dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Історія » Цілюще джерело на землях панів Оранських
Інформація по новині
  • Переглядів: 307
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 13-09-2018, 10:41
13-09-2018, 10:41

Цілюще джерело на землях панів Оранських

Категорія: Історія

Войни-Оранські – польський дворянський рід руського походження гербу Косцеша. Про родовід Оранських мало, що відомо і прослідкувати їхню генеалогію досить складно. Михайло та Андрій Оранські згадуються в метрику Волинському у 1528 році. 28 лютого 1563 року король Сигізмуд-Август пожалував «монастир святого Спаса в місті Володимирі» в пожиттєве володіння дворянину Павлу Григоровичу Оранському за його довгу і вірну службу при королівському дворі. Після його смерті володіння переходило в пожиттєве володіння його трьом синам – Михайлу, Григорію та Іллі. А вони, в свою чергу, повинні були опікуватись монастирем, адже король звільнив Оранських від «вступу і постригу на час володіння монастирем в ігуменство чи духовний сан». Велів їм «тримати в монастирі для церковних справ вікарія, чоловіка духовного сану, що добре знає священне письмо». 6 червня 1578 року ця грамота була підтверджена тому ж Павлу Оранському і його синам королем Стефаном Баторієм.
Будучи в похилому віці, Павло Оранський передав Спаський монастир зі всіма маєтностями і угіддями старшому сину Михайлу. Цей акт передачі підтверджений грамотою короля Стефана Баторія від 3 лютого 1580 року. Король дозволив Михайлу Оранському користуватися усіма прибутками і доходами, що належали монастирю. 6 лютого 1580 року король дав особливий припис володимирському старості Костянтину Острозькому охороняти Михайла Оранського від примусового вступу в духовний сан зі сторони володимирського владики. Після смерті Михайла Оранського, монастир, по силі грамоти, повинен був перейти в пожиттєве володіння до двох його молодших братів – Григорія та Іллі.
У 1633 році Спаський монастир було віддано в оренду ще одному Оранському - Пахомію, родичу Михайла Оранського. Пахомій Оранський був архімандритом Жидичинського монастиря (нині монастир у Ківерцівському районі), протоархімандрит ордену василіан. Так історично склалося, що більша частина чоловічого роду Оранських була церковними діячами. Ще один представник роду Война-Оранських – луцький єпископ Адам, побудував у місті Володимирі костел під покровом Іоакима та Анни на місці згорілого дерев’яного костелу Ганни Збаразької. Будівництво було закінчено у 1752 році. На той час костел став домінантною спорудою старого міста. Вірогідно, Адам Оранський заснував поблизу костелу і монастир капуцинів.
Цілюще джерело на землях панів Оранських

Вже в 1760 році луцький єпископ Антоній Еразм Валлович дозволив оселитися монахам-капуцинам за умови, що вони будуть допомагати парафіяльному священику. 9 травня 1761 року король Август ІІІ видав наказ дарувати капуцинам великі площі землі. Головними обов’язками капуцинів в парафіяльному храмі були проповідування та сповідання. Свої функції вони виконували до ліквідації монастиря у 1832 році. Протягом декількох десятиліть монастир був повністю зруйнованим. Нині від монастир залишились лише мури з півциркульними нішами.
Було і в панів Оранських своє село яке вони називали вотчиною, це – Орані, неподалік села Новосілки Володимир-Волинського району. Цей маленький панський куточок, що нині заховався між яворів, манить до себе глибоким спокоєм. А колись давно він був відомий по всій Волині. Чи міг помислити у далекому 1545 році пан Оранський, що через кілька сотень літ на його маєтностях залишиться лише декілька маленьких хатинок і ніякого панського сліду. Хоча у ХІХ ст. в Оранях було ще трохи більше 200 жителів і активно вирувало життя. Але панські Орані відомі за межами Волині і всієї України своєю знаменитою джерельною водою під назвою «Вода Оранська». Цілюща водиця із джерела була помічною при хворобах шкіри та експортувалася навіть до Європи. Багато переказів та легенд ходило у місцевих жителів про цілющу джерельну водицю.
Є легенда про дочку пана Оранського, котра мала хворобу шкіри, все лице в неї було спотворене і молода дівчина дуже соромилась своєї зовнішності. Панночка постійно сиділа в маєтку і рідко виходила надвір. Одного разу, хтось із панських кріпаків порадив їй щодня вмиватися водою із джерела, що було неподалік церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Панночка послухала селянина і щодня до сходу сонця вставала вранці та ходила до джерела вмиватися. Результат не забарився – через кілька тижнів її обличчя стало чистим та біленьким, як у справжньої красуні. Після такого випадку про Оранське джерело заговорили усюди і почали називати святим. На Водохреща та інші свята селяни ходили до нього професією та освячували воду. З приходом радянської влади яка негативно ставилася до релігії, церков і всього Божого – Свято-Покровський храм в селі Орані було зруйновано. Після знищення церкви занепало і джерело, а разом з ними і саме село.
Цілюще джерело на землях панів Оранських


Пани Оранські покинули своє село у 1939 році, коли сюди прийшла радянська влада зі своїми антипоміщицькими законами. Складається таке враження, що покинувши свої землі, пани Оранські забрали з собою життя з цього мальовничого села. Стежки швидко заростають травою та бур’янами, пусткою манять до себе колись родючі гектари чорноземів. А ще на початку минулого століття вони рясніли панським житом та гречкою.

Орися Вознюк, науковий співробітник адм. ДІКЗ "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Вересень 2018 (2)
Липень 2018 (7)
Червень 2018 (5)
Травень 2018 (4)
Квітень 2018 (5)
Березень 2018 (3)
^