dle 9.7 8DLE
 
Історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" » 130 років від дня народження Михайла Тележинського. Життєвий шлях від псаломника до посла
Інформація по новині
  • Переглядів: 1249
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 26-01-2016, 09:48
26-01-2016, 09:48

130 років від дня народження Михайла Тележинського. Життєвий шлях від псаломника до посла

Категорія: ---

130 років від дня народження Михайла Тележинського. Життєвий шлях від псаломника до послаМихайло Тележинський народився 26 січня 1886 року у селі Булаї Бердичівського повіту в родині священика. Після закінчення Київської духовної симінарії у 1913 році був посв’ячений в духовний сан. Та Михайло відмовився від священства адже вирішив посвятити своє життя мистецтву. 16 травня 1912 року одружився з Серафимою Караванською. А вже через рік у них народився син Валентин.
В 1917 році стає активним членом Центральної Ради. Після поразки УНР переїхав на територію Речі Посполитої. Поселився спочатку в Тернополі, а пізніше переїхав на Волинь у Володимир-Волинський. Михайло Тележинський досить швидко влився у володимирське громадське життя. Він увійшов до місцевої «Просвіти», а вже в 1922 році організував хор «Замочок», який став одним з кращих на Волині. Саме в той час він познайомився з Арсенієм Річинським, головним лікарем місцевої лікарні. Вони досить швидко здружилися. Обидва стали поборниками автокефалії та українізації церковної відправи. Були організаторами українського національно-церковного руху на Волині.
Михайло Тележинський був призначений псаломником у соборному храмі Володимира. Активно боровся за українську мову в церквах, за що 4 грудня 1924 року єпископ Симон (Івановський) звільнив Тележинського з посади псаломника собору. Однак митрополит Діонісій не задовільнив таке рішення.
Досить активна громадська діяльність і яскрава проукраїнська позиція привертала увагу польської поліції. Дійшло навіть до арешту. 1 квітня 1925 року Михайла Тележинського заарештували та випустили черед дев’ять днів.
Із піднесенням національної свідомості у 20-30 х рр. ХХ ст. розгорнувся рух за українізацію церковно-релігійного життя. Найбільш активним цей рух був у Володимирі, Луцьку та Кременці. Великим кроком для розвитку церковного життя Волині став Луцький церковний з’їзд у 1927 році. На з’їзді зібралися різні українські культурно-освітні організації Волині. Михайло Тележинський та Арсен Річинський зробили багато для підготовки і проведення з’їзду.
У місті Володимирі восени того ж року, церковні відправи на українській мові залунали в Миколаївській церкві. А через деякий час Тележинського було призначено псаломщиком луцької цекрви Воздвиження Чесного Хреста.
Про виникнення церковного руху проф. М. Пап’єжинська-Турек писала: «У Православній церкві сформувався з історичного досвіду, котрий, з одного боку, відчував на собі русифікаційний та асиміляційний вплив цієї церкви, з другого – наслідки багатостолітнього сусідства з усім польським і католицьким. Виріс рух цей через відродження суспільної свідомості із потреби пошуку національної ідентичності».
Окрім церковної та просвітньої діяльності Михайло Тележинський активно займався політичною діяльністю. У 1930 році його було обрано послом у польський сейм. Разом з іншими депутатами з Волині створили Волинське Українське Обєднання. Керівником ВУО був відомий публіцист – Петро Певний. До керівного складу входили Сергій Тимошенко, Степан Скрипник (Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстисла́в І), Олександр Ковалевський та ін. Генеральним секретарем був Михайло Тележинський. Партія проіснувала до 1939 року. Всі ці роки Михайло Тележинський активно співпрацював з газетою «Українська нива», що виходила українською мовою спочатку у Варшаві, пізніше в Луцьку та газетою «Волинське слово». Після закінчення повноважень посла Михайло Тележинський і надалі активно займався громадсько-політичною діяльністю.
Поява вільного часу дозволила Михайлу Тележинському займатися своєю улюбленою справою – музикою. Він плідно займається композиторською діяльністю. Серед його творів вирізняються обробка народної пісні для мішаного хору «Зійшов місяць», обробка думи-маршу «На смерть Шевченка» Є.Турули, «12 пісень для мішаного хору», «Волинські народні пісні», які аранжував для мішаного хору, куди ввійшло 10 пісень його записів із Ковельського і Володимир-Волинського повітів, «Співи на Літургії святого Іоана Златоустого», солоспіви (цикл «Айстри» на слова О.Олеся), дитяча опера «Дід Мороз». Композитор вивчає український фольклор, займається обробкою народних пісень. У складі Луцької комісії займався перекладом Святого Письма на українську мову. На початку 1935 року у журналі «Церква і нарід» з’явилася стаття Михайла Тележинського, присвячена ролі духовної музики у церковному житті.
У бібліотеці монастиря святого Онуфрія, що у Львові зберігається нотна збірка, видана у Володимирі-Волинському в 1925 році. Це – «Українські церковні співи на мішаний хор», авторами якого були Арсеній Річинський, Михайло Тележинський, Зиновій Курдиновський та Кирило Стеценко. На титульному аркуші зображено силует Успенського собору, ціну в 5 золотих і тогочасний «комірайт» — примітку «Передрук заборонений».
Величезним кардинальним кроком у житті композитора, громадського діяча та політика стало рішення у 1936 році прийняти духовний сан священика. Його призначено настоятелем церкви св. Василія, що у Володимирі-Волинському. Священиком о. Михайло був до початку вересня 1939 року. Ще на початку німецької окупації Польщі Тележинському пощастило уникнути концентраційного табору у Березі Картузькій. Табір був створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька (зараз місто Береза, Білорусь), як місце позасудового інтернування супротивників керівного режиму. Відповідно до польських джерел, у таборі утримувалося до 800 чосіб. За українськими джерелами, напередодні Другої світової війни в таборі утримувалося близько 5 тисяч українців. Не вдалося уникнути арешту найблищому другу Михайла – Арсену Річинському.
Врятувавшись від польського табору, Михайло Тележинський попав в ще гірше пекло. Його, як колишнього члена Центральної Ради, церковного діяча та посла до польського сейму заарештували в 1939 році червоноармійці. Подальша доля Михайла Тележинського невідома. За одними джерелами він помер у в’язниці в 1940 році. Є припущення, що семе у Володимир-Волинській в’язниці. За іншими джерелами композитор трагічно загинув у 1939 році під час конвоювання до табору при спробі втечі.

Херувимська пісня, звичайна, на «Радуйся», гармонізація ієрея Михайла Тележинського

130 років від дня народження Михайла Тележинського. Життєвий шлях від псаломника до посла


130 років від дня народження Михайла Тележинського. Життєвий шлях від псаломника до посла

130 років від дня народження Михайла Тележинського. Життєвий шлях від псаломника до посла


Орися Вознюк, науковий співробітник
адміністрації ДІКЗ "Стародавній Володимир"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сай як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім’ям.
Информація
Користувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть лишати коментарі до даної публікації.