Ніна Володимирівна Мельничук, колишня жителька Володимира-Волинського
Де минули 64 найкращих моїх років.
Невимовно рада, що можу долучитися до написання історії рідного мені Володимира-Волинського. Хоча народилася на Холмщині, Волинь стала для мене рідною, це моя друга Батьківщина. У місті над Лугою минуло моє шкільне післявоєнне дитинство, тут працювала, тут пробігли найкращі 64 роки мого життя. Так склалося, що доля закинула на Поділля. То ж хочу написати чистосердечні спогади про місто, де, здається, знала кожен камінець на кожній вулиці, поділитись своїми думками, заглянути у минуле і побажати людям, котрі живуть і працюють у стольному граді Володимирі.Так хочеться миру, злагоди, впевненості у завтрашньому дні. Хай нашому Володимиру завжди світить сонце, хай він стане відкритими воротами до Європи.
Де минули 64 найкращих моїх років.
Невимовно рада, що можу долучитися до написання історії рідного мені Володимира-Волинського. Хоча народилася на Холмщині, Волинь стала для мене рідною, це моя друга Батьківщина. У місті над Лугою минуло моє шкільне післявоєнне дитинство, тут працювала, тут пробігли найкращі 64 роки мого життя. Так склалося, що доля закинула на Поділля. То ж хочу написати чистосердечні спогади про місто, де, здається, знала кожен камінець на кожній вулиці, поділитись своїми думками, заглянути у минуле і побажати людям, котрі живуть і працюють у стольному граді Володимирі.Так хочеться миру, злагоди, впевненості у завтрашньому дні. Хай нашому Володимиру завжди світить сонце, хай він стане відкритими воротами до Європи.