Головна > Історія > Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в Володимирі-Волинському

Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в Володимирі-Волинському


30-03-2018, 13:56. Разместил: orusia voznuk
Завдяки старанням Українських Січових Стрільців, населення збіднілої Волині, розореної війною і владою, отримало можливість знову відчути себе українцями. А, щоб почуватися господарем власної землі, для початку треба мати освіту. Бідне українське селянство не тільки не мало змоги оплатити навчання своїм дітям, а щей зазнавало утисків від так званих «національних меншин», котрі були більш освіченішими. Активну пропаганду серед міського і сільського населення проводили Українські Січові Стрільці. Пожертви на функціонування волинських шкіл отримували з різних куточків Галичини, і навіть з самого Відня. У часописі «Діло» за 3 березня 1917 року зустрічаємо детальний звіт про використання коштів:
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському


Освітній рівень населення, за даними часопису «Вістник Союза визволення України», був досить низьким: грамотність у Володимир-Волинському повіті становила 15,2%, а в самому місті — 49,8%; у Ковельському повіті і м. Ковелі, відповідно, 13,2% і 44%. Українське населення, що залишилося на місцях, опинилося цілковито без шкіл. Тому основним завданням вербункових комiсарiатiв УСС стала органiзацiя українського шкiльництва на Волинi. [7] А з допомогою галицької інтелігенції, яка спеціально робила пожертви на волинські школи, вдалося зробити неможливе можливим. Перші українські школи відкрилися і дітвора потянулася до науки.
Майже у кожному номері часопису «Діло» за 1917 рік розміщено імена жертводавців: «На необхідну потребу удержання 25 українських шкіл на Волині, які супроти останніх подій тим дорощі і важливіші для української справи, конечні як найскоріші і найобильніші жертви: Братство церковне Камінка Нова і Камінка Волоська повіт Рава-Руська 50 к (крон); Братства церковні: в Камінці Лісній, в Камінці Липинку, в Камінці Старе Село, в Руді Монастирській і в Руді Лісній. Село Хмелівка 60 к. Ірина Домбцевська Фрайнштадт 5 к; Варвару Літинську, Відень, Софію Ракову Горуцко, д-ра Луку Сафіяна і д-ра Юлія Гірняка Львів 5 к; Маріян Чучман Рогатин 10 к»...
Перегляд численних списків жертводавців, що їх дбайливо друкувало «Діло», дозволяє ствердити, що небайдужих було чимало. Значні суми вносили громади загалом, організації (філії товариств і кооперативи) й окремі особи.
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському

Доктор Лука Мишуга в часописі «Діло» за 1917 рік подає детальний звіт про новоутворені школи. В річниці існування комісаріату в Володимирі організовано понад 40 стрілецьких шкіл. Ось назви місцевостей де було засновано школи: 1. Свинюхи; 2.Жашковичі; 3. Орища; 4.Вуйковичі; 5. Луковичі; 6. Селець; 7. Риковичі; 8. Пустомити; 9. Затурці; 10. Ляхів; 11. Шельвів; 12. Коритниця; 13.Конюхи; 14. Старий Загорів; 15. Локачі; 16. Старий Порицьк; 17. Устилуг; 18. Острівок; 19. Литовеж; 20. Лішня; 21. Будятичі; 22. Поромів; 23. Бужанка; 24. Рогожани; 25. Дорошнички; 26. Микуличі; 27. Хотячів; 28. Руснів; 29. Бискупичі Шляхетські; 30. Ставки; 31. Мокрець; 32. Любовень; 33. Гуща; 34. Головно; 35. Матіїв; 36. Куснищі; 37. Згорани; 38. Городно; 39. Підгородно; 40. Нудижі; 41. Стара Гута; 42. Олесь; 43.Машів. Села з пункту 32 – 43 були пізніше вилучені з володимирського округу та прилучені до ковельського. І разом з вчителями перейшли під опіку комісаріату УСС в Ковелі. Школи в Любомлі так і залишилися під опікою володимирського комісаріату. Пізніше школу в Острівку прилучено до чотирикласової школи в Володимирі. [3]
В рядi шкiл Українські Січові Стрільці органiзували бiблiотеки, курси неписьменних для дорослих, курси нiмецької мови тощо. Разом із тим, бачачи бідність українцiв Волинi, вони намагалися вiдкривати при школах дитячi їдальнi, а також крамницi, де б селяни могли купити такi тодi дефiцитнi товари, як сiль, цукор. Для того ж, щоб уберегти волинян вiд значних витрат на школи, вчителi з числа УСС працювали безкоштовно, живучи тiльки на невеликi вiйськовi виплати.
У часописі «Діло» за 4 березня 1917 року опубліковано список шкіл та учителів:
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському

Серед новозаснованих шкіл найбільш відомою стала приватна школа у Володимирі-Волинському, заснована місцевим Комісаріатом Січових Стрільців на чолі з чотарем Миколою Саєвичем, яку згодом назвали ім’ям Тараса Шевченка. Керівництво цією школою Стрілецька Рада довірила молодій але досвітченій вчительці зі Львова Савині Сидорович. [6] Ось як пізніше згадували стрільці про цю подію: «Зараз ми внесли подання до окружної команди на видачу подорожньої карти для управительки цієї школи Савини Сидорович, котра приїхала до Володимира-Волинського 2 квітня 1916 року. Небавом приїхали ще вчительки Ангелина Гайдучківна, Ада Бігунівна, Теодора Лещинська і дня 20 травня 1916 року відбулось торжествене отворення школи». Викладали тут, в основному вчителі-галичани, але між ними працювали вже двоє місцевих. Це були Надія Мосюк і Антоніна Савич.[4]
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському
Школа в селі Микуличі
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському
Школа імені Івана Франка в м. Устилуг
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському

Отже, основною метою до виборення української державностi, УСС насамперед хотіли зорганiзувати внутрiшнє життя народу так, щоб незважаючи на всi воєннi перешкоди, виконувати нацiональні завдання. Головними з них були: формування нацiонально-визвольної iдеологiї, праця над поглибленням нацiональної свiдомостi українського народу. Основною передумовою вирiшення цих завдань було виховання освiченого, нацiонально свiдомого населення, котре змогло б стати на шлях визвольної боротьби.

Список використаних джерел
1. Діло. УСС на Волині. – 29 березня 1917.
2. Діло. УСС на Волині. – 30 березня 1917.
3. Діло. УСС на Волині. – 4 квітня 1917.
4. Заброварний Б.Й., Бернадський Б.В. Вклад січових стрільців у розвиток національної освіти на Волині/ Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. Луцьк, - 1995
5. Літопис Червоної Калини. Ч.3. – Львів, 1935.
6. Наше життя.Our life. - Нью-Йорк: Союз українок Америки, - 1977.
7. http://exlibris.org.ua/lazarovyc3/r03.html

Орися Вознюк, науковий співробітник адм. ДІКЗ "Стародавній Володимир"

Повернутися назад