dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Новини » Круглий стіл "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Інформація по новині
  • Переглядів: 107
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 28-07-2017, 11:31
28-07-2017, 11:31

Круглий стіл "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"

Категорія: Новини

27-го липня у приміщенні Культурно-мистецького центру відбувся круглий стіл “Володимир, яким ми його пам’ятаємо”. Вже в четверте адміністрація ДІКЗ “Стародавній Володимир” зібрала історії жителів Володимира-Волинського.
Цього року у науковому збірнику «Володимир, яким ми його пам’ятаємо» - тридцять унікальних і цікавих розповідей про місто, людей, будинки, події, початок війни, розстріли на валах, УПА, поляків і т.д.
Зокрема Садовський Сергій розповів, що в 1941 році, на початку літа, лісники отримали наказ рубати ліс сухостій. Його завозили в середину валів. Для чого завозили тоді було невідомо. В четвер, перед війною була оголошена мобілізація молоді по Володимиру та Володимир-Волинському районі. Всіх мобілізованих звезли в городище, де починаючи з ночі четверга і до суботи розстріляли. Поки тривали розтріли, працювали вантажні машини з яких зняли глушники, аби не було чути пострілів.
А Павлось Святостав згадував, що його батько був кравцем і патрульні забрали його на роботу в майстерню, що була напроти міліції. Там шили форму для співробітників міліції, НКВД, а також одяг для секретарів району.
Кригер Любов поділилася спогадами про ОУН: «Я була зв’язковою, носила грипси. Нас вчили де і як правильно їх ховати. То у вусі, то підшивати в одяг. Грипс був дуже маленьким, ніби як пігулка. Запечатували його сургучем».
Янкевич Жанна згадує, що працювала в ветеринарній лікарні з фельшеркою. Вона робила біопрепарати, різні вітамінні суміші для тварин і птиці, а вона мила скланні пробірки і пляшечки. Заробітна плата була 13 карбованців 50 копійок, а потім – 27 карбованців і 60 копійок.
Червінська Маргарита розповіла, що її тато входив до організації «Союзу українців», був активним її членом та навіть давав гроші на фінансування.
А Бас Михайло згадував про пережите в гетто.
Камінська Надія поділилася болючими спогадами про вбиту поляками родину мами в Капітулці: «Моїй прабабці був 101 рік, вона лежала в ліжку, не могла встати, то її там і застрелили».
Дякуємо всім, хто взяв участь в нашому проекті. Обіцяємо, що робота продовжуватиметься й надалі. Віримо, що попереду нас чекають ще багато цікавих історій та людських доль.
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"

Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Круглий стіл  "Володимир, яким ми його пам'ятаємо"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.