dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Історія » Володимир-Волинський Миколи Рокицького
Інформація по новині
  • Переглядів: 79
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 11-05-2022, 11:53
11-05-2022, 11:53

Володимир-Волинський Миколи Рокицького

Категорія: Історія

Талант художника! Де, в яких куточках душі він зароджується? Коли проявляється? В якому віці? За яких обставин? Хто і що має вплинути на душу майбутнього художника, аби його талант розвинувся, розрісся буйноцвіттям? Ця тема надзвичайно важлива в розумінні становлення кожного художника. На превеликий жаль, дитинство Миколи Рокицького це одна велика біла пляма. Все що нам достеменно відомо, то це те, що він народився 6 [19] квітня 1901 року в селі Заріччя (Володимир-Волинського району Волинської області) у родині робітника-мельника. І те що в 1912—1914 роках Микола Рокицький навчався в гімназії. А це означає, що ми можемо лише припустити, як ріс маленький Миколка, як його виховували, як і чому саме він навчався в школі та гімназії. Що його оточувало, по яких вулицях він ходив, які будинки споруди та храми могли залишити глибокий слід в серці та пам’яті майбутнього художника.
Розпочнемо свій аналіз з сучасних педагогічних досліджень, де стверджується що велику роль у пробудженні естетичної чутливості дітей відіграє краса та мистецтво. Діти народжуються з почуттям подиву, яке змушує цікавитися всім тим, що їх оточує. При цьому дорослий повинен створити умови, в яких діти могли б отримувати багаті й різноманітні переживання та враження. [1] І я впевнена, що таких вражень і переживань в житті маленького Миколки було безліч. Я ніби бачу як молода матуся показує своєму хлопчику квіти, дерева, пташку, метелика - «поглянь, мій хороший, які чудові крильця у цього метелика. А квітка! Вона така гарна, і має чудові червоні пелюстки». Я бачу як маленький хлопчик біжить до річки Луги і довго вдивляється в прозорі води, очікуючи на чудову мить, коли зблисне на сонці срібляста рибка; як Миколка під церковні співи вдивляється в сумні очі Богородиці Оранти, що зображена в центральному нефі Успенського собору; як милує його око різьблення на іконостасі Василівської церкви.
Тисячолітнє місто зі своїми храмами, монастирями, древніми валами, новозбудованими кам’яницями, міським парком, сквером беззаперечно вплинуло на художню уяву хлопчика. То ж давайте і ми поглянемо на Володимир початку ХХ століття.
Вже минуло століття з того часу, як місто відійшло до Російської імперії і стало називатись Володимиром-Волинським. Місто зазнало значних пограбувань і спустошень під час війни 1812 року. Майже знищила місто пожежа 1833 року. Тоді у Володимирі згоріло більше ніж 400 різних будівель. Подібні пожежі беззаперечно завдавали збитків місту, та водночас вони дозволяли розвивати його відбудову за новими принципам. Змінювалися межі міста, забудова поширювалася на захід в напрямку вулиці Устилузької, та на північ у напрямку Ковельської. Наприкінці ХІХ століття розпочалася засипка болота і прокладання вулиці Колейової (нині Шевченка) до залізничної станції. Залізницю, побудовано в 1908 році, що значно пожвавило торгівлю в невеликому на той час повітовому місті. Цьому ж сприяв і військовий гарнізон, для якого в тому ж році будуються військові містечка та Юріївська церква.
У 1869 році в місті була відновлена Волинська православна єпархія. У 1887 році з нагоди 900-ліття хрещення Русі при церкві Святого Василя було створене Православне Братство Святого Володимира з метою збереження пам'яток старовини та сакрального мистецтва. За ініціативою Братства у 1896–1900 рр. було відновлено Успенський собор. При Братстві діяло «Давньосховище» — музей, в якому зберігалася колекція старовинних рукописів та творів сакрального мистецтва.
У Володимирі було збудовано ряд громадських споруд у, так званому, цегляному декоративному стилі. В 1890 р. - будинок міського магістрату по вулиці Соборній. В кінці ХІХ століття - нотаріальна контора по вулиці Драгоманова, 47. Схожий декор притаманний будинку пожежної охорони на вулиці Зеленій, 2 та двоповерховому будинку інфекційної лікарні по вулиці Генерала Шухевича.
Поруч із зведенням житлових і громадських будівель у центрі міста наприкінці ХІХ початку ХХ століття йшов процес облаштування вулиць, тротуарів, газового освітлення та облаштування міського скверу при вулиці Соборній. На 1904 рік були вимощені головні вулиці, а в 1912 році прийнято рішення про електричне освітлення вулиць і укладена угода на 10 років на його реалізацію.
У 1911 році в місті було 1551 дерев’яний і 342 мурованих будинки. Діяли паровий і водяний млини, цегельня, вапнярка, оцтовий завод. Були у місті 1 монастир, 5 православних церков, 1 римо-католицький костел, 1 синагога і 9 єврейських молелень. Зі шкіл слід назвати міську школу й одну початкову школу, одну жіночу приватну гімназію та одну чоловічу державну гімназію.
Чоловіча державна гімназія у Володимирі була збудована державним коштом з ініціативи міського голови Івана Сигизмундовича Зубовича у 1908 – 1910 роках. Будівля виконана в цегляному декоративному стилі. Двоповерховий будинок має парадний вхід зі сторони вулиці. Збереглися різьблені дерев’яні двері головного входу. Справа від парадного входу є декоративний пам’ятний знак – металевий горельєф з постаттю художника-монументаліста Миколи Андрійовича Рокицького, який в 1912 – 1914 роках навчався в цій гімназії.
І ось власне факт навчання майбутнього художника в гімназії викликає в мене певну недовіру до «пролетарського походження» Миколи Рокицького. Євген Холостенко у своїй монографії «Микола Рокицький» пише, що художник народився в робітничій сім’ї. [2] У вікіпедії ми читаємо: «у родині робітника-мельника». [3] І це цілком зрозуміло, адже в ті часи пролетарське походження було «обов’язковим» для «справжнього пролетарського митця». Це давало можливість навчатися, отримувати державні замовлення, брати участь у виставках. Але давайте більш критично поглянемо на гімназиста Миколу Рокицького. Так, навчання у всіх державних гімназіях Російської імперії було безкоштовним. За статутом в гімназії могли навчатися діти з будь-яких сімей. Зарахування до навчального закладу здійснювалося за результатами випробувань, які проводилися вчителями гімназії. Хлопчик, який прагнув навчатися в середньому навчальному закладі, повинен був продемонструвати знання, отримані ним в повітовому училищі. [4] В нашому випадку це мала бути, вже згадувана вище, міська чи початкова школа. Прийом до гімназії призначався один раз на рік, при цьому було чітко визначено, якими знаннями повинен був володіти бажаючий вступити до навчального закладу. Так, той хто зараховувався до першого класу повинен був вміти читати і писати, знати головні початкові правила арифметики а також основні молитви. В перший і другий клас приймалися діти не молодші 10 років. Відповідно до поставленої мети навчального закладу і з урахуванням того, що гімназія оголошувалася відкритою для всіх станів, передбачалося виконання навчального плану, який складався з «повних курсів» латинської, німецької та французької мов, додаткових курсів географії та історії, «... включаючи і міфологію, загальну статистику Російської держави, початкові підстави філософії та витончених мистецтв, політичної економії, прикладну математику, фізику і природну історію, а також початкові знання в галузі торгівлі, новітніх технологій, малювання та креслення». Уроки малювання були покликані розвивати естетичний смак гімназистів. Учнів по можливості знайомили з гравюрами, копіями кращих статуй, картинами видатних художників. Вказувалося, що естетичне виховання має зайняти рівноправне місце поряд з релігійно-моральним, розумовим та фізичним вихованням і освітою. З цим важливим аспектом морально-естетичного виховання пов'язувалася і організація екскурсій. Найчастіше вони проводилися в весняно-літній час. По можливості гімназисти мли відвідувати музеї та виставки. Крім цього, для учнів гімназії мли організовуватися і виїзні екскурсії. Смак до прекрасного, а також охайність в одязі виховувалися і тим, що в учнів була спеціальна гімназійна форма. [5]
Мушу визнати, що подібні засади естетичного виховання просто чудові, особливо для становлення майбутнього художника. Та яка ж була реальна картина? Після придушення польського повстання (1830─1831 рр.) у Правобережній Україні було закрито католицькі школи і почалась русифікація середніх навчальних закладів. Протягом 1860─1870-х рр. загальноосвітня школа зазнала реформування. Ухвалені статути чоловічих гімназій посилювали класичну спрямованість освіти. [6]
Так, в 1907 році група депутатів Державної Думи Росії від України виголосила вимоги до уряду щодо освіти народу: навчання рідною мовою; видання підручників рідною мовою; підготовка українських учителів; безплатне навчання; відкриття при університетах кафедр української мови і етнографії. Реалізація цих вимог змусила царський уряд здійснити щодо освіти в Україні деякі поступки демократичного характеру. Дещо збільшилась кількість початкових шкіл, був введений новий тип народних шкіл – вищі народні училища з чотирьохрічним терміном навчання. Та все ж стан освіти на Правобережній Україні й на Волині, зокрема, залишався незадовільним. У 1911 р. на одного жителя губернії на освіту витрачалося всього 54 коп. Значна кількість населення залишалася неграмотною. Писемність серед селян Волині за даними перепису 1912 року становила: у чоловіків 19, 25%, у жінок – 4,84%. Оскільки письменною вважали людину, яка вміє написати хоча б ім’я та прізвище, то реальний відсоток письменного населення складав 9,3%.[7]
Тож на основі всього вищесказаного, давайте подумаємо, які були шанси у сина простого робітника, чи навіть робітника на млині, закінчити початкову школу і вступити до гімназії, навіть більше, закінчити два класи з восьми. Ми всі, особливо в сучасні непрості часи, чудово розуміємо скільки коштує «безкоштовне» навчання, а саме: шкільне приладдя, підручники, шкільна форма, альбоми та фарби. Все це і в ті часи коштувало чимало. Це лише короткий перелік того, що міг потребувати тодішній гімназист. Ви зауважите, що він закінчив лише два класи. Так, лише два, але причиною цього стала перша світова війна. В 1914 році у Володимирі було введено військовий стан, розпочалася мобілізація в регулярну російську армію. В липні 1915 року російські війська відступили. Слідом, виконуючи накази російських воєначальників, жителі Володимира-Волинського покидали рідні домівки і вирушили на схід. Евакуації підлягало все населення. Солдати силоміць виганяли людей з їх будинків, руйнуючи все, що могло принести користь ворогам. Гинули пам’ятки старовини, архіви, бібліотеки. В цей час був знищений старий володимирський архів, що розміщувався в соборній дзвіниці.
Родина Миколи Рокицького, ймовірно, осіла в Києві. Бо в багатьох джерелах вказується, що він навчався в Київській художній школі. Що теж, як на мою думку, вказує на певну заможність родини. Адже хлопчик зміг вчитися далі і не був змушений заробляти «на хліб» тяжкою працею.


Список використаних джерел
1. Біла І. М. Розвиток художнього сприймання у дошкільному віці
2. https://lib.iitta.gov.ua/6727/1/1%D0%B0_Copy.pdf
3. Микола Рокицький : [каталог] / Є. Холостенко, заг. ред. Н. Рибака. – Харків: Рух, 1933. – 18, [27] c. – (Українське малярство). http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0006087
4. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
5. Учебно-воспитательный процесс в гимназиях дореволюционной России (на примере гимназий Пензенской губернии)
6. http://window.edu.ru/resource/432/79432/files/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80..pdf
7. Учебно-воспитательный процесс в гимназиях дореволюционной России (на примере гимназий Пензенской губернии)
8. http://window.edu.ru/resource/432/79432/files/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80..pdf
9. https://kman.org.ua/wp-content/uploads/2020/09/filosofia.pdf
10. http://eprints.zu.edu.ua/13166/1/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C.pdf

Федосєєва Світлана
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Травень 2022 (5)
Лютий 2022 (3)
Січень 2022 (3)
Грудень 2021 (3)
Листопад 2021 (4)
Жовтень 2021 (1)
^