dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Культура » Традиції українського народу. Серпневі свята
Інформація по новині
  • Переглядів: 3311
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 30-07-2013, 09:19
30-07-2013, 09:19

Традиції українського народу. Серпневі свята

Категорія: Культура

Традиції українського народу. Серпневі свята.
Традиції українського народу. Серпневі святаУкраїнський народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем передбачає відповідно до конкретних умов даного регіону всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в природі. Це енциклопедія знань про життя людей праці, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища. Українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим цементуючим матеріалом, який у віках зберігав нашу національну ідентичність. Саме календарна обрядовість допомогла народу єднатись і зберегти його самобутній національний дух, вижити і розвиватись. Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. Протягом цілого року хлібороб працював на останній місяць літа. Від того, як вродив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Отже із серпнем люди пов’язували свої найсокровенніші надії.
Майже у всіх слов’ян назви цього місяця пов’язані зі жнивами, серпами (у білорусів – “жнивень»). Інші народні українські назви: копень, гедзань, хлібочол, жнивець, спасівець. У росіян його називають «прибериха-припасиха», що також зрозуміле як збирання запасів на зиму.

1 серпня – Медово-Маковий Спас (Свято Врожаю).

Початок серпня у наших далеких предків називався Спасівкою. Це свідчить про те, що існував Бог, якому присвячувались спасівські обряди, що дожили навіть до наших днів. Досі було прийнято вважати, що Спас – християнське свято. Однак ніде в християнських писаннях не знайдено такого імені святого чи мученика. Дні, які збігаються з язичницькими давньоукраїнськими Спасами, у християнстві присвячені «чесному животворящому Хресту» (1 серпня ст.ст.), «Преображенню Господньому» (6 серпня ст.ст.), «Перенесенню із Едеси до Костянтинополя нерукотворного образа Ісуса Христоса» (16 серпня ст.ст.). Як бачимо, ці християнські свята,які докладно описані в Біблії, ніякого відношення до Свята Врожаю не мають. Свята Врожаю, які побутували з давніх давен в усіх хліборобських країнах, відзначалися урочисто, як прояв подяки Сонячному Богу за щедрі дарунки літа – плоди, ягоди, овочі, злаки, мед та ін. Ритуали освячення плодів побутували і в античній Греції, і в Римі, і в Малій Азії, і в Єгипті. У наших прапредків обряди освячення плодів були відомі ще за часів Трипільської доби (кінець VІ – початок ІІІ тисячоліття до н.е.). Маковея

Хто ж такий Спас?

Чи є якісь згадки про нього в наших язичницьких джерелах? В Краледворському рукописі згадується, що «слов’яни називали своїх Богів Спасами». Так само у Велесовій Книзі серед назв місяців (тижнів чи декад) знаходимо назву Спасиць (Спасич). Можемо припустити, що це були дні, призначені вшануванню Спаса. Спасівка – час, коли духи і душі Предків (покійних родичів) відвідують свої родини, з’являються на землю, так само, як і в інші свята Кола Сварожого (наприклад, Радуницю, Русалії). Тому в ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям, як родинним Богам. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій. До нас дійшли давні язичницькі молитви, що читалися до кожної свічки (а їх було три – «трійця»):
«Пресвята родюча Земле наша, ниви, сади, городи – світ Сонця вам!
Праведне Сонце, Місяцю ясний, Зорі світлі, Небо пречисте, будьте
милостиві до людей і до худібки! Ліси, води, повітря чисте, всі душі
праведні, лада наші – всім вам на добро, на пожиток!».Традиції українського народу. Серпневі свята
Тут прославляються давні, саме язичницькі Боги – Сонце, Місяць, Зорі, Земля, Небо та духи Предків, якими відає Бог Велес. В обжинковому обряді Велесу присвячуються останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має назву Велесової або Спасової Бороди.
Спасівка має три етапи:
Перший – Маковій, або Спас на воді (Мокрий Спас) – пов’язується з Богинею Води Даною, або Мокошею, яка водночас є покровителькою жінок, родючості, рослинності – взагалі водної стихії. До Першого Спасa пасічники відбирають мед, топлять віск; господині заготовляють мак та зілля, квіти, колосся для вінків – все це призначене до освячення. В давнину саме в цей день відбувалось богослужіння біля річок та джерел, яким приносились жертви з меду та хліба.
Мак в Україні з давніх давен є символом плодючості та оберегом від зловорожих сил. Обрядові страви цього свята: медяники, печиво або бублики з маком, шулики (печені коржики з тертим маком і медовою ситою), кутя (каша з необлущеного зерна з медом і маком), завиванці з маком, варені кукурудзяні качани та ін. До Першого Спаса виготовлявся також священний напій – мед. Існував звичай у цей день купатися в освяченій воді річки або облитися свяченою криничною чи джерельною водою, що засуджувалося християнською церквою, як і моління коло води.
Друге свято цього циклу – Яблучний Спас, або Спас на горі
Давні українські язичницькі Боги Спаси вшановувалися на високих горах, скелях або біля джерел (у місцях, які люблять Боги). Приносили жертви воді, вогню, волхвам, кумам та сусідам, яких наділяли яблуками, грушами, медом, сотами тощо. Водночас здійснювалося і поминання предків, після братчини казали: «З нами попоїли й ті душі, яких споминали». Освячені зерна зберігали до нового врожаю або початку посіву, їх використовували протягом року для лікування, підкурювання, оберегу, а по закінченні річного круга (Кола Сварожого) – ритуально знищували рештки, тобто кидали в багаття, на городи, на воду. Напередодні Другого Спаса (тобто 5 серпня) подекуди збереглося таємниче заклинання Житника – духа ниви, щоб земля була родючою. На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озимі землю.
Третій Спас має назву Хлібного Спаса
До цього дня господиня випікає перший хліб з нового врожаю. З хлібом-сіллю спроводжає вона господаря в поле, де він засіє озимину. Обрядовий хліб До нас дійшла традиція трьох Спасичів, однак маємо підстави вважати, що в давнину існували й інші Спаси, пов’язані з поступовим дозріванням різних дарунків літа. Так, у народі подекуди побутують назви: Грибний, Ягідний, Горіховий Спаси та ін. Можна думати, що в міру дозрівання того чи іншого плоду або овоча відбувалися обряди освячення перших дарів Богів. В Україні досі побутують своєрідні замовляння перед першим вживанням «новинки». Так, на Миколаївщині кажуть: «Нова новинка, дай мені силки!», а на Чернігівщині – «Нова новинка в роток, щоб не боліла ні спинка, ні животок!» Отже, Спасич, Спасівка – давнє праукраїнське свято Врожаю, одне з великих магічних свят Кола Сварожого.Горіховий спас

Віночок на Спаса

Українські віночки були віковими, ритуальними, звичаєвими, магічними. Один із таких віночків – вінок Спаса плетуть на весні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще вишневі листочки.
Надягають вінок лише на Спаса (19 серпня).
До віночка прив’язувалися відповідні стрічки: посередені – жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові – кольори Спаса. Жовтий – колір сонця. Йшов Спас до Сонця – Ярила і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідав: «Я тобі дам промінчик мудрості і здоров’я. але мусиш мені принести в долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську (фіолетові)».Традиції українського народу. Серпневі свята
Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає йому промінь, святить дерева. Торкається кожної гілочки. Яблука. Сливочки… Одягали той віночок дитині з трьох років. На Спаса. Як давали яблучко та приказували: «Здоровому тілу – здоровий дух!»
16 серпня – Свято Лісовика
Йому кладуть пожертву (хліб, кашу тощо) на лісовій галявині, шоб “не водив” по лісу. Лісовик – то Бог лісу, можливо Бог-пастух, який випасає лісову худобу: оленів, ведмедів, вовків, зайців. Тому люди-пастухи укладають із Лісовиком угоду, приносячи йому в жертву яйце або печиво із житнього борошна, які кладуть на лісовому перехресті чи на галявині. Тоді дикі лісові звірі не будуть забирати в людей їхню худобу.
Фольклористи зібрали лише пізніші уявлення про Лісовика: його можна пізнати з того, що він, при всій схожості з людиною, не має тіні; любить пожартувати з людиною, завівши далеко і сплутавши дорогу. Щоб вибратися, треба вивернути навиворіт сорочку або вдягнути черевики не на ту ногу – тоді повернеться пам”ять. Проте значної шкоди він людині не робить, навпаки, під опікою Лісовика її не чіпає жоден дикий звір у лісі. Однак в українській міфології Лісовик, так само як і Домовик вважалися добрими Богами.
19 серпня – Посвистач. Стрибог. Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду: якщо вітер теплий, буде гарний врожай.
Стрибог (Посвистач) – Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Традиції українського народу. Серпневі свята
У Володимировому пантеоні поруч із Перуном стояв кумир Стрибога, якого вшановували не менше, ніж Перуна. У “Слові о полку Ігоревім” Стрибог згадується як Бог-родоначальник усіх вітрів. Це один із найстародавніших Богів у трипільців, етрусків, римлян. Його стріли летять за вітром, тому й Божество уособлює силу вітру. Незважаючи на всю суворість вітру, Стрибог є не лише творцем негоди, але й творцем музичних мелодій. Адже саме “подих вітру” – дихання, дмухання у найпростіші музичні інструменти (сопілки, дудки, ріжки) – створює музику. Пізніше Стрибог отримав назву Посвистача – покровителя погоди. Йому молилися, щоб дав добру погоду на врожай.




Романна Кучерява,
завідуюча відділом охорони, реставрації
та використання пам'яток "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
<
Марія

28 вересня 2013 11:49

Інформація по коментарю
  • Група: Посетители
  • ICQ:
  • Реєстрація: 28.09.2013
  • Статус: Користувач offline
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 12
Дуже вдало підібрані картинки, яскраві та насичені.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

Архів новин

Березень 2021 (1)
Лютий 2021 (3)
Січень 2021 (6)
Грудень 2020 (2)
Листопад 2020 (3)
Жовтень 2020 (1)
^