dle 9.7 8DLE
 
Інформація по новині
  • Переглядів: 698
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 23-04-2015, 12:19
23-04-2015, 12:19

ТКАНИНИ В ЦЕРКОВНОМУ ІНТЕР'ЄРІ

Категорія: Культура

Художня система оздоблення сакрального предметно-просторового середовища українських храмів зароджувалася ще в княжих часах. Своїм корінням вона сягає періоду будівництва перших давньоруських християнських святинь. На етапі становлення й утвердження християнства при будівництві церков та при їхній обставі, облаштуванні й оздобленні інтер'єрів іконами, меблями, священним посудом, а також літургійними тканинами, вишивками та гаптами (гапти - ткані вироби, вишиті золотими або срібними нитками, часом шовком), як і іншими компонентами, характерною була тенденція наслідування художньої системи ошатного оздоблення царгородських, дещо меншою мірою - західних латинських храмів. Зокрема, тривалий час у давньоруських церквах (як і в інтер'єрах помешкань заможних осіб та у їхньому вбранні) використовувалися коштовні тканини, привезені з Близького Сходу та Західної Свропи, а саме: східно візантійські, перські оксамити, парча, золототкані та шовкові вироби, а також середньо азійські тканини, з яких виготовлялися вироби літургійного призначення для священних облачень та інтер'єрів.
Наприклад, серед дорогоцінних прикрас для храмів у Володимирі й Любомлі та інших містах літописцем під 1288 р. згадані "платці оксамитні, шиті золотом з перлами". Подібні тканини продовжували побутувати в храмах і в наступні історичні періоди.
У процесі розвитку обстави привізні коштовні тканини частково були витіснені схожими на них за технікою виготовлення і зображальними мотивами вишитими, золото- і сріблотканими та гаптованими місцевими виробами. Зокрема, в ансамблях оздоблення церков, як і в облачаннях священнослужителів Київської Русі вже в XI - XIІ ст. використовувалися золототкані та золотовишиті тканини, виготовлені місцевими майстрами. Ткані (як гаптовані, так і вишиті) вироби підпорядковувалися, насамперед, вимогам церковних канонів і літургійним потребам. Відповідно до цих приписів, найрізноманітніші тканини в храмі мали літургійно - обрядове,"одягове " та інтер'єрне призначення.
До числа так званих канонічних тканин належали: напрестольні покрови - сорочки - катасарки, обруси "для одіяння Престолу і Жертовника", вівтарні завіси, катапетасми, воздухи для Святих Дарів, пелени (під ікони та аналой), покрівці, антимінси, хоругви, ілітіони, плащаниці, запони, килими, священичі та дияконські облачення (фелони, підризники, єпитрахилі, нарукавники, мантії, орари, пояси тощо). Такі тканини і гапти частково збереглися і дотепер.

Деякі з них, наприклад, покрови, антимінси, воздухи для Святих Дарів і одежі для священнослужителів безпосередньо використовуються в богослужінні, де без них не обходиться жоден із чинів Святих таїнств, благословень, освячень і церковних молінь. Інші тканини - підвісні пелени, покрови на мощі, хоругви, плащаниці тощо зберігаються в церкві, але не використовуються під час Літургії. Однак і вони тісно пов'язані з літургійним обрядом та внутрішнім обладнанням храмового ансамблю, оскільки виконують подвійну функцію - духовну й декоративну.
Правдоподібно, коштовні золото-сріблоткані й шовкові, а також гаптовані вироби (привізні та місцевого виробництва) поширені були в основному в більших міських храмах, які підтримувалися заможнішою церковною громадою, нерідко й меценатами. Натомість у сільських та містечкових церквах, здебільшого віддалених від торгівельних центрів, через обмеженість, яку диктували різні об'єктивні фактори (відсутність коштів, естетичні смаки парафіян та інші) місцеві мешканці, крім дорогих золототканих і гаптованих виробів, для богослужбових потреб, ймовірно, використовували й загальновживані традиційні тканини.
Початки застосування народних тканин у церквах, ймовірно теж сягають княжих часів. Однак ці тканини, можливо, були непоказні і їх було менше, ніж так званих канонічних. З плином часу естетичні вподобання людей дедалі змінювалися, з'являлися потреби щораз більше залучати до декоративного вирішення церковних інтер'єрів, окрім золототканих і гаптованих тканин, звичні для традиційного житла домоткані або шиті вироби.

Світлана Федосєєва,
завідувач відділу обліку, паспортизації та
наукових досліджень ДІКЗ "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

^