dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Історія » Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в Володимирі-Волинському
Інформація по новині
  • Переглядів: 237
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 30-03-2018, 13:56
30-03-2018, 13:56

Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в Володимирі-Волинському

Категорія: Історія

Завдяки старанням Українських Січових Стрільців, населення збіднілої Волині, розореної війною і владою, отримало можливість знову відчути себе українцями. А, щоб почуватися господарем власної землі, для початку треба мати освіту. Бідне українське селянство не тільки не мало змоги оплатити навчання своїм дітям, а щей зазнавало утисків від так званих «національних меншин», котрі були більш освіченішими. Активну пропаганду серед міського і сільського населення проводили Українські Січові Стрільці. Пожертви на функціонування волинських шкіл отримували з різних куточків Галичини, і навіть з самого Відня. У часописі «Діло» за 3 березня 1917 року зустрічаємо детальний звіт про використання коштів:
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському


Освітній рівень населення, за даними часопису «Вістник Союза визволення України», був досить низьким: грамотність у Володимир-Волинському повіті становила 15,2%, а в самому місті — 49,8%; у Ковельському повіті і м. Ковелі, відповідно, 13,2% і 44%. Українське населення, що залишилося на місцях, опинилося цілковито без шкіл. Тому основним завданням вербункових комiсарiатiв УСС стала органiзацiя українського шкiльництва на Волинi. [7] А з допомогою галицької інтелігенції, яка спеціально робила пожертви на волинські школи, вдалося зробити неможливе можливим. Перші українські школи відкрилися і дітвора потянулася до науки.
Майже у кожному номері часопису «Діло» за 1917 рік розміщено імена жертводавців: «На необхідну потребу удержання 25 українських шкіл на Волині, які супроти останніх подій тим дорощі і важливіші для української справи, конечні як найскоріші і найобильніші жертви: Братство церковне Камінка Нова і Камінка Волоська повіт Рава-Руська 50 к (крон); Братства церковні: в Камінці Лісній, в Камінці Липинку, в Камінці Старе Село, в Руді Монастирській і в Руді Лісній. Село Хмелівка 60 к. Ірина Домбцевська Фрайнштадт 5 к; Варвару Літинську, Відень, Софію Ракову Горуцко, д-ра Луку Сафіяна і д-ра Юлія Гірняка Львів 5 к; Маріян Чучман Рогатин 10 к»...
Перегляд численних списків жертводавців, що їх дбайливо друкувало «Діло», дозволяє ствердити, що небайдужих було чимало. Значні суми вносили громади загалом, організації (філії товариств і кооперативи) й окремі особи.
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському

Доктор Лука Мишуга в часописі «Діло» за 1917 рік подає детальний звіт про новоутворені школи. В річниці існування комісаріату в Володимирі організовано понад 40 стрілецьких шкіл. Ось назви місцевостей де було засновано школи: 1. Свинюхи; 2.Жашковичі; 3. Орища; 4.Вуйковичі; 5. Луковичі; 6. Селець; 7. Риковичі; 8. Пустомити; 9. Затурці; 10. Ляхів; 11. Шельвів; 12. Коритниця; 13.Конюхи; 14. Старий Загорів; 15. Локачі; 16. Старий Порицьк; 17. Устилуг; 18. Острівок; 19. Литовеж; 20. Лішня; 21. Будятичі; 22. Поромів; 23. Бужанка; 24. Рогожани; 25. Дорошнички; 26. Микуличі; 27. Хотячів; 28. Руснів; 29. Бискупичі Шляхетські; 30. Ставки; 31. Мокрець; 32. Любовень; 33. Гуща; 34. Головно; 35. Матіїв; 36. Куснищі; 37. Згорани; 38. Городно; 39. Підгородно; 40. Нудижі; 41. Стара Гута; 42. Олесь; 43.Машів. Села з пункту 32 – 43 були пізніше вилучені з володимирського округу та прилучені до ковельського. І разом з вчителями перейшли під опіку комісаріату УСС в Ковелі. Школи в Любомлі так і залишилися під опікою володимирського комісаріату. Пізніше школу в Острівку прилучено до чотирикласової школи в Володимирі. [3]
В рядi шкiл Українські Січові Стрільці органiзували бiблiотеки, курси неписьменних для дорослих, курси нiмецької мови тощо. Разом із тим, бачачи бідність українцiв Волинi, вони намагалися вiдкривати при школах дитячi їдальнi, а також крамницi, де б селяни могли купити такi тодi дефiцитнi товари, як сiль, цукор. Для того ж, щоб уберегти волинян вiд значних витрат на школи, вчителi з числа УСС працювали безкоштовно, живучи тiльки на невеликi вiйськовi виплати.
У часописі «Діло» за 4 березня 1917 року опубліковано список шкіл та учителів:
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському

Серед новозаснованих шкіл найбільш відомою стала приватна школа у Володимирі-Волинському, заснована місцевим Комісаріатом Січових Стрільців на чолі з чотарем Миколою Саєвичем, яку згодом назвали ім’ям Тараса Шевченка. Керівництво цією школою Стрілецька Рада довірила молодій але досвітченій вчительці зі Львова Савині Сидорович. [6] Ось як пізніше згадували стрільці про цю подію: «Зараз ми внесли подання до окружної команди на видачу подорожньої карти для управительки цієї школи Савини Сидорович, котра приїхала до Володимира-Волинського 2 квітня 1916 року. Небавом приїхали ще вчительки Ангелина Гайдучківна, Ада Бігунівна, Теодора Лещинська і дня 20 травня 1916 року відбулось торжествене отворення школи». Викладали тут, в основному вчителі-галичани, але між ними працювали вже двоє місцевих. Це були Надія Мосюк і Антоніна Савич.[4]
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському
Школа в селі Микуличі
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському
Школа імені Івана Франка в м. Устилуг
Утворення українських шкіл при комісаріаті УСС в  Володимирі-Волинському

Отже, основною метою до виборення української державностi, УСС насамперед хотіли зорганiзувати внутрiшнє життя народу так, щоб незважаючи на всi воєннi перешкоди, виконувати нацiональні завдання. Головними з них були: формування нацiонально-визвольної iдеологiї, праця над поглибленням нацiональної свiдомостi українського народу. Основною передумовою вирiшення цих завдань було виховання освiченого, нацiонально свiдомого населення, котре змогло б стати на шлях визвольної боротьби.

Список використаних джерел
1. Діло. УСС на Волині. – 29 березня 1917.
2. Діло. УСС на Волині. – 30 березня 1917.
3. Діло. УСС на Волині. – 4 квітня 1917.
4. Заброварний Б.Й., Бернадський Б.В. Вклад січових стрільців у розвиток національної освіти на Волині/ Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. Луцьк, - 1995
5. Літопис Червоної Калини. Ч.3. – Львів, 1935.
6. Наше життя.Our life. - Нью-Йорк: Союз українок Америки, - 1977.
7. http://exlibris.org.ua/lazarovyc3/r03.html

Орися Вознюк, науковий співробітник адм. ДІКЗ "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

^