dle 9.7 8DLE
 
Інформація по новині
  • Переглядів: 850
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 28-08-2014, 14:31
28-08-2014, 14:31

Спогади Сергія Михайловича Пікули

Категорія: Історія

Я народився 1926 року, але записаний з 1928, на території Польщі в районі Рави-Руської. Десь приблизно з 1919 року в сквері коло ресторану «Дружба», під дубом, була могила невідомого «жовнежа». Точно не знаю чи був спочатку посаджений дуб, чи плиту могили поставили біля дуба вже пізніше. Була чорна мармурова плита з написом на польській мові. Літери, вирізані на мармурі. Розповідали, що цю могилу відвідував Пілсудський. В 1946 році плита була знищена, розбита, а шматки мармуру кудись вивезені. У сквері був пам’ятник Сталіну. Коли до влади прийшов Хрущов, пам’ятник прибрали. Кінотеатр імені Т.Г.Шевченка побудували в кінці п’ятдесятих. Через п`ять років після побудови, будинок розколовся. Рік вибивали кошти та вирішували, що робити з ним - розібрати чи відремонтувати. Коли прийшли кошти, будівлю взявся ремонтувати Федорчук Михайло Федорович. Він народився в Грубешові і закінчив ремісничу школу. Михайло Федорович почав ремонт з того, що зняв підлогу в залі. І по всьому внутрішньому периметру, на певній відстані, копав шурфи, до самого материка. Потім ці шурфи заповнялися цеглою і розчином. Напевно, бетоном. Там де були стіни давніх підвалів, пробивалися крізь них до материка. Коли були виконані ці роботи, стіни зійшлися. Настільки чітко були зроблені прорахунки. Михайло Федорович отримав за цю роботу хорошу премію. Мацеви з єврейського кладовища використовували на мощення дороги, що веде до Василівської церкви і дороги на Нововолинськ. В 1939 році почалися арешти гімназистів польської гімназії. Вона була там, де зараз педучилище. Про це розповів мені чоловік на прізвище Гочачко. Він жив на Червоноармійській вулиці (район біля танка). Він же розповів, що 22 червня 1941 року, коли почався артобстріл і снаряди вже долітали до П’ятидень, солдати, що охороняли в’язнів володимирської тюрми, заходили в кожну камеру і розстрілювали в`язнів мало не в притул. Лише двоє вижило після тяжких поранень. Після того як в місто ввійшли німці, вони дозволили людям забрати своїх рідних (розстріляних) і був великий і урочистий похорон. Розстріляних поховали на Ладомирському кладовищі.

Спогади записала С.А. Федосєєва
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

^