dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » Голендри та шкільна освіта волинських німців
Інформація по новині
  • Переглядів: 685
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 19-04-2016, 10:09
19-04-2016, 10:09

Голендри та шкільна освіта волинських німців

Категорія: ---

Періодом масової німецької колонізації Волині стало ХІХ ст. Запрошені для освоєння малозаселених земель півдня Російської імперії німецькі колоністи часто осідали на Волині – у маєтках місцевих землевласників. Найбільш інтенсивний потік німецьких колоністів на Волинь спостерігався у 1860–1890-х рр., що було спричинено скасуванням кріпосного права в Росії та Січневим повстанням 1863 р. Великі землевласники після аграрної реформи 1861 р. переживали гостру господарську кризу й в умовах різкого зростання потреби в робочій силі були зацікавлені у продажі своєї землі або передачі наділів в оренду. В основному, ці німецькі колоністи сповідували протестанство (лютерани, меноніти), яке зазнавало утисків в тогочасній Німеччині. Групи національних меншин проживали поряд із українцями - корінними жителями Прибужжя, взаємозбагачуючись культурою, досвідом, знаннями та родинним вихованням.
Колись давно на Прибузьких землях осіли голендри. Таку назву в народі отримали німецькі поселення. Хоча кожна колонія мала свою назву. Слово голендри - трансформоване «голендер, голландець» - присутнє у назві багатьох подібних поселень. Ця назва, ймовірно, свідчить про голландське походження засновників. Під німецьким словом hauland розуміємо - орні землі, отримані в результаті вирубки і корчування лісу, а жителів цих земель відповідно - Haulandеr. Це вже говорило не про етнічне походження, а про характер поселення. [7]
Найдавніша німецька школа на Волині була відкрита ще у 1797 році в колонії Свєржевські Голендри Володимир-Волинського повіту, і навчалося в ній 22 учні (14 хлопчиків і 8 дівчат).[1]
У Володимир-Волинському повіті було ще кілька німецьких колоній. До Володимирської парафії евангельсько-лютеранської церкви належали колонії Антонівка, Єлизаветпіль, Сурежівка, Вондоволя, Голендри. Важко зараз сказати де вони колись знаходились, адже, наприклад, Антонівок було шість. О. Цинкаловський описував Голендри і згадував, що вони знаходились над р. Бугом в Гущанській волості за 76 км від Володимира. Єлизаветпіль – був у Вербській волості, за 16 км від Володимира.[6]
Загалом за період із 1797 по 1885 рр. при німецьких кірхах і колоніях Волинської губернії було відкрито 305 шкіл із 12 625 учнями, з них у Луцькому повіті – 55 шкіл із 2479 учнями, Володимир-Волинському – 29 шкіл із 1408 учнями, Ковельському – 5 шкіл із 152 учнями.[2]
З релігійним життям громади тісно пов’язувалася діяльність конфірмаційних шкіл. У лютеран кожен віруючий повинен був вміти самостійно читати священні книги. Окрім цього, відповідно до лютеранських принципів, підлітки допускалися до обряду конфірмації тільки після успішного складання спеціалізованого екзамену на вміння читати різноманітні релігійні тексти і знати відповідні церковні догмати. Тому переселенці на Волинь поряд з вирішенням економічних, побутових проблем відразу дбали й про відкриття в колоніях шкіл. Такі навчальні заклади організовувалися за матеріальної підтримки громади і функціонували практично в кожній колонії.[4]
Тому не дивно, що навіть у перші важкі роки проживання на Волині кожні кілька сімей колоністів, які поселялись недалеко одна від одної, у складчину будували школу, наймали вчителя і посилали дітей учитися.[3]
Будувалися та утримувалися школи на кошти церковних общин, що очолювалися старійшинами. Кошти на утримання надходили від членів церков у вигляді пожертв, заповітів, а також десятин.
У парафіяльній школі німецькі діти вивчали обов’язково Закон Божий, читання, письмо, основи арифметики й церковний спів. Якщо була можливість, то вивчали основи географії, малювання і народознавство. Що стосується читання і письма, то їх вивчення мусило бути як німецькою, так і російською мовами. Але вивчення російської, за винятком окремих випадків, у більшості шкіл ігнорувалося. Під час рідкісних відвідин німецьких конфірмаційних шкіл російськими інспекторами окремі німці-вчителі, усвідомлюючи свою непідготовленість та професійну непридатність до педагогічної роботи і побоюючись чиновників, намагались продемонструвати, що вони навчають дітей і російській мові. Але виглядала це комічно, оскільки вони й самі не володіли нею мали поодинокі екземпляри російськомовних підручників, пояснювали матеріал польською, а з усього класу вміли читати російською всього 2-3 хлопчики, які нічого не розуміли з прочитаного.[5]
Утримання школи доручали шульмастеру, тобто директору. Майже завжди ним був місцевий пастор. Учителями в німецьких школах були лише чоловіки. Ситуація з підручниками була важкою, лише окремі учні мали власні.
Наприкінці 1880-х років керівництво Київського навчального округу рішуче виступило за підпорядкування шкіл у німецьких колоніях Міністерству народної освіти з метою «злиття в майбутньому цього іноземного елементу з місцевим населенням». Справді незалежні від урядових структур лютеранські школи суперечили офіційній політиці російщення, оскільки навчальний процес у них здійснювався німецькою мовою. Учні не знали російського імператора, натомість добре знали імператора та райхсканслера Німеччини. Зрештою, відповідно до указу Сенату від 1887 року, усі «іновірські» школи з усім належним їм майном підпорядковувалися міністерству народної освіти.
У 1890 році викладачі німецьких шкіл були направлені на літні педагогічні курси при народних училищах Володимир-Волинському повіті: Вербському, Локацькому.[2]
У 1903 році профільне Міністерство надіслало на навчальні округи перелік заходів щодо поглиблення вивчення російської мови в навчальних закладах німецьких колоній. Йшлося передусім на перетворення їх в одно- та двокласні училища, та відкриття при училищах недільних шкіл, курсів, народних читань і бібліотек для навчання російської мови дорослого населення.
На базі двокласного Володимир-Волинського міського училища діяли тимчасові педагогічні курси. Особливих успіхів слухачі курсу досягли у співах. Вивчили близько 20 пісень (у тому числі «Боже, царя храні», «Слався, слався наш руский царь», «Многая лета», «Пир Петра Великого», «Лен мой лен», «Сватушка»). Більшість слухачів курсів при Володимир-Волинському двокласному училищі не лише співали в хорі, а й грали на скрипці або фісгармоні. Були запроваджені уроки географії.[2]
Серед українських губерній, де проживали німці, Волинська займала перше місце за кількістю школярів – німців. За грамотність на 1887 рік німці займали друге (після чехів) місце серед національностей.
У німецьких школах навчалися тільки лютерани. Багато корінного населення не маючи змогу навчати своїх дітей у гімназіях, віддавали їх у протестансткі. Для тих хто не був лютеранином навчання було 10 карбованців на місяць.[5]
З початком Першої світової війни більшість німців Волині було депортовано. Це призвело до занепаду системи лютеранських шкіл та німецької початкової освіти загалом.

Список використаних джерел

1. Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии. – К.: тип. Военного округа, 1887р. т.1
2. Іваненко О.А. Німці в культурно-освітньому просторі Наддіпрянської України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)//Український історичний журнал. – 2014.- №4
3. Крамар Ю.В. Західна Волинь 1921-1939 рр.: національно-культурне та релігійне життя: монографія.- Луцьк: Вежа-Друк, 2015
4. Надольська В. Забузькі голєндри на Волині: походження, господарство, культура/ В. Надольська// Краєзнавство, - 2013. - №1
5. Ніколаюк М.В. Німецька освіта на Волині (др.пол. ХІХ – пол. ХХ ст.)//Велика Волинь: історія освіти і культури: монографія / за ред. Проф. Левківського М.В. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2011.
6. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року). Т.1.- Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1984.
7. http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=1298

Орися Вознюк,
науковий співробітник
адміністрації ДІКЗ "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.

Хмарка тегів

^