Головна > Історія > Продовження «Мимо острова Буяна…» Або роздуми про те, як володимирські купці Микола та Бертрам Русини свій крам рятували.

Продовження «Мимо острова Буяна…» Або роздуми про те, як володимирські купці Микола та Бертрам Русини свій крам рятували.


30-11-2016, 11:11. Разместил: orusia voznuk
Святий Миколай зберіг, не дав загинути у холодних водах північного моря. Шторм налетів несподівано. Зранку світило сонце і легкий вітерець грайливо наповнював вітрило «Північної красуні». А вже по обіді він перетворився на холодне колюче страховисько, яке граючись переганяло крижані брили, наче вмілий пастух отару овець.
Нам пощастило, що поряд було велике місто Штранзульд. Знайшлися добрі люди які підняли на свій корабель і пасажирів, і залогу, і частину вантажу. Серед врятованого вантажу було і 34 сувої сукна. Врятований вантаж міські власті не віддали. Товар можна повернути лише довівши бургомистру, що сукно належить саме нам, і нікому іншому.
Берегове право - середньовічний звичай, в основі якого лежить право власника узбережжя на присвоєння «дарів моря». За цим звичаєм при аварії судна все, що викидалося на берег (саме судно, його залишки, вантаж, екіпаж та пасажири), ставало власністю володільця узбережжя. Останній задля збагачення нерідко йшов на злочинну змову з лоцманами, влаштовуючи фальшиві сигнали і маяки, що призводило до штучних аварій і завдавало шкоди міжнародній торгівлі та мореплаванню. Тому з часом було визнано, що берегове право може застосовуватися тільки в випадку морських аварій, які сталися внаслідок природних причин (ураганів, штормів, туманів, зіткнень суден зі скелями тощо). В ряді країн було прийнято жорсткі закони щодо осіб, винних у штучно створюваних аваріях, пограбуванні потерпілих суден. В листі від 3 травня 1324 р.від радників та громади міста Володимира до радників і громади міста Штранзульда відображена інша картина. У цьому випадку йдеться про незастосування поширеного в середньовіччі так званого берегового права. [41]
Виклавши в листі всі обставини втрати краму, ми звернемося до війта та членів міської ради Володимира з проханням підтвердити у зворотному листі наші особи. Завірити громаду Штранзульда, що ми є поважними володимирськими купцями, і що сукно належить саме нам.
На відміну від товарів, які перевозилися дуже повільно, почту вдавалося пересилати відносно швидко. В XIV ст. монастирі, університети, цехи, корпорації купців, широко користувались послугами кур’єрів, піших чи кінних, котрі доставляли листи не тільки від цехів, монастирів чи міст, але і від приватних осіб. Щоб прискорити пересилку повідомлень, з початку XIV ст. стали відкриватися станції, де була підміна коней. Таким чином, подорож з Венеції до Брюгге при сприятливих умовах вдавалося здійснити навіть за вісім днів, чи трохи більший час. [42]
Тепер що до звернення «від радників і громади міста Володимира». Судячи з писемних джерел, наприкінці ХІІІ ст. жителі Володимира могли вже мати самоуправління. Подібну думку висловив академік Грушевський. При цьому він посилався на літописний запис від 1288 р., відомий, як заповіт князя Володимира Васильковича, і лист володимирських городян до жителів міста Штранзульда у 1324 р. За словами М.Грушевського особливо привертає увагу те, що документ написаний від імені «консулів і громади міста Володимира». На його думку згадка про «консулів» (радних) міста дає підставу думати, що у Володимирі була міська організація, взірця німецького права…[43, 85] І справді, малоймовірно, щоб писар написав у листі до «консулів» володимирських, коли б такого уряду в місті не було…[44, 166]
А наша історія добігає кінця. Лист від громади міста Володимира адресований громаді міста Штранзульда зберігається в архіві цього німецького міста, а це означає, що гонець, чи хтось із братів привезли таки того листа з Володимира. На жаль, ми ніколи не дізнаємося чи повернула громада міста Штранзульда сукно братам Миколі та Бертраму Русинам. Залишається надіятися, що подорож братів довжиною в рік завершилася щасливо та з прибутком.
Я ж, завдяки моєму розслідуванню цієї історії, несподівано для себе дізналася, що острів Буян, про який писав О.С.Пушкін, знаходиться в північному морі, навпроти міста Штранзульда. Зовсім поруч того місця, де розбився корабель, на якому пливли купці з Володимира - Микола і Бертрам Русини.

Література
1. Купчинський Олег Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, Наукове товариство імені Шевченка, 2004 р.
2. Купчинський Олег Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, Наукове товариство імені Шевченка, 2004 р.
3. Терський С. Княже місто Володимир: Монографія. Лівів:
Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»,
2010 р.
4. Охріменко Г., Скляренко Н. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007 р.
5. Терський С. Княже місто Володимир: Монографія. Лівів:
Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»,
2010 р.
6. Кучинко М.М. Володимир середньовічний. Історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006р.
7. http://about-ukraine.com/index.php?text=95

8. Терський С. Княже місто Володимир: Монографія. Лівів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010 р.
9. Терський С. Княже місто Володимир: Монографія. Лівів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010 р.
10. Охріменко Г., Скляренко Н. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007 р.
11. Терський С. Княже місто Володимир: Монографія. Лівів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010 р.

12. Кучинко М.М. Володимир середньовічний. Історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006 р.

13. Історія Української культури. Київ: Наукова думка, 2003 р. т.2.
14. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ За загальною
редакцією Івана Крип’якевича КИЇВ — 2002 (за виданням 1937
року)ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2
15. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ I.
16. Історія Української культури. Київ: Наукова думка, 2003р. т.2.
17. http://about-ukraine.com/index.php?text=95
18. Г.А.Козубовський* Про шляхи надходження празьких грошів до
Східної Європи (XIV–XV ст.) ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ Український
історичний журнал – 2012р. – №5
http://shron.chtyvo.org.ua/Kozubovskyi_Heorhii/Pro_shliakhy_nadkhodzhennia_prazkykh_hroshiv_do_Skhidnoi_Yevropy_XIVXV_st.pdf
19. Історія Української культури. Київ: Наукова думка, 2003р. т.2.
20. http://about-ukraine.com/index.php?text=95

21. Текст воспроизведен по изданию: Торговая книга ганзейского купца XV века // Исторический архив. №2, 1958 г. http://oldvostlit.info/Texts/Dokumenty/Germany/XV/1400-1420/Fekingusen/pred.htm
22. Проспер Буассон От нашествия варваров до эпохи Возрождения. Жизнь и труд в средневековой Европе. http://modernlib.ru/books/prosper_buassonad/ot_nashestviya_varvarov_do_epohi_vozrozhdeniya_zhizn_i_trud_v_srednevekovoy_evrope/read/
23. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, 1906. -Т. 72,
кн. 4.
24. Линде Г., Бреттшнейдер Э. Из глубины веков и вод. Ленинград.
Гидрометеоиздат. 1969 г.
http://modernlib.ru/books/linde_g/iz_glubini_vekov_i_vod/read/

25. Д.М. Луцатто. Экономическая история Италии. Античность и
средние века, 1949 г. http://finlit.online/ekonomicheskaya-
teoriya/transport-torgovlya-5381.html
26. Д.М. Луцатто. Экономическая история Италии. Античность и
средние века, 1949 г. http://finlit.online/ekonomicheskaya-
teoriya/transport-torgovlya-5381.html
27. А. А. Сванидзе Средневековый город и рынок в Швеции XIII-XV веков. http://culturossica.ru/2013/11/01/frejjdenberg-m-m-kalinin-a-a-svanidze-srednevekovyjj-gorod-i-rynok-v-shvecii-xiii-xv-vv-m-nauka-1980/
28. Д.М. Луцатто. Экономическая история Италии. Античность и
средние века, 1949 г. http://finlit.online/ekonomicheskaya-
teoriya/transport-torgovlya-5381.html
29. http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-37967
30. https://uk.wikipedia.org/wiki/
31. А. К. Дживелегов Торговля (История торговли до XIX в.)
*Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. http://az.lib.ru/d/dzhiwelegow_a_k/text_esbe_15_torgovlya.shtml
32. А. К. Дживелегов Торговля (История торговли до XIXв.)
*Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
http://az.lib.ru/d/dzhiwelegow_a_k/text_esbe_15_torgovlya.shtml
33. Вячеслав Викторович Самаркин Историческая география
Западной Европы в средние века Москва, «Высшая школа», 1976.
http://annales.info/evrope/samarkin/istgeogr.htm?iframe=true&width=900&height=450
34. Ф.Я.Полянский Єкономическая история зарубежных стран. Эпоха феодализма. 1954г. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4191948
35. http://nebook.net/book_ekonomchna-storya_619_page_25
36. И.М.Кулишер История экономического быта Западной Европы Т.1, 1926 г. http://economy-ru.com/ekonomiki-mirovoy-istoriya/istoriya-ekonomicheskogo-byita-zapadnoy.html
37. И.М.Кулишер История экономического быта Западной Европы Т.1, 1926 г. http://economy-ru.com/ekonomiki-mirovoy-istoriya/istoriya-ekonomicheskogo-byita-zapadnoy.html
38. И.М.Кулишер История экономического быта Западной Европы Т.1, 1926 г. http://economy-ru.com/ekonomiki-mirovoy-istoriya/istoriya-ekonomicheskogo-byita-zapadnoy.html
39. http://nebook.net/book_ekonomchna-storya_619_page_25
40. Д.М. Луцатто. Экономическая история Италии. Античность и
средние века, 1949 г. http://finlit.online/ekonomicheskaya-
teoriya/transport-torgovlya-5381.html
41. А. К. ДживелеговТорговля (История торговли до XIX в.)* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. http://az.lib.ru/d/dzhiwelegow_a_k/text_esbe_15_torgovlya.shtml
42. А. К. ДживелеговТорговля (История торговли до XIX в.)* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. http://az.lib.ru/d/dzhiwelegow_a_k/text_esbe_15_torgovlya.shtml
43. Охріменко Г., Скляренко Н. Олександр Цинкаловський та
праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007 р.
44. Охріменко Г., Скляренко Н. Олександр Цинкаловський та
праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007 р.

Світлана Федосєєва, завідувач сектору, обліку, паспортизації та наукових досліджень адміністрації ДІКЗ "Стародавній Володимир"

Повернутися назад