Головна > Історія > Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?

Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?


4-11-2020, 14:35. Разместил: orusia voznuk
На шляху до ХХ ст., світ прагнув змін. Країни проводили реформи, прагнули задовольнити інтереси всіх верств населення. Все більшим захистом держави користувалася приватна власність, гарантувалась свобода підприємництва та ті чи інші ініціативи.
Світовим центром науки і культури була Європа. Нові відкриття швидко запроваджувалися у виробництво, покращувалася медицина, прогресувала наука і все більше задовольнялися потреби населення. Та не скрізь…
Володимир-Волинський залишався під окупацією Російської імперії, яка лише двайливо нарощувала кількість військових, забуваючи про тротуари, дороги, громадські вбиральні, а найбільше про промисловість.
Як згадує Олександр Цинкаловський у своїй книзі «Княжий город Володимир»: «За російських часів місто Володимир довго було забуте, брудне, без мощених шляхів, хідників, і лише численні гарнізони, які Росія тримала на пограниччі Австрії, почали згодом оживляти місто і його торгівлю. Ожило воно головно з 1908 рокку, коли побудовано воєнну залізницю, що сполучала Володимир з Ковлем…»
Володимир у 1901 рік дійсно мав абсолютно нерозвинену економіку. Працював один млин на якому трудилося 18 працівників, одна миловарня з 1 працівником та одна маслобойня. У місті був один цегельний завод і дві черепичні фабрики, на яких працювали 8 робітників.

Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?

Млин на Білиз Берегах

У місті не було парафіяльних шкіл. Вони закрилися по всьому повіту ще у 1862 році. Діяло Міське училище в якому штатним наглядачем був кол.ас. Василь Миколайович Билдін. Викладачі: прот. Климентій Іванович Андрієвський, священник Дем’ян Іосипович Герштанський, ксьондз Іван Ковальський, кол. ас. Митрофор Григорович Ященко, Антон Якович Яресько, губ.секр. Михайло Тимофійович Рогуцький, лікар – кол. рад. Олександр Васильович Воскресенський.
Міська управа:
Міський голова – відс.шт.кап. Михайло Баклашов.
Члени: Дем’ян Степанович Косинський, Фрументій Йосипович Каркушевський.
Секретар: н.ч. Адольф Йосипович Смолярський.
Податковий інспектор: Болеслав Вікторович Тршецяк.
Поштово-телеграфна контора:
Начальник: над.рад. Христофор Фрідрікович Корбен.
Помічник: кол.секр. Йосип Миколайович Король.

Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?

Поштово-телеграфна контора. Фото 1917 року. Пошкодженна під час Першої світової війни

У місті проживали спадкові дворяни: 34 чоловіка і 43 жінки. Особисте дворянство мали 56 чоловіків і 71 жінка.
Діяло 2 православні кам’яні церкви, 1 монастир, 1 каплиця. Було 19 православних монахів. Діяв римо-католицький костел. Було 6 монахів і 14 монахинь. Була одна кам’яна синагога і 10 молитовних домів. 2 кам’яних і 8 дерев’яних.

Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?

Синагога

Предводителем дворянства був Омелян Дверницький.
Землевласники:
Водзинський Мартин, с. Дубники (603 десятин землі); Гутовський Віктор Владиславович, с. Суходоли, с. Дігтів (895 десятин); Фон-Гук Георгій Адамович, с. Малі Бискупичі (187 десятин); Княгиня Друцко-Любецька, с. Новосілки (548 десятин); Заремба Софія, с. Хотячів (1122 десятин); Князь Любомирський Стефан, с. Верхнів, с. Когильно, с. Орані, с. Ласків (2681 десятин); Ледуховські Адам-Август, Ромуальд і Лаура Владиславовичі, с. Фалемичі, с. Березовичі, с. Хворостів, с. Бобичі, с. Тумин і фільвакок Париж; Носенко Людмила і Катерина Гаврилівни, м. Устилуг (2201 десятин); Цішковська Ванда Романівна, с. Свічів (518 десятин); Графиня Чацька Софія Ромуальдівна, с. Ладинь, с. Чорників, с. Вигаданка (1112 десятин).
У місті діяла одна аптека Щуровського і Стецького по вулиці Монастирській (нині Миколаївська). Управляв нею провізор Тржасковський. В Устилузі теж була аптека Івана Людвіковича Кржановського.
Вільноправктикуючі лікарі:
Болеслав Йосипович Слодковський, Станіслав Йосипович Піотровський, Яків Самуілович Дубинчук, Фелікс Філіпович Рачейський. У м. Устилузі – Станіслав Антонович Бакницький.
Повивальні бабки:
Анастасія Антонівна Кошельова, Зісель-Двойра Ушер. Крижевська, Марія Михайлівна Нойтак.
Бібліотек у місті не було, лише одна книжкова лавка міщанина Абрама Вакса.
Типографії та літографії:
Сруля Буянера, Герша Вассера.
Фотографії:
Сруля Буянера і Арія Берга
Діяли володимир-волинська міська лікарня та володимир-волинська єврейська лікарня.

Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?

Олександрівська площа

Без хідників та бібліотек. З чим Володимир увійшов в ХХ століття?

Дорога на Володимир

За матеріалами За матеріалами «Памятной книги Волынской губернии на 1901 год»

Орися Вознюк, наукова співробітниця адм. ДІКЗ "Стародавній Володимир"

Повернутися назад