В рамках проєкту адміністрації ДІКЗ «Стародавній Володимир» «Володимир, яким ми його пам’ятаємо. Людські долі», я написала власні новорічні спогади. Маю надію, що Вам шановні читачі буде цікаво.
Що для мене особисто Новий рік? Найперше, це - очікування дива, а по-друге це - мандарини. Дуже добре пам’ятаю свою першу мандаринку. Я прокинулась новорічного ранку і побачила біля своєї подушки неймовірну яскраво-помаранчеву кульку. Я довго роздивлялась її, а потім взяла і поклала собі на долоню. Кулька була м’якенька і чудово пахла чимось незнайомим, але таким приємним. Намилувавшись, я справедливо вирішила, що це щось їстівне і вкусила її. Шкірка була несмачна, а ось те, що було всередині назавжди стало для мене смаком Нового року. Мені тоді було п’ять років. А в п'ятнадцять я перший раз відчула, що таке багато мандаринів. Була велика весела компанія і для дітей накрили стіл в окремій кімнаті, і принесли цілий пакет мандаринів. Пакет, сам по собі був гарний, яскравий і дефіцитний. А мандарини… це було справжнє Новорічне диво, принаймні для мене.
Що для мене особисто Новий рік? Найперше, це - очікування дива, а по-друге це - мандарини. Дуже добре пам’ятаю свою першу мандаринку. Я прокинулась новорічного ранку і побачила біля своєї подушки неймовірну яскраво-помаранчеву кульку. Я довго роздивлялась її, а потім взяла і поклала собі на долоню. Кулька була м’якенька і чудово пахла чимось незнайомим, але таким приємним. Намилувавшись, я справедливо вирішила, що це щось їстівне і вкусила її. Шкірка була несмачна, а ось те, що було всередині назавжди стало для мене смаком Нового року. Мені тоді було п’ять років. А в п'ятнадцять я перший раз відчула, що таке багато мандаринів. Була велика весела компанія і для дітей накрили стіл в окремій кімнаті, і принесли цілий пакет мандаринів. Пакет, сам по собі був гарний, яскравий і дефіцитний. А мандарини… це було справжнє Новорічне диво, принаймні для мене.