Головна > Історія > Історія княжого граду. 1030 років – Володимиру. 30 маловідомих фактів про Володимир-Волинський

Історія княжого граду. 1030 років – Володимиру. 30 маловідомих фактів про Володимир-Волинський


25-07-2018, 14:54. Разместил: orusia voznuk
Рік за роком життя невпинно лине вперед, стираючи за собою спогади про будинки, вулиці, квартали. Народжуються нові герої, політики, крамарі, каретники, броварі та капельлюшники. Подекуди вже й нема таких професій, а в пам’ять про них залишилися лише окремі статистичні дані. 1030 років історії Володимира, 1030 років розквіту і занепаду, 1030 років величі та руїні. 1030 років місту, котре гордо носить ім’я славетного князя.
Тож пропонуємо вашій увазі короткі факти, про місця, людей, ревізії та люстрації, забуті імена та факти, які нечасто згадуються на сторінках популярних книг.

1. Грамота польського короля Казимира з 1349 року давала право пруським купцям на вільну дорогу до Володимира й вільну торгівлю з ним.

Історія княжого граду. 1030 років – Володимиру. 30 маловідомих фактів про Володимир-Волинський

Король Казимир ІІІ
2. З ревізії володимирського замку 1545 року маємо дані: «В замку володимирському знаходяться такі військові припаси: 7 бочок салітри, сірки пів ушака, кавалок олова ваги яких три центнери; всіх королівських гаківниць 30, до них ядер 207, коротких залізних серпантинів 2, пороху для гаківниць 2 камені, гармата розірвана, других великих гармат нема, нема також кілків, колод і каміння».
3. Ревізія володимирського замку з 1552 року, яка відбулася під оком управителя кн. Василя Острозького, згадує, що володимирський замок був збудований із дубового дерева 80 років тому, що він мав 5 веж, з низ одна над брамою – чотикикутна, інші – круглі.
4. 20 липня 1574 році у місті була величезна посуха, про яку є згадка в актах володимирського гродського суду: «Зізнання Якуба Щасновича, орендаря київського воєводи, маршалка Волинської землі, володимирського старости Василя-Костянтина Острозького, та вижа Прокопа перед володимирським гродським урядом про майже повну зупинку водяного млина, спричинену посухою: «Як суша стала, два кола млинових молоти не можут, а других два кола ледве ся оборочают».
5. 21 липня 1578 року у володимирському суді розглядалася доволі нетипова справа, яка набрала великого розголосу. Йшлося про забиття жовнірами Станіславом Вольським Гришоном, Петром Грудовським, Марцином Пенхославським та слугами Фронца Завшни лебедів підляського стольника Станіслава Краєвського.
6. Під час національно-визвольної війни у 1648 році під проводом Богдана Хмельницького, частина волинських шляхтичів, розуміючи могутність козаків, виступили з промовами на підтримку православної віри. Серед них були Філіп Єловецький із Ланівців, військовий міста Володимира, воєвода Адам Кисіль, Олександр і Богдан Огинські, Богдан Стеткевич, кн. Сангушко, шляхтич Древинський із села Древень коло Володимира.
7. У 1861 році у м. Володимирі-Волинському було 6 офіційно зереєстрованих капелюшників.
Історія княжого граду. 1030 років – Володимиру. 30 маловідомих фактів про Володимир-Волинський

8. У 1868 році діяли заводи: 1 миловарний, 2 цегельних, 2 вапнякових, 2 свічкових, 2 шкіряних.
9. Торгових палаток у 1868 році було 168, в тому числі 44 кам’яних і 124 дерев’яних.
10. У 1901 році начальником поштово-телеграфної контори був Христофор Фрідрікович Корбін.
Історія княжого граду. 1030 років – Володимиру. 30 маловідомих фактів про Володимир-Волинський

11. Губернським Євангельсько-Лютеранським пастиром у 1909 році був Герман Людвікович Геншке.
12. У Володимирі-Волинському на 1861 рік нараховувалося разом з розквартированими військовими 6305 осіб, з них 3194 чол. і 3111 жін.
13. Наприкінці 1841 року були такі справочні ціни: за чверть житнього борошна 4 крб сріблом, гречаних круп 5 крб, вівса 2 крб. 40 коп., за фунт м’яса 21/2 коп., пуд сіна 20 коп., соломи 5 коп.
14. За інвентарної доби (1838-1852 рр.) на Володимирщині було 156 маєтків, 13 містечок, 180 сіл, 225 «деревень».
15. Повітове начальство на Володимирщині складалося: з повітового маршалка графа Красіцького, а згодом Іоахима Сумовського і повітового земського справника Майєра.
16. Володимирським повітовим суддею був Галактіон Короленко. Галактіон Панасович Короленко, вирізнявся в середовищі провінційного чиновництва, різнобічністю культурних запитів та непідкупною чесністю, що робило його для навколишніх чудакуватою та навіть небезпечною людиною.
17. У володимирському повіті, як прикордонному, оперували контрабандисти. Частина селян-кріпаків втікала закордон.
18. У довоєнні роки у Володимирі-Волинському діяв російський дворянський клуб. Знаходився він у будинку нинішньої районої бібліотеки.
19. У 1931 році у місті діяли 3 церкви, 3 костели (з них один гарнізонний), 1 синагога, 1 шпиталь, 6 газових млинів, 1 водяний млин, 1 цегельня, 1 електрівня, 1 кінотеатр, 3 аптери, 60 єврейських крамниць, 15 християнських крамниць, 5 кредитових організацій, 6 освітньо-культурних, 1 спортивна, 3 кооперативи, 6 професійних союзів, 5 готелів, 9 ресторацій, 7 кав’ярень.
20. Бюджет міста в 1934 році зріс до 1000000 зл.
21. У магазинчиках, що знаходилися по вулиці Шевченка торгували: керосином, гасовими лампами, одягом, взуттям, цукерками, морозивом, м’ясом, канцерярським приладдям, посудом та іншими товарами. А ще там розміщувалася перукарня Б.Карпа, аптекарський магазин, кав’ярня.

Історія княжого граду. 1030 років – Володимиру. 30 маловідомих фактів про Володимир-Волинський

22. Згідно перепису населення у Володимирі-Волинському 1910-11 рр. проживало 15 612 людей. З них 6610 – українці, 1901 – полякув, 7060 євреїв.
23. У 1909 році в місті діяло Приватне жіноче училище І-го розряду О.І. Біньковської.
24. У 1912 році було прийняте рішення про електричне освітлення міста.
25. Фотостудій у місті було чотири, а саме у Сруля Буянера, Арії Бергера, Г. Лєвіна, Ісера Штеріна.
26. У 1861 році у місті працювало 19 фурманів та 1 каретник.
27. У Володимирі на поч. ХХ ст. не було бібліотеки. Книжкові лавки належали міщанину Овши Теперу, Сурі Вакси і Ціві Епштейн.
28. У Володимирі діяла благодійна організація Повітовий комітет Піклування про народну тверезість.
29. Відома у Володимирі родина Березовських мала гарний маєток і багато землі. Перші «совєти» конфіскували будинок і зробили у ньому призовний пункт: нововбранці проходили там медогляд, оформляли документи та йшли в армію.
30. Михайло Тележинський – публіцист, композитор, духовний та політичний діяч у 1922 році у місті Володимирі-Волинському організував хор «Замочок», який став одним з кращих на Волині.


Орися Вознюк, науковий співробітник адм. ДІКЗ "Стародавній Володимир"

Повернутися назад