Житель міста Володимира-Волинського з 1983 року.
Мій батько Криса Сидір Данилович народився в 1903 році в селі Старі Петрівці. У батька був брат Сергій, набагато старший від нього. Землі в їхній родині не було, їх, мабуть, радше можна було назвати міщанами. Не пам’ятаю, щоб він розповідав про своїх батьків, то ж я про них нічого не знаю. В Старих Петрівцях більше половини жителів мала прізвище Криса. Казали, що походять з давнього козацького роду, від старшини Михайла Криси.
Старі Петрівці знаходилися за 12 кілометрів від Києва, на березі Дніпра. Високі дніпровські кручі, луги, випаси, піщані коси. Невеликі річечки, озера і озерця повні риби. Навпроти, на іншому березі Дніпра, серед лугів було село…. Зараз того села вже нема і Дніпра нема. Зараз там Київське море. А Старі Петрівці залишились, тепер це вже, мабуть, околиця Києва, і до Межигір’я недалеко.
Під час революції і громадянської війни тато отримав серйозну травму спини. Недалеко від нього зірвався снаряд, від стіни відлетіла цеглина і травмувала батькові спину. Тоді це швидко загоїлося, а дало про себе знати в старшому віці. Він служив у Всеросійській надзвичайній комісії з боротьби з контрреволюцією і саботажем (ВНК). Працював під прикриттям. Я дізнався про це, коли сам був досить дорослим, і не від батька. Він лише підтвердив. Розповів, що комсомольський білет йому вручив Каганович, перший секретар обкому комсомолу України. І він же його забрав.