Головна > Історія, Публікації > Яскраві постаті із роду Чацьких

Яскраві постаті із роду Чацьких


20-09-2018, 15:22. Разместил: orusia voznuk
Яскраві постаті із роду Чацьких
Давній польський рід Чацьких походив із села Чач Косцянського повіту. Шляхетство Чацькі отримали 1545р. Нажаль точної інформації про родовід збереглося не так багато. Відомо, що засновником волинської лінії був хорунжий Войцех Станіслав. У 1673 році Войцех відзначився в битві під Хотином. Згодом одружився із Катажаною Загоровською і став власником містечка Порицьк (нині с. Павлівка Іваничівського району), яке було частиною посагу його дружини. Їхній старший син – Міхал Геронієм був єдиним сенатором у родині. А сам Войцех Чацький був старостою володимирським. Відомо, що Чацькі мали великі маєтності на території Володимир-Волинського району, їм належало село Селець та Кропивщина. Маєток в Сельці належав Михайлу Чацькому – відомому публіцисту, старшому брату Тадеуша Чацького та його дружині Беаті з роду Потоцьких. Вона була досить відомою художницею-аматоршою і вишивальницею. Власне її творами були прикрашені стіни Селецького палацу. Палацевий комплекс у Сельці був одним з найзначнішим на Західній Волині. Він складався з трьох двоповерхових корпусів, з’єднаних між собою галереями-переходами. Одному з бокових корпусів була відведена роль тогочасного будинку культури. Значна частина його приміщень відводилась для колекцій старовини, книгозбірень, а також для невеликого театрального залу. Найбільшою у Чацьких була бібліотека, яка вміщувала періодичні видання, книги, найрізноманітніші архівні документи, рукописні книги, стародруки, рідкісні листівки.
Свого часу у маєтку Чацьких побувала вся тогочасна волинська еліта та найтитулованіші французи-емігранти зі штабу принца Людовика-Йосипа Нопде, який розташовувався у Дубні. Справу Михайла Чацького продовжив його син Фелікс. Оскільки у Фелікса не було дітей, то весь його маєток успадкувала дружина Варвара-Марія Чацька. Та, нажаль, вона не стала продовжувати його справу і не зберегла те, що так довго збирало два покоління Чацьких. Палац і частину маєтку у Сельці купив Микола Полонський, який також не був колекціонером. Книги Фелікса Чацького розійшлись на побутові потреби. Величезний палац Чацьких було зруйновано під час Першої світової війни. А вже в роки Другої світової війни було знищено парк, оранжерею, ряд господарських споруд і давні поховання родини Чацьких. Тепер про те, як виглядав цей давній куточок Володимирщини, свідчать лише малюнки Наполеона Орди – польського художника, що у 1862 році відвідав Селець. Безсумніву найвідомішим представником із роду Чацьких був Тадеуш Чацький.
Народився в Порицьку 28 серпня 1762 року. Отримав домашню освіту від вчителя-єзуїта. Він був яскравою постаттю в історії культури та освіти. Він один із засновників польського товариства прихильників наук. Результатом його діяльності стало заснування та відновлення шкіл у Володимирі, Бердичеві, Клевані, Луцьку, Житомирі, Дубровиці, Барі, Вінниці і т.д. У Порицьку (Павлівка) знаходилась велика бібліотека Чацького, що складалася з 6 тис. рукописів, 60 тис. документів і 12 тис. томів книг. 24 травня 1792р. Т. Чацький одружився з Барбарою Дембінською, мати якої Урсула з Морштинів, була однією з найвпливовіших осіб Краківського воєводства. Як відомо, за допомогою Адама Чорторийського у 1805р. Т. Чацький заснував у Кременці гімназію. Саме з «Волинських Афін» (так називали цю гімназію), вийшла низка кращих діячів культури, літератури та науки, а саме: Алозій Фелінський – автор драми «Варвара Радзівілловна», відомий математик Юзеф Чех, ботанік Віллібальд Бессер (у нинішньому Кременецьому музеї зберігається зібраний ним гербарій), літератори Юліуш Словацький, Густав Олізар та багато інших громадських діячів.
Для Кременецького ліцею Тадеуш Чацький за власні гроші купив бібліотеку польського короля Станіслава Августа, яка налічувала 16 тисяч томів рідкісної літератури. Мало який університет в Європі міг похвалитися такими навчальними посібниками. При ліцеї було відкрито друкарню, кабінети нумізматики і мінералогії, засновано школи землемірів, механіків, садівників, сільськихлікарів, закладено великий ботанічний сад, створено обсерваторію. Сам Чацький працював дуже багато. Він залишивпо собі праці з педагогіки, гідрології, права, нумізматики, торгівлі.
Помер Тадеуш Чацький 8 лютого 1813 р. від інсульту, що спричинився внаслідок фізичного та нервового перенавантаження. Похований він у с. Порицьку, а от його забальзамоване серце в урні, з написом: «Де багатство твоє, там і серце» знаходилось у бібліотеці Кременецького ліцею. Згодом урну перевезли до родинної усипальниці Чацьких у Порицьку. Ще наприкінці ХVІІІ ст. тут було збудовано костьол, в якому власне і знаходилась труна Чацького, а біля вівтаря, за спогадами очевидців, до 1920 р. перебувала рака з серцем. Під час Першої світової війни будівля костьолу зазнала пожежі. При відступі російські війська спочатку пограбували храм, а потім підпалили, хоча внутрішня частина частково уціліла. Палац Чацьких у цей же час був пограбований та спалений австрійцями, відтак були знищені неоціненна колекція книжок, архів, колекція старожитностей, картини. У 1920 р. більшовики вдруге пограбували храм і цього разу урна з серцем зникла.
Орися Вознюк
науковий співробітник
ДІКЗ «Стародавній Володимир»

Повернутися назад