dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Історія » Ліквідація «Просвіти» у Володимирі-Волинському польською владою
Інформація по новині
  • Переглядів: 201
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 31-01-2018, 14:31
31-01-2018, 14:31

Ліквідація «Просвіти» у Володимирі-Волинському польською владою

Категорія: Історія

Волинь, яка входила до складу Російської імперії на початку ХХ ст. була найвідсталішим регіоном, не тільки економічно, але й культурно. До Першої світової війни українці Волині не мали жодної школи з українською мовою викладання. Та все ж деякі проблиски українського світла мали місце і в шовіністичній Російській імперії, яка забороняла свободу національного розвитку, і в польській державі, яка теж не відставала з утисками. І якби швидко не змінювалася політична карта, свідомі українці прагнули відродити свою державу, адже потях нашого народу до свободи був надзвичайно сильним. Проблиском світла в суцільній експансії була «Просвіта», як організація культурно-освітнього спрямування.
Саме у Володимирі-Волинському створити «Повітову Просвіту» вирішила місцева інтелігенція на поч. ХХ ст. Її очолив мешканець міста д-р Полянський Станіслав восени 1919 року. [2] Як повідомляє Олександр Цинкаловський у своїй книзі «Княжий город Володимир», то відкриття цієї важної культурно-освітньої організації прийняли володимирчани з великим захопленням. За Володимиром починають відкривати читальні «Просвіти» в повіті; число їх дійшло в 1929 році до 74. Були вони в таких селах: Біличі, Березовичі, Бубнів, Бискупичі Шляхоцькі, Бискупичі Руські, Бужанка, Бортнів, Бобичі, Будятичі, Верба, Вощатин, Видють, Грибовиця, Древинь, Житани, Жажковичі, Заболотці, Завидів, Ізів, Старі Іваничі, Когильно, Кладнів, Коритниця, Комарів, Калусів, Кречів, Колона, Літовеж, Микуличі, Морозовичі, Великі Микуличі, Мишів, Менчичі, Марцелівка, Молників, Мокре, Низкиничі, Новосілки, Нова Лішня, Острівок, Овлочим, Овадно, Осередок, Осервали, Осмиловичі, Пузів, Попівка, Підгайці, м. Порицьке, Перевали, Романівка, Русів, Риковичі, Стенжаричі, Селець, Сомин, Ставки, Стара Лішня, Тишковичі, Туропин, м. Устилуг, Хворостів (громада Микуличі), Хворостів (громада Олесько), Хотячів, Хмелів, Хмелівка, Цуцнів, Черників, Чесний Хрест, Шистів, Яковичі.[1]
Не зважаюси на те, що більшість населення міста Володимира-Волинського було аполітичним, знайшлись ентузіасти, які відродили культурний і духовний рівень, та підняли національний дух у місті. З вододимирською «Просвітою» тісно пов’язані імена таких людей, як: доктор А.Річинський, священий Д. Герштанський, краєзнавець О. Цинкаловський, М. Панасевич, Ю. Бунда, О. Березовська та ін.
Олександр Цинкаловський зазначає, що у володимирській «Просвіті» відбувалися різні курси: просвітянські, кооперативні, пасічничі, читали реферати з історії, культури, мистецтва, улаштовували академії, вистави, концерти, вечорниці і т.д. Бібліотека «Повітової Просвіти» й її читалень нараховувала понад 15000 книжок. За прикладом міста пішли й її читальні в повіті, влаштовувались реферати, академії, вистави, засновуючи хори. З дня на день зростало зацікавлення книжкою та газетою. Крім читалень, «Повітова Просвіта» в Володимирі утримувала в повіті дві просвітянські школи (в Біличах і Осмиловичах). Згодом у повіті повстало до 40 кооператив, які до 1934 р. належали до львівського Ревізійного Союзу Українських Кооператив, а від 1934 р. перейшли до новоутвореного Волинського Ревізійного Союзу.
«Просвіта» була важливим сегментом у розбудові українського суспільства, і заважала польським чиновникам «будувати» на українських землях польську державу. Місцеве староство вимагало то, як не нового затвердження статуту, то дозволу на заснування початкових приватних шкіл. Як згадується у часописі «Діло» за 28 листопада 1929 рік:
«Ще 19 серпня новий повітовий староста у Володимирі Дрояновський провів люстрацію «Просвіти» й наказав забрати до староства все діловодство й акти для докладнішого перегляду, обіцяючи повернути всі книги за 10 днів. При тому присутнім членам сказано, що хоча в канцелярії т-ва помічені ріжні непорядки, але їх можна «збагателізувати», оскільки «Просвіта» піде на «вспулпрацу», бо як ні – то буде заснована нова «Просвіта». Минув місяць і делегація від ради товариства зголосилася до староства по акти, але довідалося тільки, що справа буде полагоджена за тиждень. Ще кілька разів упоминався і секретар «Просвіти», але справа все відтягалася. Так минули аж три місяці. Без актів і ділових книг праця в «Просвіті» майже завмерла, обмежуючись аматорськими виставками по селах. Нарешті в листопаді староство почало цілковито спиняти працю т-ва: заборонено у Володимирі свято Котляревського 24.11. з виставою «Наталка Полтавка»; відмовлено дозволи на кооперативні курси РСУК … хоч вони вже відбулися раз у 1928 р. і пройшли без закидів; заборонено виставу «Пещена дитина» в с. Нискиничах. І все тільки устно, без доручення заборонити на листі. [3]
Тяжкий стан «Просвіти» примусив раду т-ва скликати на 21.11. загальні збори, про це повідомлено староство майже місяць наперед – 24.10. але жадної відповіді не було. Отже на призначений день поприїздили делегати від сільських читалень, зібралися місцеві члени й не знали чи починати засідання чи ні. Вислано до староства делегацію в складі п’ятьох представників, утім числі одного члена ради, одного від ревізійної комісії і трьох інших аби вияснити ситуацію. Але староста зажадав від делегації передовсім уповноваження на писмі від «Просвіти», а крім того заявив, що рада не мала навіть права скликати людей, доки не дістала дозволу на збори. На це делегація відповіла, що розпорядок генерального комісара Східних Земель з дня 25.05. 1919, арт. 7. дає право статутовим товариствам скликати збори, тільки повідомляючи адміністративну владу в дні зборів, між тим як рада повідомила староство місяць скоріше, отже не її вина, що й досі не дістала ніякої відповіді. Не зважаючи на те, що серед делегації були дві пані, двоє членів з вищою освітою і один загальноповажний місцевий землевласник, і то, що на чолі делегації був старший віком, сивий вже член ревізійної комісії, з нею обійшлися у старостві невідповідно. Збори заборонено. При тому староста заявив, що нібито «Просвіта» «провокаційно» уряджує підбурюючі театральні вистави і цим робить «диверсії у публічний спокій». Для прикладу вказав на виставу «За батька», що відбувалася в Порицьку 17.11. Треба зазначити, що це п’єса історична і на урядження цієї вистави само ж староство кілька разів давало дозвіл, а перед тим її перецензурював референт староства Радзейовський, котрий це ствердив. Отже виходить, що причина криється мабуть деінде. Пригадуються слова старости при його першій візиті у «Просвіті» - або «вспулпраца» або нова «Просвіта». Та як це погодити з аполітичністю «Просвіти»? Адже організації культурній таки не личить бавитися в політику, ані опозиційну, ані проурядову, бо мета «Просвіти» лежить в іншій площині. Сьогодні хтось може вимагати, щоби «Просвіта» йшла з бе-беками, а завтра з ендеками: до чого б це довело? Загальне враження, що «Просвіту» в Володимирі мабуть замкнуть, як це пророкував ще два місяці тому ред. Певний з Луцька».[3]
І все ж таки польська влада настояла на своєму, адже «Повітова Просвіта» була закрита 30 грудня 1929 року. Ще раніше староста Дрояновський 23.11. надіслав офіційного листа про те, що діяльність т-ва «Просвіта» у Володимирі і в повіті завіщується. Шафи і льокаль т-ва «Просвіта» у Володимирі і в повіті запечатано, а по селах позамикано шафи, де також полишено касову готівку.
Крім того в селі Хмелівка місцевий командант поліції заборонив ведення приватних курсів для дітей. Скарги людей у староство нічого не дали. Польська влада неабияк з цього тішилась, адже «здолала товариство неугодних».


Список використаних джерел:

1. Цинкаловський О. Княжий город Володимир / О. Цинкаловський. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 122 с.
2. Хроніки Ладомерії. Науковий збірник.Випуск І. Антонюк Ярослав. Осередок УВО-ОУН в Володимир-Волинському (1928-1954).
3. Часопис «Діло» 28 листопада 1929 рік

Вознюк Орися, науковий співробітник адм. ДІКЗ "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

^