dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 1063
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 27-06-2013, 15:04
27-06-2013, 15:04

Записано зі слів моєї бабусі Гринчук Петруні Георгівни.

Категорія: Історія

Записано зі слів моєї бабусі Гринчук Петруні Георгівни.

Записано зі слів моєї бабусі Гринчук Петруні Георгівни.1 квітня 1969 року моя бабуся вперше приїхала в місто Володимир-Волинський, одержавши направлення на роботу. Родом бабуся з Буковини, навчалася у Чернівецькому житлово-комунальному технікумі. За спеціальністю – промислове та цивільне будівництво. Бабуся дуже боялася, бо при розподілі на роботу, студенти говорили між собою, що на Волині одні болота і там нема, що будувати. Казали, щоб без гумових чобіт я суди не їхала, бо тут навіть асфальту нема. Приїхавши до Луцька, бабуся з подружкою Лідою, залишивши речі на вокзальному готелі, о 4 годині ранку, пішли дивитися чи асфальтовані вулиці міста. Заспокоївшись, що вулиці впорядковані, ми повернулись в готель і спокійно заснули. На другий день я поїхала у Володимир-Волинський у Рембуддільницю № 10 по вулиці Тельмана. Поселили у готель по вулиці Комсомольській, 18 (нині житло священиків по вулиці Миколаївська, 18).
Інформація до новини
  • Просмотров: 1351
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 27-06-2013, 14:24
27-06-2013, 14:24

Ладомир. Володимир. Володимир-Волинський. Серце граду

Категорія: ---

Ладомир. Володимир. Володимир-Волинський. Серце градуГородище, град, замчище, дитинець – по різному називають вали, що їх насипали наші далекі предки на високому пагорбі над заплавою річки Луга.
Вже в прадавні часи родючі ґрунти річки Луги були привабливим місцем проживання для різноманітних етнічних груп місцевого і прийшлого населення.
Річка Луга протікала по заболоченій долині де утворювала різні за розміром водойми. Її притока Смоча витікала з озера-болота, що ще й зараз існує в північно-східній частині міста, та омивала, з двох боків, найвищий пагорб який мав природний круговий огляд. Це робило його епіцентром ландшафту.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1023
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-06-2013, 11:51
18-06-2013, 11:51

Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція, присвячена 1025-й річниці Хрещення Київської Русі та першої писемної згадки про м.Володимир

Категорія: Новини

МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ ВОЛИНІ ТА ПОЛІССЯ.
ХРИСТИЯНСТВО В ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРІ
ВОЛОДИМИРА-ВОЛИНСЬКОГО ТА ВОЛИНІ
П р о г р а м а
XLVІI Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції,
присвяченої 1025-й річниці Хрещення Київської Русі
та першої писемної згадки про м.Володимир-Волинський,
м.Луцьк – м.Володимир-Волинський, 19-20 червня 2013 року

20 червня, четвер
Володимир-Волинський культурно-мистецький центр
08.00 – від’їзд з м.Луцька
08.00-10.00 – переїзд до Володимира-Волинського
10.00-11.00 – заїзд та реєстрація учасників конференції
11.00-11.30 – урочисте відкриття конференції
11.30 - 14.00 – урочисте пленарне засідання, присвячене 1025-ій річниці першої писемної згадки про м.Володимир-Волинський
Інформація до новини
  • Просмотров: 835
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 14-06-2013, 10:53
14-06-2013, 10:53

Розповів мій дідусь Кікінчук Федір Федорович.

Категорія: Історія

Розповів мій дідусь Кікінчук Федір Федорович.
Розповів мій дідусь Кікінчук Федір Федорович. «Готуючись відзначати знаменну дату 1000-ліття Володимира-Волинського міська влада поставила перед собою ряд завдань щодо святкування ювілею. На той час у місті планували проводити багато заходів, виставок і святкових концертів.
17-18 вересня 1988 року у центрі Володимира-Волинського,на автостанції (яку на святкування перенесли до старих корпусів технікуму) під валами старого городища проводили Володимирський ярмарок. Я був головою Управління торгівлі міста, тому організація ярмарку лягала на мої плечі й голову райспоживспілки району.
Щоб показати і продати свою продукцію з'їхалися жителі не тільки міста і району, а й ремесляни з різних куточків України. Вони привезли гуцульську кераміку, вироби з дерева, одяг, взуття, продукти харчування.
Сьогодні торговий центр «Роксолана» прикрашає чудове панно Галицько-Волинського князівства. А тоді у 1987-1988 роках, коли добудували складське приміщення універмагу, то ця будова дала тріщину. Тому на Львівській кераміко-скульптурній фабриці зробили панно, яке б закривало цю тріщину.
Роботу виконували декілька років, і тільки в теплу і хорошу погоду. А змен-шений зразок зробили на керамічних сувенірних тарілках, які вішали на стіну. Їх і продавали на ярмарку, як згадку про 1000-ліття Володимира!»
Інформація до новини
  • Просмотров: 1539
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 14-06-2013, 10:06
14-06-2013, 10:06

Ладомир. Володимир. Володимир-Волинський. Княжа доба. Історія четверта

Категорія: Історія

Князь Володимир Великий багато міст відіграли таку помітну роль в історії України та Східної Європи за доби середньовіччя, як Володимир – давній центр Західного Побужжя, перша княжа столиця Волинського краю. Місто пройшло тривалий шлях розвитку від удільного князівського столу до столиці – Галицько-Волинської держави. Столиця Волинської землі, з 988 і по 1336 роки - Володимир-Волинський по праву носить титул найстаровиннішого міста Волині.
Звичайно, що на час першої писемної згадки про Володимир у 988 році, пов’язаної з його передачею київським князем Володимиром Святославовичем своїм синам – спочатку Борису, згодом - Всеволоду, місто вже існувало. Передача влади синам була свого роду адміністративною реформою яка сприяли послабленню впливу місцевої знаті та посиленню слов’янської держави.
В період свого найбільшого розквіту Володимир був одним із найбільших міст на території Київської Русі. На початку ХІІ ст. у місті налічувалося понад 20 тис. жителів. Піклування про місто князівської верхівки сприяло формуванню у Володимирі на початку ХІІ ст. власної архітектурно-мистецької школи. У ХІІІ ст. в місті було вісім кам’яних храмів. До найзначніших пам’яток архітектури князівської доби можна віднести Мстиславів храм, церкву св. Дмитра, що знаходилася в урочищі «Стара катедра», Василівську церкву. Поступово місто ставало не лише політичним і адміністративним центром, але й торгівельним осередком. На той час це було велике, багате, торгове місто, про що можна судити по кількості колоній чужоземців, про які згадується в літописах ХІІІ ст. Про значний культурний розвиток міста свідчать і відомості про перебування в ньому літописця Нестора, письменника Клима Смолятича. У Володимирі писався Галицько-Волинський літопис, в якому описані події з 1201 по 1291 рік.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1127
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 6-06-2013, 15:02
6-06-2013, 15:02

Патронацтво Василівської церкви

Категорія: Публікації

Василівська цекрваПраво патронату – це церковне право за яким певній особі чи закладу надається сукупність прав і обов’язків. Це право застосовувалося якщо були певні заслуги перед церквою (пожертвування земельної ділянки, зведення церков). Особа, що мала патронат, мала право висувати свого кандидата на вакантну посаду в церкві, по відношенню до якої існує патронат. Римо-католицьке право патронату ділилось на патронат світський – коли право патронату належало світській особі, духовний – коли право патронату належало духовній особі чи церковному закладу. Патронат був наділений ще й почесними правами – це місце на хорах під час богослужіння, місце в церковних процесіях, поминання в церковних молитвах, нагляд за управлінням церковним майном та право на аліменти від церкви у разі бідності через несприятливі обставини, без власної вини.[8]
Інформація до новини
  • Просмотров: 909
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 6-06-2013, 14:26
6-06-2013, 14:26

Спогади про Татарчука Леоніда Івановича – самобутнього художника

Категорія: Історія

Інформація про бабусю, яка поділилася спогадами.
Спогади про Татарчука Леоніда Івановича – самобутнього художникаТатарчук Галина Степанівна. Народилася 12 березня 1944 року . Проживає в Володимирі-Волинському з 1988р. Є дружиною Татарчука Леоніда Івановича.
Леонід Татарчук – самобутній художник, написав сотні картин і портретів, що перебувають у багатьох колекціях в Україні і на Далекому Сході – у Магадані та Хабаровську.
Інформація до новини
  • Просмотров: 923
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 29-05-2013, 15:48
29-05-2013, 15:48

Любартівські читання

Категорія: Новини

22-23 травня 2013р. В Луцьку у заповіднику «Старий Луцьк» відбулася ХІ - а наукова конференція «Любартівські читання».
Любартівські читанняВступне слово говорив директор Державного історико-культурного заповідника міста Луцька Павло Рудецький, дякував місцевій владі за їхню підтримку та сприяння. «Основа мета заходу - дати якнайбільше інформації щодо історичних пам’яток, культури, архітектури, археології, для науковців, студентів та всіх небайдужих, хто цікавиться історією нашого краю. Справа в тім, що конференція є фаховою, її учасники займаються саме тематикою Волині, міста Луцька. Конференція зібрала широке коло науковців з усієї України. Це представники Києва, Львова, Рівного, Острога, Нетішина, Володимира-Волинського. Тематика конференції є дуже широкою – це культура, архітектура, історія, археологія різних історичних епох. Інформацію подають з посиланнями на джерела, архівні документи, старі ілюстрації», - розповів директор Державного історико-культурного заповідника Павло Рудецький.
«Це надзвичайно важлива подія у житті міста, адже скільки б ми не вивчали його історію, завжди залишаються куточки, куди не дістатися. І завдяки таким конференціям можна почерпнути щось нове, привідкрити таємничу завісу древнього Лучеська», - зазначила начальник відділу розвитку туризму управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради Наталія Бунда.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1347
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 24-05-2013, 15:04
24-05-2013, 15:04

Від Светольда до Адама Кисіля

Категорія: Публікації

Від Светольда до Адама Кисіля

Светольд (Свенельд)Родовід Кисілів сягає далеких літописних часів великих князів руських Святослава і Володимира, та бере свій початок від Київського воєводи Светольда. Згідно з легендою, Кисілі отримали своє прізвище від одного літописного епізоду, що описує облогу печенігами Києва. Гідно стояв перед ворогами Стольний Град, бо так вірно і мужньо захищав його воєвода Светольд. Побачивши, що захопити місто без облоги не можливо, ворог вирішив заморити голодом мешканців міста. Воєвода Светольд зрозумів наміри ворога, наказав викопати дві ями, та наповнити одну борошном, а іншу – водою і заквасити тісто. Коли напекли хліба, воєвода попросив жителів міста налити в колодязь киселю і тільки після цього сам закликав ворожих посланців у місто, показавши їм свій хліб і колодязь з киселем. Печеніги побачили, що не можуть перемогти киян і відступили від міста. За таку кмітливість, воєводі Светольду, князь Володимир подарував герб і дав прізвисько Кисіль, чи то від квашення хліба, чи то від колодязя з киселем. Родовий герб, подарований Светольду у 1054 році, мав назву «Намет» або «Светольдич» і був із зображенням білого намету на червоному полі з хрестом і двома зірками.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1714
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 24-05-2013, 14:34
24-05-2013, 14:34

Ладомир. Володимир.Володимир-Волинський. Історія друга. Дуліби. Бужани. Волиняни.

Категорія: Історія

Хто такі словяни? Звідки прийшов народ, що заселив величезні території Європи і Азії. Хто вони наші пращури: арії, сармати, скіфи, осетини, гуни, чи тюрки? Існує безліч теорій походження народу до якого ми з вами належимо. Ми словяни. Дуліби. Бужани. Волиняни.

Ладомир. Володимир.Володимир-Волинський. Історія друга. Дуліби. Бужани. Волиняни. Існує кілька поглядів щодо згадки в літописі даних племен, а саме – чи йдеться про три різні племені чи про зміну назви одного й того ж. Представники першого – І. Крип’якевич М. Кучінко вважали і вважають, що йдеться про одне плем’я, назви якого змінювалися в такій послідовності: дуліби – бужани – волиняни. Друга точка зору полягає в тому, що дуліби розглядаються як предки двох окремих племен – бужан і волинян. Його дотримувались М. Грушевський та Л. Нідерле. Третій належить українському археологові В. Ауліху, який вважав, що на Волині в ранньому середньовіччі проходила не зміна назв одного племені, а почергове переселення племен: дулібів, бужан і волинян. Попри різницю в поглядах, названі дослідники не заперечують існування на Волині даних племен.
Отже, в ранньому середньовіччі на Волині проживало східнослов’янське населення, відоме в різний час під назвами дуліби, бужани і волиняни. Логічно було б вважати, що це не були різні племена. Інакше незрозумілим є безслідне зникнення дулібів, що мали бути численними, бо навіть утворили свій могутній племінний союз. І куди поділися бужани, що нібито змінили їх, а згодом самі поступилися місцем волинянам? Очевидно, потрібно трактувати їх як три послідовні назви одного й того ж племени на різних етапах його історичного та суспільно-політичного розвитку.