dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Історія » Міська дума у Володимирі-Волинському в 1889 році
Інформація по новині
  • Переглядів: 417
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 11-04-2019, 12:33
11-04-2019, 12:33

Міська дума у Володимирі-Волинському в 1889 році

Категорія: Історія

Міська́ ду́ма — виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії.
Міська реформа 1870 року замість станового представництва встановила обрання строком на 4 роки гласних (членів) Міської Думи на основі майнового цензу. Правом голосу користувалися лише власники нерухомого майна. Більшість міського населення було позбавлено виборчих прав. Виконавчим органом Міської Думи була міська управа, яку очолював міський голова, він же і голова Думи. Міське самоврядування перебувало в залежності від урядової адміністрації. Голова повітового міста затверджувався губернатором, голова губернського міста – міністром внутрішніх справ.
1889 році Міська Дума була представлена доволі великим числом гласних членів (тобто голосуючих).
Міським головою у 1889 році був дворянин Лев Флоріанович Кржимовський.
Гласні (члени Міської Думи): колезький асесор Володимир Іванович Люценський, титулярний радник Омелян Миколайович Дверницький, відставний штабс-капітан Михайло Григорович Баклашов; міщани: Мойсей Рафаілович Бубес, Йосип Васильович Архімович, Михайло Станіславович Гідзінський; другої гільдії купці (торговці, власники заїжджих дворів) Хаїм Мордунович Лесскис, Хаїм Ейнохович Рехтшафт; міщани Леонтій Іванович Жарський, Хаїм Еліо Гольдбар, настоятель римо-католицького костелу Іван Ковальський, міщани Яків Васильович Бучинський, Володимир Петрович Гідзінський, Шулим Іцхович Пастернак, Борис Уринович Урих; християни Віктор Іванович Білинський, судовий пристав мирового з’їзду Олексій Акимович Василевський, бухгалтер казначейства Полікарп Степанович Косинський, Адольф Йосипович Солярський; надвірний радник Йосип Йосипович Слодковський, міщани Омелян Йосипович Березовський, надвірний радник Іван Андрійович Кошельов, колезький радник Ігнатій Костянтинович Мольський, дворянин Йосип Леопольдович Квпцінський, міщани Адольф Климентович Флік, Лейба Янкелійович Пак, Ідель Морднович Гільдвар, Морко Айзекович Фрайман, дворяни Антон Едмундович Сошинський, колезький реєстратор Захарій Данилович Остапюк, міщани Зись Шмуліович Кінес, Сруль Беркович Іойриш, Герш Давидович Лехтенштейн, Павло Герасимович Нітецький, Кастоль Андрійович Пальчиковський, Мошко Пінхасович Гіндвар, Ігнатій Андрійович Матусевич, Павло Семенович Потрасевич, Мошко Товелійович Ривцись, статський радник Станіслав Йосипович Піотровський, міщанин Михайло Тимофійович Залуський, Пантелеймон Романович Комельчук, Никифор Климентійович Сиченський, Арон Фроїмович Буянер, Леонтій Йосипович Гордієвич, Йосип Вайцехович Каркушевський, Хіль Мошкович Шейнбаум, Леонтій Юстимович Скибицький, Флор Гаврилович, Юдко Давидович Гальперсон, Іцко Морднович Бедерман. Міський секретар – н.ч. Адольф Йосипович Солярський.
Міська управа: міський голова дворянин Лев Флоріанович Кржимовський.
Члени: колезький радник Олександр Іванович Діческунов, міщани Омелян Йосипович Березовський, Сруль Беркович Іойриш.
За матеріалами «Памятной книги Волынской губернии на 1889 год».
Міська дума у Володимирі-Волинському в 1889 році

____________________________________________________________________________________________________
Колезький асесор - цивільний класний чин. До 1845 року чин надавав право на спадкове дворянство, потім — тільки особисте. Колезькі асесори зазвичай перебували на посаді реєстратора, секретаря або радника.

Титулярний радник - в цивільний чин, що відповідав чинам капітана (з 1884 — штабс-капітан) в піхоті, штабс-ротмістра в кінноті та лейтенанту флоту, а також придворному чину камер-юнкера.

Штабс-капітан - військове звання (чин) обер-офіцерів у російській імператорській армії (крім кавалерії), прусській армії, та молодше офіцерське звання Чехословаччини. Штабс-капітан був нижче за чином ніж капітан, та вище за поручника.

Надві́рний ра́дник — в Російській імперії цивільний класний чин, відповідав армійському чину підполковника, військового старшини у козаків та військово-морському чину капітана II рангу.

Коле́зький ра́дник — в Російській імперії цивільний класний чин, відповідав армійському чину полковника та військово-морському чину капітана I рангу.
За статусом був нижче за статського радника і вище за надвірного радника, титулувався «ваше високоблагородіє». По даному чину до 1845 року надавалось потомствене дворянство. З 1803 року надавати цей чин мали право державні чиновники за статусом не нижче за міністра і йому рівних.

Колезький реєстратор (також Станційний доглядач) — найнижчий цивільний класний чин у 1722-1917 роках. Згідно Табелі про ранги відносився до XIV класу. Чиновники, які мали цей чин, займали найнижчі адміністративні посади, також працювали начальниками поштових станцій. До видання Маніфесту від 11 червня 1845 року чин надавав особисте шляхетство, потім лише почесне громадянство. Титульне звернення до колезьких реєстраторів - «ваша шляхетність».

Ста́тський ра́дник —в Російській імперії цивільний класний чин, відповідав армійському чину бригадира та військово-морському чину капітана-командора. Статський радник відповідав посаді віце-директора департаменту, віце-губернатора, голови казенної палати тощо. Титулувався «Ваше Високородіє». Для надання чину статського радника був встановлений термін служби в 5 років з часу здобуття попереднього чину.

Вознюк Орися
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Квітень 2019 (3)
Березень 2019 (5)
Лютий 2019 (4)
Січень 2019 (5)
Грудень 2018 (4)
Листопад 2018 (5)
^