dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Історія » Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Інформація по новині
  • Переглядів: 890
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 20-10-2016, 15:22
20-10-2016, 15:22

Як володимирчани каталися на фаєтонах?

Категорія: Історія

Те, що для нас сьогодні здається таким романтичним та екзотичним – ще на початку ХХ ст. було звичним явищем і без «ноток романтизму». Мова йде про карети, брички та фаєтони. Для наших не таких далеких предків – це був лише засіб пересування. Усі важливі і неважливі транспортні шляхи- тракти обслуговувалися виключно гужовим транспортом. А якість, комфорт і швидкість перевезення залежали виключно від власника екіпажу. Про тодішні дороги можна було говорити, що це швидше за все напрямки, одні з яких були вимощені гладенькою бруківкою чи деревиною, а інші – грунтові. Багаті магнати чи пани мали можливість утримувати цілі екіпажі. Їхні карети були запряжені кількома парами коней. Та й зовнішній вигляд транспорту перевезення теж був неабияким, а по панському розкішний. Такі карети зазвичай були обтянуті шкірою, а всередині оздоблені на шляхетський смак. Коштували вони дорого, адже вироблялися в Європі. Але були й вітчизняні майстри, які мали власні «каретні двори». Більш дрібні паничі та чиновники користувалися фаєтонами та бричками, а на дальні подорожі не гребували й поштовими екіпажами. (Що саме цікаво, то у поштових екіпажах могли переїжджати особи різного рангу, як панич, та і «простолюдин». Місця були «згідно куплених білетів»). У зводі поштових правли кінця XVIII століття зазначалося: “Садятся же пассажиры на скамьях по порядку так, как кто записан, а о рангах и степенях никакого спору перед почтовым двором и в дороге не чинить. Уповается ж при том, что благопристойственность их разводить будет, и тому, к которому некоторое почтение имеется… из учтивости лучшее место и отдано будет.”
На той час професія візника була досить пристойною та затребувано. Візники поділялися на два види – ті, що перевозили пошту та пасажирів, та ті, хто перевозили вантажі. Для паревезення вантажів використовували звичайні вози, на які завантажували все, що тільки можна було: деревину, овочі, снопи, сбіжжя, меблі, навіть хати. Вмісткість возу залежала від ширини драбини.
Найпоширенішими видами транспорту були фаєтони – чотирьохколісні двокінні чи трьохкінні коляски на лежачих ресорах з відкритим верхом, який закривався в погану погоду та брички – двоосні чотириколісні легкі відкриті екіпажі на ресорах, запряжені двома кіньми. Узимку для перевезень використовували закриті екіпажі, лише замість коліс були санні полози.
На теренах Володимира-Волинського теж були фаєтони, фактично до середини ХХ ст. У збірнику «Володимир, яким ми його пам’ятаємо» Сух Олександр розповів про фаєтон запряжений білими кіньми начальника володимир-волинської в’язниці. На фаєтонах по місту їздили і австрійські офіцери та чиновники. Місцеві багатії пересувалися на бричках у власних справах, мандрували, та прогулювались, милуючись знайомими краєвидами.

Орися ВознюкЯк володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Як володимирчани каталися на фаєтонах?
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.