dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 1527
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 22-02-2018, 10:46
22-02-2018, 10:46

Олександр Цинкаловський і Володимир

Категорія: Історія

Олександр Цинкаловський і ВолодимирПро непростий життєвий шлях Олександра Миколайовича Цинкаловського написано багато статей та повідомлень. Публікуються його праці, епістолярна спадщина, спогади людей які його знали, поважали та любили. Хай і не за життя історика, археолога, етнографа, краєзнавця, дослідника Волині та була видана і перевидана найбільша праця його життя – Краєзнавчий словник «Стара Волинь та Волинське Полісся». Його дослідження були продовжені сучасними українськими істориками. В січні 1998 року була проведена наукова історико-краєзнавча конференція Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь». В 2007 році у Луцьку побачила світ чудова книга, створена непересічним авторським колективом волинських науковців «Олександр Цинкаловський та праісторія Волині». Мені ж захотілося просто подивитись на Володимир-Волинський очима нашого видатного земляка. Розмовляючи з Наталією Назарівною Грабарчук, племінницею Олександра Миколайовича, роздивляючись світлини минулого століття, читаючи його книгу «Княжий город Володимир» я старалася уявити місто яким, прогулювався разом з батьками маленький Сашко. Місто, яке зустріло його по довгій мандрівці дорогами розореної війною країни. Місто окуповане німецькими загарбниками. Все це був його Володимир, такий різний і такий рідний.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1334
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 19-02-2018, 14:27
19-02-2018, 14:27

Кохання по-володимирськи або закохані серця в історії живуть вічно

Категорія: Історія

Кохання по-володимирськи або закохані серця в історії живуть вічноКохання – то почуття шляхетне й благородне, воно виникає з першого погляду і затягує у свої тенета дедалі сильніше і сильніше. Кохання дарує крила, а інколи безжально їх ламає. Кохання – це радість і розпач, кохання – це мрії і сльози, кохання – це життя і смерть…
В силу рухливого, прогресивного ХХІ ст. – кохання теж видозмінилося. Воно стало віртуальним, швидким і нетривалим. Вже не пишуть дівчата листів до молодого солдата і не чекають від нього мелодійної відповіді. Всього лише кілька секунд і ваша смска вже на іншому кінці планети. А як воно було колись, виходити заміж із примусу, жити з нелюбом, навіть якщо ти князівна чи герцогиня і маєш все – окрім вибору чоловіка? Тебе видали заміж за знатного багатія не з доброї волі, а лише з вигодою, щоб врятувати сім’ю від банкрутства. Бо десь там з вини батька, чи братів - твоя родина повисла в боргах, бо вони просто програли власний маєток у карти. І тоді, швидкими темпами, ще зовсім молоду доньку видавали заміж за багатого шляхтича. Та хто не мріяв ще кілька сотень літ назад поріднитися з Острозькими, Радзивіллами, Корецькими, Потоцькими…
Інформація до новини
  • Просмотров: 1052
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 31-01-2018, 14:31
31-01-2018, 14:31

Ліквідація «Просвіти» у Володимирі-Волинському польською владою

Категорія: Історія

Ліквідація «Просвіти» у Володимирі-Волинському польською владоюВолинь, яка входила до складу Російської імперії на початку ХХ ст. була найвідсталішим регіоном, не тільки економічно, але й культурно. До Першої світової війни українці Волині не мали жодної школи з українською мовою викладання. Та все ж деякі проблиски українського світла мали місце і в шовіністичній Російській імперії, яка забороняла свободу національного розвитку, і в польській державі, яка теж не відставала з утисками. І якби швидко не змінювалася політична карта, свідомі українці прагнули відродити свою державу, адже потяг нашого народу до свободи був надзвичайно сильним. Проблиском світла в суцільній експансії була «Просвіта», як організація культурно-освітнього спрямування.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1003
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 17-01-2018, 10:45
17-01-2018, 10:45

Олександр Цинкаловський золоті та срібні монети ніс до музею, а в сестри просив грошей на прожиття

Категорія: Історія

Олександр Цинкаловський золоті та срібні монети ніс до музею, а в сестри просив грошей на прожиття  «Кобзар був на Волині, а Гоголь – українець». Ці сталі постулати відомі кожному українцеві та волинянину зокрема. А ще якихось кілька десятків років тому цього ніхто не знав. Першовідкривачем цих історичних фактів став уродженець нашого міста Олександр Миколайович Цинкаловський, 120- річниця від дня народження якого минула 9 січня. Про цю людину написано та сказано чимало. Його ім’я буквально повернули із забуття і зараз ставлять в один ряд з такими вченими як М. Грушевський та Н. Полонська-Василенко. Та якою б відомою людина не була, вона в першу чергу залишається частиною родини, з якою її пов’язало саме життя. Так вже склалося, що Олександр Миколайович не мав власних дітей, а єдиною близькою йому ріднею в наш час є Наталя Назарівна Грабарчук-Цинкаловська, котра доводиться йому племінницею. Найбільше пані Наталя любить розповідати про нелегку життєву долю Олександра Цинкаловського.

Інформація до новини
  • Просмотров: 1316
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 19-12-2017, 10:53
19-12-2017, 10:53

Всеволод Володимирович – перший володимирський князь

Категорія: Історія

З часу утверження міста Володимира, як західного форпосту Київської Русі до нашого часу не дійшло майже ніякої інформації. Загальноісторичні факти стверджують, що в 988 році князь Володимир Святославович заснував град на землях волинян і бужан і нарік його своїм іменем – Володимир. Великий князь Київський віддав місто в уділ своєму сину Всеволоду. Про це в літописі під 988 роком читаємо: «Володимир, отож, просвітився сам, і сини його, і земля його. А було в нього синів дванадцять: Вишеслав, Ізяслав, Святополк і Ярослав, Всеволод, Святослав, Мстислав, Борис і Гліб, Станіслав, Позвізд, Судислав. І посадив він Вишеслава в Новгороді, а Ізяслава в Полоцьку, а Святополка в Турові, [а] Ярослава в Ростові. І коли помер найстарший, Вишеслав, у Новгороді, то посадив він Ярослава в Новгороді, а Бориса в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Деревлянах, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмуторокані.…»
Інформація до новини
  • Просмотров: 1480
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 21-09-2017, 10:54
21-09-2017, 10:54

265 років тому у Володимирі-Волинському побудували костел Іоакима та Анни

Категорія: Історія

265 років тому у Володимирі-Волинському побудували костел Іоакима та АнниПерший костел Іоакима і Анни був дерев’яним. Збудований орієнтовно в 1554 році. Кошти для побудови дала княгиня Анна Збаразька - представниця українського (спольщеного) князівського і магнатського роду. Швидше за все меценатка народилася у Києві, адже її батько був одним із тодішніх київських «чиновників». Анна відмовилася виходити заміж. Причини цього невідомі. Прийняла католицизм та довгий час була під опікою своїх небожів Криштофора та Юрія Збаразьких. Мала великі земельні володіння на Волині, в тому числі і в Володимирі. Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького, вимушена була залишити свої володіння на Волині. Померла, ймовірно після 1652 року, адже подальших відомостей про княжну не має.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1064
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-09-2017, 14:46
18-09-2017, 14:46

Маленькі володимирчани та устилужани на старих світлинах

Категорія: Історія

Маленькі володимирчани та устилужани на старих світлинахПропонуємо перегляду щирі та гарні світлини наших наймолодших земляків. Маленькі оченята та широкі посмішки, передають атмосферу вже таких для нас далеких років. Вже і сотня років пробігла з того часу, щоли четар Микола Саєвич вів за руку діточок до першої української школи. Вже не дзвенить дзвоник на урок єврейським дітям і вже нікого не колихають в дерев'яній колисочці причепленій до стелі. Вже не походжають ноженятка по холодній росі та не має постолів. А дитячі ніжки звикли до гарненьких кросівок і лакованих туфлів.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1486
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 14-09-2017, 11:17
14-09-2017, 11:17

Мстислав Данилович – четвертий син короля Данила

Категорія: Історія

Мстислав Данилович – був четвертим сином короля Данила Галицького. Точна дата його народження невідома, так само як і дата смерті. Опис його життєдіяльності в Галицько-Волинському літописі чітко дає зрозуміти далекоглядність князя, як політика. Молодий князь неодноразово брав участь у походах проти ятвягів та литовців.
Мстислав володів Луцьком і Дубном. У 1287 році його двоюрідний бездітний брат Володимир Василькович вирішив передати свої землі Мстиславу: «Брате, мій, Мстиславе! Цілуй мені хреста на тім, що ти по моїм животті не одбереш від княгині моєї нічого, що я ємсь їй дав, і од сеї дитини, од Ізяслави – таки, не оддаси ти її неволею ні за кого ж, а куди буде княгині моїй вигодно, то туди її оддати».
Інформація до новини
  • Просмотров: 2369
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 26-07-2017, 11:44
26-07-2017, 11:44

Сивочолому Володимиру 1029 років. 29 маловідомих фактів про княже місто

Категорія: Історія

Рік за роком час невблаганно стирає з людської пам'яті будинки, вулиці, квартали... Колесо історії рухається далі, залишаючи нам, подекуди, цілі повісті, а інколи лише маленьку згадку про ту чи іншу подію. Міняються люди. Вже не пожоджають по сивочолому стольному граду могутні князі, вже і сліду нема того величного Володимирського князівства. Лише де-не-де визирають із-за новобудов пам'ятки, котрі "бачили" славетного князя Романа та його синів. Лишень стежка по під валами досі щемливо пам'ятає прогулянки Ольги Романівни та Володимира Васильковича, а зовсім маленька річечка Смоча вже ледь-льдь несе свої води до Луги.
Вже 1029 років розквіту і занепаду. Десятки, а то й сотні боїв... Татари, поляки, литовці, росіяни, австрійці і німці спустошували наше місто. Але воно розквітало, воно довго й вірно чекало на своїх героїв. Воно чекало Україну. Воно пам'ятає козаків Богдана Хмельницького, пам'ятає Українських Січових Стрільців, красиво зодягнених солдатів армії УНР, кучерявих молодих хлопців з ОУН і мужніх бузстрашних воїнів УПА. Місто жило, живе і буде жити... Воно щодня пише свою історію. Воно має новітніх герої, молодих, світлих і ще зовсім юних воїнів, які віддали своє життя, захищаючи Україну від одвічного російського окупанта. Місто ніколи не забуде їхніх імен. Місто завжди пам'ятатиме про своїх синів.
Інформація до новини
  • Просмотров: 1206
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 21-06-2017, 14:05
21-06-2017, 14:05

Бої за Володимир-Волинський

Категорія: Історія

Під час Світової війни, за австрійської окупації, Українські Січові Стрільці перевели на володимирщину значну культурну працю, бо навіть заложили у 1916 до 1917 р. около 48 народніх українських шкіл для місцевого населення. По більшости саміж таки старшини стрілецькі вчили дітей по тих школах: у селі Мокрець провадив науку Остап Вахнянин, котрий пізніше заложив пласт на Закарпатті; в с. Згоряни вчив дітей Михась Мокрий; в с. Бискупичах Шляхоцьких Іван Вербяний (про олдне з його звідомлень з накресленням многостороньої освідомляючої праці стрільців серед волинського селянства вміщено було в «Літописі Червоної Калини» 1929, ч.1). І певно назавжди зістане в народній пам’яті, що навіть за часів будь-що-будь ворожої до словянства окупації, у тяжких і грізних умовах найстрашнішої війни – наші діти дістали рідну школу, а людність українська взагалі не стрічала особливих перепон до свого культурно-національного розвитку. Нині на Володимирщині української школи вже немає ніодної… тільки переховані з часів війни світлини зістали свідками недавнього минулого.

Хмарка тегів

Архів новин

Листопад 2021 (4)
Жовтень 2021 (1)
Вересень 2021 (2)
Серпень 2021 (1)
Липень 2021 (4)
Травень 2021 (2)
^