dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » » Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Інформація по новині
  • Переглядів: 1426
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 18-03-2013, 15:09
18-03-2013, 15:09

Волинезнавець, який дослідив історію Володимира

Категорія: Історія, Публікації

Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Видатний волинський історик, краєзнавець, громадський та церковний діяч Микола Теодорович народився 1856 року в сім'ї православного священика губернського міста Гродно су¬сідньої Білорусі. Вчився у Петер¬бурзькій духовній академії, був інспектором шкіл у місті Седльцях (Підляшшя), викладачем Волинської духовної семінарії у Кременці. 1899 року Микола Теодорович брав участь у IX археологічному з їзді в Києві, присвяченому питанням волинської старовини. На той час він уже працював ін¬спектором Калішської дирекції народних училищ з резиденцією в Туреку, звідки перейшов на ана¬логічну посаду в м. Біла на Підляшші. Найвідоміші праці дослідни¬ка - «Историко-статистическое описание церквей и лриходов Волынской епархии» (1888 -1899), «Учение тридентского собора о первородном грехе и оправданий в связи с православним и протестантским учением о том же предмете» (Почаїв, 1886), «Город Владимир-Вольынский» (1893), «Вольынская духовная семинария» (історич¬ний нарис, Почаїв, 1901). Ця його історико-краєзнавча спадщина не має аналогів. Усі названі доробки є вагомим внеском у дослідження краю. Особливою цінністю для нас є книга Миколи Теодоровича "Го¬род Владимир-Вольынский", де розкриваються сторінки історії міста з VIII до XIX століть та по¬дані статистичні дані про населення й облаштування міста на 1893 рік. Володимир-Волинський зазнав нападу татар у 1240 році, пізніше в Київському літописі 1491 року зазначається' «приходили татарове Завольскьый на Волынскую землю 10.000; вь Володимери церкви пожегли, и великую церковь Богоматери мурованную; а людей безчисленно посекли и полонили». У 1500 році армія кримського хана Менглі Прея уві¬рвалась на Волинь та Поділля, налічувала вона 15 тисяч верш¬ників, які випалили міста Креме¬нець, Володимир, Луцьк, Брест, Хмельницький і Брацлав. Усе опустіло... Для відродження міста наприкінці XV століття йому було подаровано Магдебурзь¬ке право.
Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Відновлювалися цехи, забезпечувалась свобода про¬мислів й торгівлі, запрацювали базари - вони збиралися три рази в тиждень, а три рази у рік про¬водилися двотижневі ярмарки. Місто мало свою печатку із зобра¬женням святого Георгія Перемож¬ця на коні. 1657 року Володимир-Волинський знову розгромлений - венгри і козаки спалили більшу його частину. 1859 року місто по¬трапило під вплив Росії. У лип¬ні цього ж року воно пережило страшну пожежу, у якій дощенту згоріла церква Введення. Володимир розташований на дещо підвищеній рівнині. Міс¬цями у ньому було прокладено тротуари - дерев'яні підстилки у дві-три дошки, що нагадували невеличкі мости. На 1893 рік за статистичними да¬ними у Володимирі-Волинському проживало 8 тисяч 636 жителів обох статей, з них православних - 1778, католиків - 723, лютеран -13, євреїв - 6122. У середньому на 100 городян - українців припа¬дало 345 євреїв. У місті налічувалося 1199 при¬міщень, з них 133 - кам'яні. Мостових не було. Працювали тютюнова фабрика, свічковий, пивоварний, трубковий, три це¬гельних, два дистелірні заводи. Обороти заводів становили 14,5 тисячі рублів. На них усього пра¬цювало 33 людей. Невеликі ярмарки проводять чотири рази на рік. Торгують пе¬реважно кіньми, худобою та різ¬ним сільськогосподарським кра¬мом. Місто розташоване у стороні від залізниці, у майже 53 верстах від станції Ковель південно-західної залізниці і в 15 верстах від австрійського кордо¬ну. З Ковеля через містечко Турійськ до Володимира пролягала велика ґрунтова дорога, досить добра, проте не шосейна. Щоб зібрати матеріали, Мико¬ла Теодорович протягом 1886-1899 років об'їздив найвіддаленіші куточки Волинської губернії, неодноразово бував у Луцьку, тодішньому повітовому центрі. Вивчаючи історію храмів Луцька та Луцького повіту, також дослі¬джував старовинну Покровську церкву як найдавніший право¬славний храм міста. Вже в наш час керуючий Волинською єпар¬хією УПЦ митрополит Луцький та Волинський Ніфонт активно сприяв у виданні та популяриза¬ції праць Миколи Теодоровича. А 15 травня 2010 року у Луцьку, поблизу Свято-Покровського храму, відкрили пам'ятник ви¬датному історику-волинєзнавцю.
Дослідник Волині М. Бойко із США у «Літописі Волині» писав: «Микола Теодорович у вільній Україні повинен бути по смерті нагороджений поясним пам'ятником за майже епохальну працю для добра Волині, яку він віддано любив»
Волинезнавець, який дослідив історію Володимира
Вікторія МАРЧУК,
науковий співробітник
ДІКЗ «Стародавній Володимир».
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Жовтень 2018 (2)
Вересень 2018 (4)
Липень 2018 (7)
Червень 2018 (5)
Травень 2018 (4)
Квітень 2018 (5)
^