dle 9.7 8DLE
Логін:   
Пароль:
Регистрация на сайте! Забыли пароль?
Вы просматриваете мобильную версию сайта. Перейти на полную версию сайта.
Поиск по сайту:
 
Рубан (Шатух) Лідія Пилипівна
Категория: Публікації
автор: orusia voznuk | 11-05-2019, 11:40 | Просмотров: 116
Батьки мої родом із Запорізької області, з села Ново-Троїцьке Бердянського району. Історія села дуже цікава, до радянської влади воно називалося Алтаул. В нашій місцевості жили турки-нагайці і місто так називалося Нагайськ.
А зараз Приморськ, районний центр. В 1911 році цар вчинив з ними так, як в 1944 році радянська влада вчинила з татарським народом в Криму – депортував нагайців в Туреччину. Я не знаю скільки їх по чисельності було, із
сотні тисяч до Туреччини дісталося кілька десятків тисяч, а решта померли. Після війни батьки переїхали в Донецьку область, Мар’їнський район, де я й народилася в 1946 році. Тато працював на вугільній шахті. Але так сталося, коли мені було 4 місяці, батька посадили, як ворога народу. В таборах він пробув 7 років. В одному з таборів, в жіночому бараці відбувала покарання відома артистка - Лідія Русланова, батько їй акомпонував на гармошці, а вона співала для ув’язнених. Тато і сам дуже гарно співав.
Комментарии (0) Подробнее
Писанка, як символ життя
Категория: Культура
автор: orusia voznuk | 26-04-2019, 10:43 | Просмотров: 187
Старі люди говорять: «Як в народі перестануть писанки писати і «гріти Діда»..., тоді і кінець Світу настане».
Історія писанки починається з далекого минулого, коли вона була важливим елементом різноманітних обрядів і ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями наших далеких предків про створення світу, з родючістю і поклонінням йому, з урочистими ритуалами, пов’язаними з річним циклом відродження природи і оспівуванням її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину, таким воно залишилося і до сьогодні. Малюнки древніх писанок повторюють мотиви мальованої кераміки трипільської культури. Використання і виготовлення писанок було характерним саме для етнічних груп слов'ян, які пізніше отримали назву українці.
Яке ж практичне використання мали писанка і крашанка в релігійному, святковому і буденному житті українців і чому практично зник цей дивовижний вид родового мистецтва і культури у східних і південних регіонах України?
Комментарии (0) Подробнее
Володимир-Волинський у 1889 році: два державні магазини, дві церкви та 76 дворян
Категория: Історія
автор: orusia voznuk | 17-04-2019, 14:49 | Просмотров: 466
Володимир-Волинський, як віддалене провінційне містечко виглядало доволі бідно. Та й ряд епідемій холери в 1831 і 1837 роках, великі пожежі 1833, 1853, 1859 років призвели до його часткового занепаду. Наприклад, у пожежі 1833 року згоріло 400 різних будівель, в тому числі кам’яні та дерев’яні житлові будинки, торгові лавки, будинок головної гауптвахти. Місто довелося відбудовувати. Ці всі негативні чинники дали поштовх до розвитку нової забудови та розробки планування міста. Так, саме на прикінці ХІХ ст. міняються межі міста. Забудова поширюється в напрямку Устилузького та Ковельського трактів, починається засипка болота та річки Смочі, освоюється район нинішнього вокзалу. У 1885 році вулиці міста були невимощені, брудні, без тротуарів, тільки в деяких місцях прокладено по дві-три дошки одна біля одної. Населення міста поступово зростає.
Комментарии (0) Подробнее
Міська дума у Володимирі-Волинському в 1889 році
Категория: Історія
автор: orusia voznuk | 11-04-2019, 12:33 | Просмотров: 439
Міська́ ду́ма — виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії.
Міська реформа 1870 року замість станового представництва встановила обрання строком на 4 роки гласних (членів) Міської Думи на основі майнового цензу. Правом голосу користувалися лише власники нерухомого майна. Більшість міського населення було позбавлено виборчих прав. Виконавчим органом Міської Думи була міська управа, яку очолював міський голова, він же і голова Думи. Міське самоврядування перебувало в залежності від урядової адміністрації. Голова повітового міста затверджувався губернатором, голова губернського міста – міністром внутрішніх справ.
Комментарии (0) Подробнее
Галун Анатолій Дмитрович
Категория: Публікації
автор: orusia voznuk | 5-04-2019, 15:25 | Просмотров: 293
Народився я у селі Гусаків колишньої Дрогобицьклої, а нині Львівської області. Тато працював водієм, мама була домогосподаркою. Один брат став столяром, другий – фінансистом, сестри обрали також інший фах.
На лікаря в родині вивчився я один і не пошкодував про це жодного разу. В родині Галунів були священики. Мій дядько Анатолій мав парафію в сусідньому селі Буяновичі і ми всі ходили до церкви на молитви.
Після війни батькам довелося покинути село і перебратися в місто Львів, де я закінчив середню школу. Жили ми в помешканні, вікна якого виходили на будівлю медичного інституту і я майже щодня спостерігав за життям сусідів. Було цікаво. Вирішив поступати в медінститут, але з першого разу не поступив, бо не мав 2-х років стажу. Тоді так було - не мав стажу, не міг стати студентом. То я два роки пропрацював на фармацевтичному заводі і таки поступив в медінститут.
Комментарии (0) Подробнее
"На довгу пам'ять": заклади фотографічні. Частина ІІ
Категория: Історія
автор: orusia voznuk | 29-03-2019, 11:41 | Просмотров: 186
Подарувати фото на довгу пам'ять, було доволі звичним явищем ще кілька десятків років тому. А от до Другої світової війни - будь-яка фотографія була справжнім сімейним скарбом. Тому й найкращим подарунком вважалася фотографія. Її дарували, як і далеким родичам, так і подругам, коханим, сестрам, батькам, дітям.

У першій частині ми вже згадували, які "заклади фотографічні" були в нашому місті. Zakład Fotograficzny. Перші фотографи Володимира
Комментарии (0) Подробнее
Грабарчук Наталя Назарівна
Категория: ---
автор: orusia voznuk | 22-03-2019, 12:29 | Просмотров: 219
Похилий вік має свої особливості. Одна з таких особливостей – це можливість яскраво згадувати те, що відбувалося вами у дитинстві. Чітко пам’ятаю мамині слова: «Талю, будь чемною, слухняною і ми поїдемо у Кречів до Караваєвих». За нами, а це відбувалося у неділю, чи інші святкові дні, присилали підводу (фурманку), вистелену соломою, покриту смугастим килимком, або бричку. І ми їхали до Караваєвих. Дорога була ґрунтова. Гори змінювались долами і навпаки. Особливо страшно було з’їжджати з гір: Фурман, загальмовуючи колеса, обережно зводив коней донизу.
І ось Кречів – ліс, величезний сад, поміщицька садиба, будинок з мезоніном, велика веранда, а на ній, в м’якому кріслі – поміщиця, власниця маєтку – пані Караваєва. Перед будинком розкішний квітник, краса неймовірна. Це все залишило своє відтворення на полотнах художника Володимира Караваєва. У саду чаклував хоча і доморощений та дуже талановитий селекціонер – Борис Караваєв. Його брат, по-батькові Микола Федорович, друг Олександра Цинкаловського, керував сільськогосподарськими роботами. Ольга Федорівна заправляла на кухні.
Від буйнотрав’я, від буйноцвіття, від п’янкого запаху розквітлого саду, запаху бузку, черемхи, медунки, чебрецю, від тисячоголосного галасливого хору, а особливо від солов’їних трелей навіть у нас, дітей, паморочилось у голові. А надвечір, різні ігри біля столітньої тополі. До нас, дітей, долучався Євген Караваєв – студент Варшавського університету, а інколи і молоді дорослі. Стомлені грою ми, діти (Галя, Наташа, Ростик, Всеволод та я) сиділи на лавках, або в альтанці і слухали цікаві розповіді дорослих.
Комментарии (0) Подробнее
Презентація книги "Оповідки старого міста" у ЗОШ № 1
Категория: Новини
автор: orusia voznuk | 13-03-2019, 09:22 | Просмотров: 87
Працівники заповідника "Стародавній Володимир" завітали з подарунками до ЗОШ №1, адже саме учень даної школи, дев'ятикласник Павло Мельничук написав дві найзмістовніші легенди "Сон" та "Ятаган", які ввійшли до другої частини книги "Оповідки старого міста".
Працівники заповідника - Федосєєва Світлана та Вознюк Орися підготували для школярів вікторину "Моє місто". Учні, відповідаючи на питання та демонструючи свої знання, отримували номерну карточку. Чим більше карточок, тим більше шансів було виграти призи. Школярі активно відповідали на запитання, пов'язані з рідним містом та дізналися багато цікавої та корисної інформації.
Комментарии (0) Подробнее
Волянюк Лілія Миколаївна
Категория: Публікації
автор: orusia voznuk | 7-03-2019, 10:21 | Просмотров: 254
Я народилася в місті Володимир-Волинський в 1934 році. Моє дівоче прізвище Станіславська. Мої батьки були простими містянами. Тато був поляк, а мама українка. Жили ми не заможно і не бідно. Це був такий час, що особливого добра й не було.
Мама була домогосподаркою, а тато – мулярем.
Він по селах мурував мури, тому завдяки йому ми й виживали. Адже люди в селах жили трохи краще ніж в місті, мали більше харчів. Так ми жили до війни. В нас в сім’ї було п’ятеро дітей – три брати і дві сестри. Я –
найменша.
Коли почалася війна, німці дуже швидко ввійшли в наше місто і саме зупинилися навпроти нашої хати. Там де зараз ЛТП був їхній штаб. А в нас на городі поставили гармату. Тато залишився в нашій хаті, бо він був не ходячий.
Цілу хату зайняли німці, бо вони повністю окупували наш куток.
Комментарии (0) Подробнее
"Оповідки старого міста" та вікторина для старшокласників ЗОШ № 5
Категория: Новини
автор: orusia voznuk | 4-03-2019, 15:49 | Просмотров: 162
Працівники заповідника "Стародавній Володимир" завітали з подарунками до ЗОШ №5 ім. А. Кореневського, адже саме учні п'ятої школи є найактивнішими у Клубі юного історика. В рамках даного проекту школярі долучилися до створення книги "Оповідки старого міста", де були надруковані їхні легенди про місто Володимир-Волинський. Учениця 9-А класу Валерія Шуба написала легенду "Русалчине озеро", Роман Опейда, учень 9-А класу створив легенду "Поховані живцем", а Максим Дорош, учень 6-А класу склав віршовану легенду "Мудрий пес". Ще один учень 6-А класу Мазур Олег написав "Легенду про Тріко". "Легенда про миротворця Володимира" належить перу учениці 11-А Яні Гуменюк. Її однокласниця Ірина Гонтарук створила романтичну легенду про "Джерело кохання". Софія Попова теж учениця 11-А написала про "Великий вал". Випускник ЗОШ №5 Вадим Міхалець теж долучився до роботи. Його легенда "Корона Володимира" є дуже змістовною і цікавою.
Працівники заповідника - Федосєєва Світлана та Вознюк Орися підготували для школярів вікторину "Моє місто". Школярі активно брали участь, демонструючи свої знання та логіку, адже декілька питань були доволі складними.
Адміністрація Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" висловлює подяку вчителю української мови та літератури Наталі Самрук за співпраці та допомогу у написанні книги "Оповідки старого міста".
Комментарии (0) Подробнее