dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 1814
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-03-2013, 15:59
18-03-2013, 15:59

Князі Острозькі – хранителі православ’я.

Категорія: Історія, Публікації

Князі Острозькі – хранителі православ’я.
Князь Василь-Констянтин Острозький
Історія меценатства – то одна з найцікавіших сторінок минулого, тому що приховує в собі чимало загадкових, а подекуди драматичних людських доль. Нажаль, так історично склалося, що наша земля в епоху своєї бездержавності, ставала «ласим шматком» для інших, більш могутніших держав, котрі насаджували свої права, закони, звичаї та релігію.
Ревними боронителями православної віри та української культури були князі Острозькі. Це одна з найвідоміших родин в українській історії XIV –XVI ст., що займала високі адміністративні та військові посади в Польсько-Литовській державі. Протягом століть рід Острозьких був символом окремої України-Русі, що відстоював національну самобутність. Щодо походження князівського роду є певна дискусія. Львівський історик Ю. Пузина висунув гіпотезу походження Острозьких від литовських князів Гедиміновичів. На його думку, перший історично зафіксований в 1340 р. Острозький князь Данило (якого традиційно вважають засновником роду) був онуком князя Наримунта Гедиміновича. Натомість інший львівський історик Левко Войтович, знайшов документальні докази спорідненості Острозьких з князями галицької гілки Рюриковичів.
Князь Костянтин Острозький був дивовижно багатою людиною, але прославився він як захисник православної віри. Був людиною скромною і дуже побожною, будував храми і давав на них пожертви. Костянтин Іванович прожив 70 років, помер у 1530 р. Поховали його в Києво-Печерський Лаврі, в північно-західному куті Успенського собору...
Інформація до новини
  • Просмотров: 1229
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-03-2013, 15:09
18-03-2013, 15:09

Волинезнавець, який дослідив історію Володимира

Категорія: Історія, Публікації

Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Видатний волинський історик, краєзнавець, громадський та церковний діяч Микола Теодорович народився 1856 року в сім'ї православного священика губернського міста Гродно су¬сідньої Білорусі. Вчився у Петер¬бурзькій духовній академії, був інспектором шкіл у місті Седльцях (Підляшшя), викладачем Волинської духовної семінарії у Кременці. 1899 року Микола Теодорович брав участь у IX археологічному з їзді в Києві, присвяченому питанням волинської старовини. На той час він уже працював ін¬спектором Калішської дирекції народних училищ з резиденцією в Туреку, звідки перейшов на ана¬логічну посаду в м. Біла на Підляшші. Найвідоміші праці дослідни¬ка - «Историко-статистическое описание церквей и лриходов Волынской епархии» (1888 -1899), «Учение тридентского собора о первородном грехе и оправданий в связи с православним и протестантским учением о том же предмете» (Почаїв, 1886), «Город Владимир-Вольынский» (1893), «Вольынская духовная семинария» (історич¬ний нарис, Почаїв, 1901). Ця його історико-краєзнавча спадщина не має аналогів...
Інформація до новини
  • Просмотров: 1070
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-03-2013, 13:00
18-03-2013, 13:00

Яскраві постаті із роду Чацьких

Категорія: Історія, Публікації

Яскраві постаті із роду Чацьких
Давній польський рід Чацьких походив із села Чач Косцянського повіту. Шляхетство Чацькі отримали 1545р. Нажаль точної інформації про родовід Чацьких збереглося не так багато. Відомо, що засновником волинської лінії був хорунжий Войцех Станіслав. У 1673 році Войцех відзначився в битві під Хотином. Згодом одружився із Катажаною Загоровською і став власником містечка Порицьк (нині с. Павлівка Іваничівського району), яке було частиною посагу його дружини. Їхній старший син – Міхал Геронієм був єдиним сенатором у родині. А сам Войцех Чацький був старостою володимирським. Відомо, що Чацькі мали великі маєтності на території Володимир-Волинського району, їм належало село Селець та Кропивщина. Маєток в Сельці належав Михайлу Чацькому – відомому публіцисту, старшому брату Тадеуша Чацького та його дружині Беаті з роду Потоцьких. Вона була досить відомою художницею-аматоршою і вишивальницею. Власне її творами були прикрашені стіни Селецького палацу. Палацевий комплекс у Сельці був одним з найзначнішим на Західній Волині...
Яскраві постаті із роду Чацьких
Інформація до новини
  • Просмотров: 855
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-03-2013, 12:30
18-03-2013, 12:30

Далекі звичаї володимирчан

Категорія: Публікації

ДАЛЕКІІ ЗВИЧАЇ ВОЛОДИМИРЧАН
Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в його історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних та найбільших всенаціональних справах. Протягом двох століть, коли волинська земля була під впливом Великого Литовського князівста, чимало рис побуту грунтувались на давньоруському звичаєвому праві. Все, що не мало свого відображення в статутах, вирішувалось “подлє стародавнєго обичаю”. Так, щоб вирішити суперечку між ремісниками, луцький староста К. Острозький збирав тих, хто знав “як здавна бувало”. Так було й у Володимирі: староста, щоб улагодити конфлікт між окремими групами городян про порядок виконання повинностей у володимирському замку, звертався до “людей досвідчених, які пам’ятають обичаї вєчисті”. Не дивлячись на численні, в тому числі, й письмові декларації про шанування давніх звичаїв та традицій...
Далекі звичаї володимирчан
Інформація до новини
  • Просмотров: 1326
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-03-2013, 11:46
18-03-2013, 11:46

Місто над Лугою

Категорія: Історія

Місто над Лугою, Ладомир, Володимир, Володимир – Волинський… Назви, наче віхи історії, що ховаються у темряві тисячоліть. Достеменно невідомо коли саме з’явився Володимир як постійне міське поселення. Археологічні дослідження переконливо свідчать про заселення цих земель слов’янськими племенами, зокрема дулібами бужанами та волинянами вже з середини першого тисячоліття.
Перша літописна згадка про місто належить до 988 року. Вона пов’язана з поділом земель між синами Великого київського князя Володимира: « І посадив він… Всеволода у Володимирі…». Відтоді місто стає столицею Волинського, а з 1199 року Галицько – Волинського князівства, державним, адміністративним, торгівельним і культурним центром.
Місто над Лугою
Назад Уперед