на місці дерев’яного Володимирового соборного храму, тому і була предметом особливого піклування князя Володимира Васильовича.
Церква була розвалена, напевно під час одного із татарських навалів – в кінці XIV чи на початку XV ст., тому що про неї зовсім не згадують актові книги XVI-XVIII ст. На пагорбі, що утворився на її розвалинах, була побудована у другій половині XV ст. древня Феодорівська церква.

В Дмитрієву суботу з давніх-давен справляють поминки. Ще її називають «дідовою суботою».
За народними переповідками та легендами святий Дмитро замикає ключами землю на зимовий відпочинок і тримає її аж поки святий Юрій не прийде і її не відімкне. Після Дмитра уже не засилали старостів до дівчат бо невдовзі наставав Пилипівський піст. Дотепний український народ вигадав чимало приказок: «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч комин витри» або «До Дмитра дівка хитра, а після Михайла хоч за шкандибайла».
У народі кажуть: якщо на Дмитра відлига - зима буде з мокрим теплом, а весна - рання; якщо на Дмитра сніг - весна буде пізньою; якщо цього дня земля замерзла і дме холодний вітер - снігу не буде до свят; якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна; якщо кури ходять дотемна - наступного дня буде негода.

науковий співробітник
Орися Вознюк
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Березень 2021 (1)
Лютий 2021 (3)
Січень 2021 (6)
Грудень 2020 (2)
Листопад 2020 (3)
Жовтень 2020 (1)
^